Дюшес (напій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дюшес
Країна походження СРСР
Зовнішні зображення
этикетки

«Дюшес» — один із сортів радянського лимонаду, популярний у СРСР безалкогольний сильногазований тонізуючий напій світло-жовтого кольору. Окрім класичної лимонадної основи (лимонний сік, цукор і газована вода), оригінальний напій містить сироп - настій десертної (солод��ої та соковитої) південної груші сорту «Дюшес», що надає йому винно-солодкого з трохи в'яжучою кислинкою смаку і сильного аромату.

Розроблений у 1930-х одним з перших у числі нових радянських тонізуючих газованих напоїв (для розширення їх ряду щодо традиційного Ситро) з використанням сиропу (ГОСТ 28499-90), що вирощується в Азербайджані, Грузії, Вірменії, Криму та на Північному Кавказі груші сорту Дюшес[1] за участю фахівців Всесоюзного науково-дослідного інституту пивоварної, безалкогольної та виноробної промисловості[2] та за радянських часів випускався у пляшках 0,5 л, маючи вартість 10 копійок без урахування вартості посуду.

Рецептура напою «Дюшес» за ОСТ 18-117-73, на 100 декалітрів (1000 літрів напою):

  • Цукор - 64,11 кг
  • Кислота лимонна - 1,408 кг
  • Есенція "Груша" для напою "Грушевий" - до 0,19 літрів
  • Колір (цукровий відтінок) - 1,16 кг
  • Двоокис вуглецю - 4,0 кг

Есенція «Груша» виготовлялася методом спиртової витяжки з груш сорту Дюшес, таким чином напій містив незначну кількість етилового спирту.

З часу розпаду СРСР в даний час аналоги цього напою (часто з «ароматизаторами, ідентичними натуральним») під вільною торговою маркою «Дюшес» випускаються в різній скляній та пластиковій тарі на ряді підприємств з виробництва безалкогольних напоїв Росії, у тому числі найбільшим таким концерном ОСТ в Чорноголівці, а також у Закавказзі, Україні (компанія Біола), Латвії, Німеччини (компанія Wostok) і т.д. буд. Існують рецепти домашнього приготування напою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Алексей Кондрахин. Летняя свежесть в стакане // Бизнес-журнал. — 2012. — № 8 (28 листопада). — С. XLII. Архівовано з джерела 28 жовтня 2017.
  2. ВСЕРОССИЙСКИЙ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ИНСТИТУТ ПИВОВАРЕННОЙ, БЕЗАЛКОГОЛЬНОЙ И ВИНОДЕЛЬЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 11 грудня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]