Перейти до вмісту

Елена Раффалович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Елена Раффалович
Народилася22 травня 1842(1842-05-22)[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла29 листопада 1918(1918-11-29)[1] (76 років)
Флоренція, Королівство Італія
Країна Російська імперія
Діяльністьосвітянка
У шлюбі зDomenico Comparettid
ДітиLaura Comparettid[2]

Елена Раффалович (22 травня 1842(1842-05-22), Одеса, Херсонська губернія — 29 листопада 1918(1918-11-29), Флоренція) — педагогиня українського походження, інтелектуалка та прихильниця ідей Фребеля.

Походження

[ред. | ред. код]

Елена була третьою дитиною Леоне Раффаловича (Одеса, 1813 — Париж, 17 лютого 1879) — багатого єврейського землевласника та Розетти (Рози) Мондель Левенсон (18071895). Незабаром родина переїхала до Парижа. Старша сестра Марія Раффалович заміжня за своїм дядьком Германом є матір'ю Марка Андре Раффаловича і великою подругою Клода Бернара. Її сестра Марія, яка цікавилася новою на той час філологічною наукою розповідала молодій Елені про філологічні твори Доменіко Компаретті — молодого дослідника грецької міфології. У 1863 році Елена приїхала в Ліворно разом зі своїм батьком Леоном та особисто зустрілася з Доменіко Компаретті. Під час зустрічі вона пристрасно закохалася в письменника і через кілька місяців вони одружилися, сподіваючись розділити з ним інтелектуальне життя університетського міста Пізи, де наречений мав звання професора стародавніх літератур.

Педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Незабаром розчарована університетським середовищем, не схильним приймати в свої ряди жіночий інтелект, Елена народила доньку Лору (1865–1913). Виховуючи дитину у неї з'явився інтерес до організації дитячого навчання, що зароджувалося в тогочасній Італії. Так дізналася про фребелівські методи і почала спілкуватися з баронесою Бертою фон Маренгольц-Бюлов, популяризаторкою фребелівських теорій навчання та діяльності дитячих садків. В роки об'єднання Італії буржуазні жінки знаходять інтелектуальний простір у єдиній діяльності, яка вважає їх «природно» підготовленими: у дитячому вихованні. Їх спільна мета звільнення жіночої робітничої маси від догляду за дітьми під час тривалого робочого дня призв��дить до відкриття місць збору для дітей навіть дошкільного віку. Теорії Фребеля визнають потребу дитини в русі та ігровій діяльності дитини. Однак в цей в Італії, приділялося недостатньо уваги католицькій релігійній освіті. У 1872 році Елена остаточно покинула свого чоловіка, щоб навчатися на курсах і відвідувати школи Фребеля, що діяли на той час у Німеччині.

Також у 1872 році Елена Раффалович пише і вирішує підтримати діяльність Адольфо Піка, який заснував у Венеції дитячі садочки, що працювали за принципами Фребеля, але працює над відкриттям школи для підготовки італійських майстрів-садівників, здатних поширити цей метод в Італії. Елена заявляє, що готова профінансувати Піка для відкриття школи підготовки майстрів-садівників і дитячого садка, що доповнює цей комплекс. Вона звертає увагу на суттєві та передові для того часу моменти:

  1. до садочка мають брати дітей усіх соціальних станів (стипендії для Піка таємно призначалися сім'ям дітей, які не змогли оплатити навчання).
  2. дитячий садочок має бути неконфесійним і світським (діти, які хочуть читати катехизис, можуть це робити, але за межами школи).

Елена також у листуванні з Адольфо Піком посилається на свою віру в те, що саме завдяки звичайним жінкам з народу нове зможе просунутися, оскільки вона переконана, що вони, на відміну від буржуазії, не пов'язані з фальшивими упередженими ідеологіями, а схильні до практичної та динамічної потреби в навчанні своїх дітей.

Дитячий садок заснований Пікомб що й досі існує у Венеції

Навіть сьогодні існує заклад освіти у Венеції заснована завдяки діяльності Адольтфа Піка та Елени Раффалович.

Повернувшись до Флоренції в 1917 році, вона жила в будинку своїх онуків і померла там 29 листопада 1918 року. Елена пережила свою дочку Лауру та зятя Луїджі Адріано Мілані (у них народився Альбано, батько дона Лоренцо Мілані)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Duilio Gasparini, Adolfo Pick. Il pensiero e l'opera, 3 voll., Biblioteca Nazionale Pedagogica, Firenze, 1968
  • Domenico Comparetti, In memoria di Elena Comparetti-Raffalovich e di Leone Raffalovich suo padre, Firenze, Ariani, 1922
  • Clotilde Barbarulli, Dalla tradizione all'innovazione. La «ricerca straordinaria» di Elena Raffalovich Comparetti, in AA. VV., L'educazione delle donne. Scuole e modelli di vita femminile nell'Italia dell'Ottocento, a cura di Simonetta Soldani, Franco Angeli, Milano, 1991
  • Storia di Elena attraverso le lettere (1863—1884), a cura di Elisa Frontali Milani, La Rosa, 1980 (http://self.gutenberg.org/eBooks/WPLBN0100000090-Storia-di-Elena-attraverso-le-lettere-by-Frontali-Milani-Elisa.aspx [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.])

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]