Перейти до вмісту

Джон Тінісвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джон Тінісвуд
англ. John Tinniswood Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. John Alfred Tinniswood[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 серпня 1912(1912-08-26)[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ліверпуль, Велика Британія[3]
Помер25 листопада 2024(2024-11-25)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих (112 років)
Саутпорт, Сефтонd, Мерсісайд, Північно-Західна Англія, Англія, Велика Британія[2]
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьБухгалтер, довгожитель
Відомий завдяки
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зБлодвен Тінісвуд
Діти1 (Сьюзен Тінісвуд)
НагородиРекордсмен Книги рекордів Гіннеса

Джон Тінісвуд (англ. John Tinniswood; 26 серпня 1912, Ліверпуль — 25 листопада 2024) — британський бухгалтер та довгожитель чий вік підтвердила Група геронтологічних досліджень (GRG)[4], Книга рекордів Гіннеса[5] та Група LongeviQuest (LQ)[6]. Був найстарішим живим чоловіком у Великій Британії[7]. 29 червня 2024 року після смерті 112-річного Ши Піна, він став найстарішим живим чоловіком у світі[8][9]. На момент смерті 25 листопада 2024 у віці 112 років 91 день входив до 70 найстаріших підтверджених чоловіків у світі.[10]

Біографія

[ред. | ред. код]

Джон Тінісвуд народився 26 серпня 1912 року в м. Ліверпулі, Мерсісайд[11].

У роки Другої світової війни працював у Корпусі заробітної плати Королівської армії. Там він зустрів свою майбутню дружину. Їхнє весілля відбулося 1942 році, а 1943 році у них народилася донька Сьюзен.

Тінісвуд побудував кар'єру бухгалтера в компанії Royal Dutch Shell. У 1972 році вийшов на пенсію. Вболівальник футбольного клубу Ліверпуль[12].

У 1988 році після 44 років шлюбу померла його дружина Блодвен.

Тінісвуд мешкав у власній квартирі до 107 років. В подальшому, через проблеми із зором, він переїхав до будинку похилих людей[13].

30 березня 2021 року у віці 108 років Тінісвуд отримав першу дозу вакцини проти COVID-19[14].

Помер 25 листопада 2024 року в Саутпорті, Мерсісайд, Англія, у віці 112 років 91 день[15].

Рекорди довгожителя

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.bbc.com/news/articles/crk43k54mk0o
  2. ↑ а б в г World's oldest man dies aged 112 — 2024.
  3. ↑ а б https://www.grg-supercentenarians.org/john-tinniswood/
  4. ↑ JOHN TINNISWOOD. Gerontology Research Group (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  5. ↑ World's oldest man, John Tinniswood. Guinness World Records (англ.). Процитовано 4 лютого 2024.
  6. ↑ John Tinniswood. LongeviQuest (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  7. ↑ How the UK’s Oldest Man, Aged 111, Found the Secret to a Long Life. MedEdge (англ.). Процитовано 16 вересня 2024.
  8. ↑ World's oldest man lives in Merseyside: 111-year-old reveals the secrets of his record-breaking age. Daily Mail (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
  9. ↑ Briton is crowned world’s oldest man at 111. EWN (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
  10. ↑ 111-YEAR-OLD ENGLISHMAN JOHN TINNISWOOD CERTIFIED AS WORLD’S OLDEST MAN. Presswire (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
  11. ↑ Книга рекордів Гіннесса оголосила 111-річного британця найстарішим чоловіком у світі. 06.04.2024, 21:26
  12. ↑ The oldest man in the world is a Liverpool fan – aged 46 when Bill Shankly arrived!. This is anfield (англ.). Процитовано 6 квітня 2024.
  13. ↑ Briton says becoming world’s oldest man at 111 is ‘pure luck’. The Guardian (англ.). Процитовано 26 квітня 2024.
  14. ↑ Britain's oldest man turns 111, shares his secret for living a long life. Hindustan Times (англ.). Процитовано 27 серпня 2023.
  15. ↑ Brit great-grandad, 111, becomes the oldest living man in the WORLD – and reveals the secret to his long life. The Sun (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
  16. ↑ Brit great-grandad becomes oldest living man in world aged 111 and shares his secret for long life. Mirror (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
  17. ↑ World’s oldest man, 111, says weekly fish and chips are key to his long life. The Telegraph (англ.). Процитовано 4 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Тінісвуд&oldid=44020341