Перейти до вмісту

Дидишко В'ячеслав Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В'ячеслав Дидишко
Країна СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Народження 10 квітня 1949(1949-04-10) (75 років)
Lipskd, Kryvošynski Sieĺsavietd, Ляховицький район, Барановицька область, Білоруська РСР, СРСР[1]
Титул Міжнародний майстер (1982), Гросмейстер (1995)
Рейтинг ФІДЕ 2506 (травень 2018)
Піковий
рейтинг
2587 (липень 2004)

В'ячеслав Йосипович Дидишко (10 березня 1949, поблизу Гомеля) — білоруський раніше радянський, шахіст; міжнародний майстер (1982), гросмейстер (1995). Математик-програміст. П'ятиразовий чемпіон Білорусі. Переможець Всесоюзних турнірів майстрів за участю шахістів Прибалтики та Білорусі (1973 і 1974). Найкращі результати в міжнародних турнірах: Бангалор (Індія; 1981) — 6-те; Мінськ (1982) — 8-9-те; Поляниця-Здруй (1983) — 1-ше місця.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

1967 року єдиний раз у своїй кар'єрі виступив у фіналі чемпіонату СРСР, посівши в Харкові 42-ге місце серед 126 учасників (чемпіонат відбувся за швейцарською системою). Неодноразово здобував медалі чемпіонатів Білорусі, зокрема золоті в роках 1965, 1971, 1973, 1979, 1980, 1982 (разом з Петром Корзубовим), 1988, 1991 (разом з Євгеном Мочаловим), 1998, 1999 і 2006.

Виступив на кількох міжнародних турнірах, досягнувши успіхів, зокрема, в таких містах, як: Мінськ (1981, меморіал Олексія Сокольського, посів 2-ге місце позаду Валерія Чехова), Поляниця-Здруй (1983, Меморіал Рубінштейна, посів 1-ше місце)[2], Мінськ (1988, меморіал Сокольського, поділив 2-ге місце разом з Володимиром Маланюком, позаду Рустема Даутова), Братислава (1992, посів 1-ше місце), Берлін (1995, турнір Berliner Sommer, поділив 1-місце разом з Гадом Рехлісом, Матіасом Вальсом і Джонні Гектором), Острава (1998, посів 2-ге місце), Свідниця (2001, посів 1-ше місце), Рожнов-під-Радгощем (2002, поділив 1-місце разом з Андрієм Ковальовим), Чартак (2003, посів 1-ше місце), Свидниця (2003, поділив 1-ше місце разом з Лукашем Циборовським), Острава (2005, посів 1-ше місце) і Літомишль (2005/06, m. і 2006/07, поділив 1-ше місце).

Від початку 1990-х років належить до основних гравців збірної своєї країни. Між 1994 і 2006 роками взяв участь у всіх семи шахових олімпіадах, 1994 року в Москві здобув срібну медаль в особистому заліку на 5-й шахівниці[3]. Крім того, у 1992, 1997, 1999 і 2001 роках чотири рази брав участь у командних чемпіонатах Європи[4].

Починаючи з 2000 року є постійним учасником розіграшу клубного чемпіонату Польщі, у складі клубу AZS UMCS Люблін. Триразовий призер цих змагань: двічі срібний (2002, Любневіце[5] і 2006, Устронь[6]), а також бронзовий (2007, Устронь[7]).

2010 року здобув у Арко бронзову медаль чемпіонату світу серед ветеранів (гравців старших 60 років)[8].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2004 року, досягнувши 2587 очок займав тоді 3-тє місце (позаду Олексія Александрова і Олексія Федорова) серед білоруських шахістів[9].

Книжки

[ред. | ред. код]
  • Логика современных шахмат. Минск: Полымя, 1989. 362 с.

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://kb.brl.by/index.php/heritage/item/1698-10-sakavika-2019-g-70-gadou-z-dnya-naradzhennya-vyachaslava-iosifavicha-dydyshki-1949-belaruskaga-spartsmena-shakhmaty-mizhnarodnaga-grosmajstra/1698-10-sakavika-2019-g-70-gadou-z-dnya-naradzhennya-vyachaslava-iosifavicha-dydyshki-1949-belaruskaga-spartsmena-shakhmaty-mizhnarodnaga-grosmajstra
  2. XXI Memoriał Akiby Rubinsteina Polanica Zdrój 1983. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 5 травня 2018.
  3. OlimpBase. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 5 травня 2018.
  4. OlimpBase. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  5. Ekstraliga, Lubniewice 2002. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 травня 2018.
  6. Ekstraliga, Ustroń 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2018.
  7. Ekstraliga, Ustroń 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2018.
  8. Tamar Khmiadashvili and Anatoly Vaisser are World Senior Champions 2010. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2018.
  9. Rating Progress Chart: Dydyshko, Viacheslav
  10. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]