Дрок Кость Леонідович
Дрок Кость Леонідович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 22 квітня 1919 або 1919[1] Луганськ, Слов'яносербський повіт | |||
Помер | 22 травня 1996 або 1996[1] Київ, Україна | |||
Країна | Україна СРСР | |||
Діяльність | поет, журналіст, перекладач, письменник | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Кость (Костянтин) Леонідович Дрок (нар. 22 квітня 1919, Луганськ — пом. 22 травня 1996, Київ) — український поет, журналіст, перекладач; член Спілки письменників України з 1949 року.
Народився 22 квітня 1919 року в місті Луганську (тепер Україна). З 1938 по 1941 рік навчався на філологічносу факультеті Дніпропетровського університету. Брав участь у німецько-радянській війні. Закінчив війну в Берліні командиром артилерійського взводу. Член ВКП(б) з 1944 року. Працював журналістом у Дніпропетровську, з 1947 року в Ужгороді.
Помер в Києві 22 травня 1996 року.
Почав друкуватися 1938 року в університетській багатотиражевій газеті і дніпропетровських обласних газетах. В 1941 році твори поета почала друкувати українська республіканська преса. Автор збірок:
- «Син землі» (1948, збірка віршів воєнних і перших повоєнних літ);
- «Верховино моя» (1949; 1951);
- «Сузір'я миру» (1951);
- «Назустріч сонцю» (1953);
- «Хочеш знати про Карпати» (1954, збірка віршів для дітей);
- «Дніпровські мелодії» (1956);
- «Доки серце б'ється» (1958);
- «Тобі радію» (1966);
- «Мелодії життя» (1972);
- «Весняний плин» (1976);
- «Під вітрами літ» (1978);
- «Освідчення» (1979);
- «Ластівки над землею» (1985);
- «Осіннє вогнище» (1989);
- «Ствердження» (1990).
Переклав з угорської мови вірші Ендре Аді у книзі «Вибране» (Ужгород, 1949), з російської мови низку поезій Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Євгена Долматовського, Михайла Дудіна, Миколи Тихонова та інші.
Окремі твори поета перекладені російською мовою.
Нагороджений:
- орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (9 червня 1945);
- медалями «За відвагу» (5 грудня 1944), «За взяття Берліна» (5 листопада 1945), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].
- «Писатели Советской Украины. Справочник». Видавництво «Радянський письменник». Київ. 1960. С. 162—163. (рос.);
- Громова В. В. Дрок Кость Леонідович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. , С. 113—114;
- Перебийніс П. М. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Народились 22 квітня
- Народились 1919
- Уродженці Луганська
- Померли 22 травня
- Померли 1996
- Померли в Києві
- Випускники Дніпровського університету
- Члени НСПУ
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Українські поети
- Радянські поети
- Поети XX століття
- Українські журналісти
- Радянські журналісти
- Журналісти XX століття
- Українські перекладачі
- Радянські перекладачі
- Перекладачі XX століття
- Перекладачі з угорської
- Перекладачі з російської
- Перекладачі на українську
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Члени КПРС