Ендрю Бонар Лоу

Ендрю Бонар Лоу Andrew Bonar Law
54-й Прем'єр-міністр Великої Британії
23 жовтня 1922 року — 22 травня 1923 року
Монарх:	Георг V
Попередник:	Девід Ллойд Джордж
Наступник:	Стенлі Болдвін
Лідер опозиції
13 листопада 1911 року — 25 травня 1915 року
Прем'єр-міністр:	Герберт Генрі Асквіт
Попередник:	Артур Джеймс Бальфур
Наступник:	Едвард Карсон
Канцлер скарбниці
10 грудня 1916 року — 10 січня 1919 року
Прем'єр-міністр:	Девід Ллойд Джордж
Попередник:	Реджинальд Маккенна
Наступник:	Остін Чемберлен
Міністр у справах колоній
25 травня 1915 року — 10 грудня 1916 року
Прем'єр-міністр:	Герберт Генрі Асквіт Девід Ллойд Джордж
Лорд-хранитель Малої печатки
10 січня 1919 року — 1 квітня 1921 року
Прем'єр-міністр:	Девід Ллойд Джордж
Попередник:	Девід Ліндсі
Наступник:	Остін Чемберлен
Народження:	16 вересня 1858(1858-09-16)[1][2][…] Рекстон, Five Riversd, Кент (Нью-Брансвік), Нью-Брансвік, Канада
Смерть:	30 жовтня 1923(1923-10-30)[1][2][…] (65 років) Лондон, Велика Британія
Причина смерті:	рак стравоходу
Поховання:	Вестмінстерське абатство
Країна:	Сполучене Королівство
Освіта:	Університет Глазго, Lomond Schoold і Gilbertfield House Schoold
Партія:	Консервативна партія
Батько:	James Lawd[3]
Мати:	Eliza Kidstond[3]
Шлюб:	Annie Pitcairn Robleyd
Діти:	Richard Law, 1st Baron Colerained, Isabel Harrington Lawd[3], Catherine Edith Mary Lawd[3], James Kidston Lawd[3], Charles Lawd[3] і Harrington Lawd[3]
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Ендрю Бонар Лоу (англ. Andrew Bonar Law; 16 вересня 1858 — 30 жовтня 1923) — прем'єр-міністр Великої Британії, був членом партії консерваторів. Єдиний глава уряду Великої Британії, хто народився за її межами.

Ендрю Бонар Лоу народився у Канаді, Нью-Брансвік у селищі Рекстон, у родині пресвітеріанського священика. У ранньому віці його увезли до Шотландії, де він виховувався у родині багатих родичів. Тривалий час Ендрю працював на шотландському металургійному підприємстві. А у 1900 році його було обрано до британського парламенту.

У 1905 році Ендрю Бонара Лоу запросили до уряду на посаду міністра колоній Великої Британії. У 1916 році у Лоу вперше з'явився шанс стати прем'єр-міністром, але він віддавав перевагу займати нижчі низькі міністерські пости у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа. 23 жовтня 1922 року Лоу очолив уряд, але залишає свій пост вже 22 травня 1923 року через серйозну хворобу — рак гортані. Того самого року, 30 жовтня, Лоу помер у віці 65 років.^[4]

• Лев Троцький з приводу промови Бонар-Лоу [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.