Перейти до вмісту

Діого Барбоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Діого Барбоза
Особисті дані
Народження 17 серпня 1992(1992-08-17) (32 роки)
  Терра-Нова-ду-Норті, Бразилія
Зріст 179 см
Вага 70 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бразилія «Флуміненсе»
Номер 16
Юнацькі клуби

2010—2011 		Бразилія «Віла-Нова»
Бразилія «Васко да Гама»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2012 Бразилія «Васко да Гама» 5 (0)
2011–2012 →  Бразилія «Спорт Ресіфі» 3 (0)
2012–2013 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 0 (0)
2013–2014 Бразилія «Корітіба» 24 (0)
2014 →  Бразилія «Атлетіко Гояніенсе» 11 (0)
2015 Бразилія «Гояс» 26 (0)
2016 Бразилія «Ботафогу» 26 (2)
2017 Бразилія «Крузейру» 31 (1)
2018–2020 Бразилія «Палмейрас» 58 (0)
2020–2023 Бразилія «Греміо» 64 (1)
2023– Бразилія «Флуміненсе» 19 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 грудня 2023.

Діого Барбоза (порт. Diogo Barbosa, нар. 17 серпня 1992, Терра-Нова-ду-Норті) — бразильський футболіст, захисник клубу «Флуміненсе».

Виступав, зокрема, за клуби «Палмейрас», з яким став чемпіоном Бразилії, «Крузейру», вигравши Кубок Бразилії, та «Флуміненсе», у складі якого став переможцем Кубка Лібертадорес.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 17 серпня 1992 року в місті Терра-Нова-ду-Норті. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Віла-Нова» та «Васко да Гама». У дорослому футболі дебютував за команду «Васко да Гама» в Серії А 24 жовтня 2010 року, зігравши в домашній грі проти «Фламенго» (1:1)[1]. Загалом зіграв за рідний клуб 5 матчів, але основним гравцем не був, тому 13 вересня 2011 року був орендований клубом «Спорт Ресіфі» з Серії В[2], де провів наступний рік, зігравши лише 6 ігор в усіх турнірах.

31 жовтня 2012 року Діого перейшов до «Гуарані» (Кампінас)[3], де зіграв 14 ігор у чемпіонаті штату Сан-Паулу, після чого 2 червня перебрався до клубу «Корітіба»[4]. З цією командою він зіграв свою першу гру в міжнародному клубному змаганні, вийшовши у стартовому складі в Південноамериканському кубку 2013 року проти «Віторії» (1:0) 28 серпня 2013 року[5]. Після того, як на початку 2014 року Діого зіграв за «Корітібу» в шести іграх чемпіонату штату Парана, він був відданий в оренду «Атлетіко Гояніенсе» з Серії В до кінця сезону[6].

8 січня 2015 року він приєднався до «Гояса»[7], з яким того ж року виграв Лігу Гояно. Після того, як його клуб вилетів до Серії B наприкінці сезону, Діого переїхав до іншого клубу вищого дивізіону, «Ботафогу», уклавши однорічну угоду[8]. У його складі у домашній грі проти «Фламенго» 16 липня 2016 року Діого забив свій перший гол на дорослому рівні. Загалом протягом того сезону він забив 2 голи у 45 іграх в усіх турнірах за клуб.

14 грудня 2016 року, не домовившись про нові умови, Діого підписав трирічний контракт із «Крузейру»[9]. З клубом він виграв Кубок Бразилії 2017 року, який став першим успіхом у його кар'єрі. У турнірі Діого провів 13 ігор, у яких забив один гол.

14 листопада 2017 року було домовлено про продаж Діого Барбози в «Палмейрас» за 17 мільйонів реалів[10]. Відіграв за команду із Сан-Паулу наступні два з половиною сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Палмейраса», був основним гравцем захисту команди і виграв чемпіонат Бразилії у 2018 році, зігравши у 20 з 38 ігор турніру[11].

11 вересня 2020 року уклав контракт з клубом «Греміо»[12], у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця, в кожному з яких виграв чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Граючи у складі «Греміо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, зігравши за команду понад 100 ігор в усіх турнірах[13].

