Діамантовий зелений
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| ? | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C29H35N2O4 |
| Мол. маса | 482.64 г/моль |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | зовнішнє |
Діама́нтовий зелений[1] (зелень брилья́нтова[2], тетраетил-4,4-диамінотрифенілметана оксалат; розм. зеленка[3][4]) — синтетичний аніліновий барвник трифенілметанового ряду. Міжнародна назва: Viride Nitens. Розчин діамантового зеленого в етиловому спирті (лат. solutio viridis nitentis spirituosa) використовується як зовнішній антисептик.
Назва «діамантовий зелений» або «зеленка» є калькою рос. бриллиантовый зелёный (втім, СУМ-11 наводить і напряму запозичену форму «зелень брильянтова»[2]), яка, в свою чергу, помилково калькує фр. vert brillant («блискучий зелений», від лат. viridis nitens). Назва пов'язана з тим, що в сухому вигляді речовина являє собою золотисто-зелені грудочки[5][6].
Антисептичні засоби. Код АТС D08A X09.[1]
Фармакодинаміка. Антисептичний засіб для зовнішнього місцевого застосування. Чинить антимікробну дію, не має подразнювального ефекту.
Препарат активний відносно грампозитивних бактерій.[7]
Фармакокінетика. Препарат місцевої дії. Даних про всмоктування в кров та включення в метаболічні процеси організму не виявлено.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Препарат застосовують зовнішньо при легких гнійно-запальних процесах шкіри (піодермія, фурункульоз, карбункул, мейболеїт[джерело?], блефарит), а також для обробки шкірних покривів після операцій та травм.[8]
«Зеленка» використовується для дезінфекції при вростаннях нігтів. Використання діамантового зеленого багато в чому взаємозамінне з розчином йоду, але д.з. частіше використовується при ранах на губі чи інших ніжних місцях[джерело?].
Використовують як контраст при ревізії нориць.[9][10]
Є одним із найпопулярніших антисептиків на території колишнього СРСР[11], але рідко використовується (хоча дозволений[12]) в країнах з розвиненою медициною — завдяки існуванню більш ефективних антисептиків, таких як повідон-йод та хлоргексидин[13]. Зокрема, вони не мають такого забарвлюючого ефекту та менше подразнюють тканини[14].
Традиційне використання проти вітрянки також під сумнівом: для усунення свербіння кращу ефективність показують антигістамінні препарати.[джерело?]
Застосовується для фарбування клітин, утворення поживного середовища для висівання та ідентифікації бактерій Salmonella[15].
При застосуванні можуть виникнути алергічні реакції (свербіння, кропив'янка). Спирт, що міститься в складі зеленки, може подразнювати слизові оболонки[16].
Потрапляння зеленки в око може викликати серйозні травми, аж до сліпоти[17].
При одночасному використанні з препаратами для зовнішнього застосування, що містять органічні сполуки, може денатурувати білки, утворювати нові шкідливі сполуки.
Malachite green G, Emerald green, Solid green JJO, Diamond green G, Aniline green, Benzaldehyde green, Fast green J
- Метиленовий синій
- Резорцин
- Фукорцин
- Обливання зеленкою
- Повідон-йод (Povidone-iodine)
- Хлоргексидин
- ↑ а б Діамантовий зелений
- ↑ а б Брильянтовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Зеленка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Зеленка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.[недоступне посилання з лютий 2024]
- ↑ Степанов Б. И. Введение в химию и технологию органических красителей [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.], Учеб. для вузов. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Химия, 1984. — С. 173—174.
- ↑ Батенёва Т. (21.05.2005). «Зелёнка: простушка с секретом». Архів оригіналу за 10 березня 2016.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) (рос.) - ↑ Martindale: The extra pharmacopeia, 28th Ed. Edited By James E. F. Reynolds and Anne B. Prasad. The Pharmaceopeial Press, 1 Lamberth High Street, London, SE1 7JN. Distributed in the U.S. by Rittenhouse Book Distributors, Inc., King of Prussia, PA 19406. 1982. Journal of Pharmaceutical Sciences. 73 (6): 862. June 1984. doi:10.1002/jps.2600730653. ISSN 0022-3549.
- ↑ Брильянтовий зелений розчин спиртовий для зовнішнього застосування 1 % флакон-крапельниця 20 мл
- ↑ СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЗАПАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ КРИЖОВО-КУПРИКОВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ// Патент на винахід. - 2020. - С.1
- ↑ Спосіб хірургічного лікування параректальної нориці // Патент на винахід. - 10.09.2015
- ↑ Кнунянц И. Л. Краткая химическая энциклопедия т. 1, М.: Советская энциклопедия, 1967, С.464.
- ↑ «Бриллиантовый зелёный» в списке топических антисептиков. — С. 92 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка)(англ.) - ↑ Joseph K. Narat. Brilliant Green: «A Clinical Study of its Value as a Local Antiseptic» [Архівовано 2018-09-20 у Wayback Machine.] Annals of Surgery 1931 December; 94(6): 1007—1012.(англ.)
- ↑ Які засоби знезаражують рани | Уляна Супрун | Блог. web.archive.org. 17 січня 2023. Архів оригіналу за 17 січня 2023. Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Міністерство охорони здоров'я України (3 лютого 2005). Вісмут-сульфіт агар: Селективне середовище для виділення сальмонел. Наказ № 60 Про затвердження методичних вказівок "Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води". Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 11 лютого 2011.
- ↑ Narat, J. K. (1931). Brilliant Green: A Clinical Study of Its Value As a Local Antiseptic. Annals of Surgery. 94 (6): 1007—1012. doi:10.1097/00000658-193112000-00003. PMC 1391517. PMID 17866691.
- ↑ «Why are Russian opposition leaders' faces turning green?». The Economist. May 10, 2017. Retrieved May 11, 2017.
- Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6. — С.58,64,68,72,493
 |