Дульса I (графиня Провансу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дульса I
Народилася1090
Померла1129
Діяльністьполітична діячка
Титулcount of Provenced, viscount of Millaud, viscount of Carlatd, count of Gevaudand і Countess of Barcelonad
Посадаcount of Provenced
РідHouse Millaud
БатькоGilbert I of Millaud
МатиГерберга Провансальська
Брати, сестриStephanie of Provenced
У шлюбі зРамон Баранґе III
ДітиBerengaria of Barcelonad, Рамон Баранґе IV, Беренгер-Рамон I (граф Провансу)[1], Almodis of Barcelonad, Stefania di Barcellonad, Bernat de Barcelonad і Mafalda de Barcelonad

Дульса (Дульсія) I (фр. Douce de Provence; 1090 — бл. 1130) — графиня Провансальська і Жеводанська в 1112—1130 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Старша донька Жильдера де Мійо, графа Жеводану, і Герберги, графині Провансу. Народилася близько 1090 року. 1111 року загинув її батько. 112 року вийшла заміж за графа Барселони. Того ж року мати Дульси зробила її та чоловіка співграфами Провансу, третину графства Жеводан, передала половину графства Карлат і частину графства Руерг.

1113 року Дульса I видала акт, згідно зя ким фактичним правителем Провансу став її чоловік Рамон-Беренгер III. Це сприяинило повстання роду Брюсанс-Пальоль з м. Екс. 1115 року помирає її мати. 1116 року чоловік Дульси I за підтримки роду Бо придушив повстання, передавши землі ворохобників шваргу — Раймунду де Бо.

У 1120 році почалося протистояння з Альфонсом Журденом, графом Тулузьким, за Провансальський маркизат, що завершилося 1125 року. За умовами мирного договору Провансальське графство залишилось за Дульсою I та її чоловіком, Провансальський маркизат перейшов остаточно до Тулузького дому. Графство Форкальк'є визнало зверхність Альфонса Журдена. Втім там вплив скоріше мав Рамон-Беренгер III. Крім того, він зберіг за собою кілька анклавів на Прованському маркізаті: частину Аржансу, графство Конта-Венессен, половину міст Авіньйон, Сорг, Ле-Понт, замки Тор і Комон.

Померла Дульса I 1130 року. Провансальське графство успадкував її син Беренгер-Рамон

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Рамон-Беренгер III, граф Барселони

Діти:

  • Альмодіс (1126—1164), дружина Понса I де Кервера
  • Беренгарія (1116—1149), дружина Альфонсо VII, короля Кастилії
  • Рамон-Беренгер (1113/1114—1162), граф Барселони у 1131—1162 роках
  • Беренгер-Рамон (бл.1115—1144), граф Провансу у 1131—1144 роках
  • Бернад (1117)
  • Стефанія (1118—бл. 1131), дружина Кентулі III, графа Біггор
  • Мафальда (бл. 1120—бл.1157), дружина Вільгельма Рамона I, графа Кастельвель

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Thomas N. Bisson (1984), "The Rise of Catalonia: Identity, Power, and Ideology in a Twelfth-Century Society, " Annales: Economies, Sociétés, Civilisations, xxxix, translated in Medieval France and her Pyrenean Neighbours: Studies in Early Institutional History (London: Hambledon, 1989), 179.
  • Elisenda Albertí: Dames, reines, abadesses. Divuit personalitats femenines a la Catalunya medieval. Albertí, Barcelona 2008, ISBN 978-84-7246-085-0, S. 35–38.