15 червня 2023 року перейшов у «Флуміненсе» на прохання Фернандо Дініза, щоб закрити позицію лівого захисника, яка була проблемою для клубу протягом усього сезону через травми Марсело та Жорже[14]. Спортсмен, який прибув до «триколірних» з недовірою з боку вболівальників через невдалий останній період у «Греміо», Діого Барбоза поступово завоював прихильність, відмінно виступаючи на своїй позиції. 4 листопада 2023 року він став переможцем Кубка Лібертадорес, взявши участь у 5 із 7 ігор у плей-оф. Зокрема, у фіналі він відіграв важливу роль у чемпіонському голі, де він зробив передгольовий пас на Кено, який і віддав пас автору голу Джону Кеннеді.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Гояс»: 2015
«Крузейру»: 2017
«Палмейрас»: 2018
«Греміо»: 2021, 2022, 2023
«Флуміненсе»: 2023
«Флуміненсе»: 2024

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Estreante, Diogo se enrola em entrevista e é elogiado por Léo Moura [Debutant, Diogo winds up on interview and is praised by Léo Moura] (pt-br) . TV Globo. 24 жовтня 2010. Процитовано 7 жовтня 2017.
  2. ↑ Lateral-esquerdo Diogo é contratado [Left-back Diogo is signed] (pt-br) . Sport Recife. 13 вересня 2011. Архів оригіналу за 7 October 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  3. ↑ Na primeira contratação para 2013, Guarani fecha com lateral Diogo [In the first signing for 2013, Guarani sign full back Diogo] (pt-br) . ESPN Brasil. 31 жовтня 2012. Процитовано 7 жовтня 2017.
  4. ↑ Coritiba deve confirmar contratação de Diogo Goiano nesta segunda [Coritiba may confirm the signing of Diogo Goiano this Monday] (pt-br) . Globo Esporte. 2 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2017.
  5. ↑ Coritiba 1-0 (4-3 Elf.) Vitória :: Copa Sudamericana 2013 :: Spielbericht :: fussballzz.de. www.fussballzz.de (нім.). Процитовано 28 грудня 2023.
  6. ↑ Gonçalves, Guilherme (14 липня 2014). Atlético-GO contrata Diogo, ex-Coxa, e renova com Victor Oliveira até 2017 [Atlético-GO sign Diogo, formerly of Coxa, and renew with Victor Oliveira until 2017] (pt-br) . Globo Esporte. Процитовано 4 червня 2023.
  7. ↑ Goiás apresenta diogo para a lateral esquerda [Goiás present Diogo for the left-back] (pt-br) . Goiás EC. 8 січня 2015. Архів оригіналу за 4 червня 2023. Процитовано 7 жовтня 2017.
  8. ↑ Mello, Jessica (29 грудня 2015). Botafogo acerta com lateral-esquerdo Diogo Barbosa: "Estou muito feliz" [Botafogo sign left-back Diogo Barbosa: "I am very happy"] (pt-br) . Globo Esporte. Процитовано 4 червня 2023.
  9. ↑ Baltar, Marcelo (14 грудня 2016). Diogo assina com Cruzeiro, agradece ao Bota e lamenta: "Demorou muito" [Diego signs with Cruzeiro, thanks Bota and laments: "It took too long"] (pt-br) . Globo Esporte. Процитовано 4 червня 2023.
  10. ↑ Amaral, Thaynara. Com problemas de caixa, Cruzeiro acerta venda de Diogo Barbosa para o Palmeiras. ge (pt-br) . Процитовано 4 червня 2023.
  11. ↑ Vasco 0 x 1 Palmeiras | Campeonato Brasileiro: melhores momentos. ge (pt-br) . Процитовано 28 грудня 2023.
  12. ↑ Diogo Barbosa é o novo reforço do Tricolor. Grêmio FBPA (pt-br) . Процитовано 12 вересня 2020.
  13. ↑ Fluminense anuncia contratação de Diogo Barbosa, ex-Grêmio. ge (pt-br) . 22 червня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
  14. ↑ Fluminense acerta a contratação de Diogo Barbosa. Terra (pt-BR) . Процитовано 28 грудня 2023.
  15. ↑ Vasco lidera seleção do Carioca, que ainda traz Ribamar e Willian Arão [Vasco lead the Carioca team of the year, which brings Ribamar and Willian Arão] (pt-br) . Globo Esporte. 8 травня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  16. ↑ Veja os vencedores da edição 2017 do Troféu Mesa Redonda - Gazeta Esportiva. www.gazetaesportiva.com. Процитовано 9 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Діого_Барбоза&oldid=43392965