Джон Арчибальд Вілер

Джон Вілер
англ. John Archibald Wheeler
Джон Вілер у 1985
Народився	9 липня 1911(1911-07-09)[1][2][3] Джексонвілл, Флорида, США
Помер	13 квітня 2008(2008-04-13)[4][1][…] (96 років) Гайтстаун, Мерсер, Нью-Джерсі, США ·пневмонія
Місце проживання	США
Країна	США[5]
Національність	США
Діяльність	фізик, фізик-ядерник, науково-педагогічний працівник, письменник-документаліст, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater	Університет Джона Гопкінса
Галузь	фізика
Заклад	Принстонський університет Техаський університет в Остіні
Посада	професор
Вчителі	Нільс Бор
Відомі учні	Яків Бекенштейн Masami Wakanod Річард Філіпс Фейнман Г'ю Еверетт Кіп Торн W. G. Unruhd
Аспіранти, докторанти	Яків Бекенштейн Arthur Wightmand[6] Річард Філіпс Фейнман[6] Г'ю Еверетт[6] Кіп Торн[6] Димитріос Христодулу Katharine Wayd Robert Gerochd Fred Singerd B. Kent Harrisond[7] Robert M. Waldd[6] Dieter Rudolf Brilld[6] Bei-Lok Hud[6] Lawrence Charles Shepleyd[6] Lawrence Howard Fordd[6] Arkady Kheyfetsd[6] Warner Allen Millerd[6] Jayme Tiomnod[6] Sergio Andrés Hojmand[6] Arthur Elliott Fischerd[6] W. G. Unruhd[6] David L. Hilld[8] Чарлз Мізнер
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Американське фізичне товариство
Відомий завдяки:	ввів у обіг поняття чорна діра Ядерний синтез Геометродинаміка Загальна теорія відносності Об'єднана теорія поля
Батько	Joseph L. Wheelerd[9]
Нагороди	Премія Ейнштейна (США) (2003) Science Writing Awardd (1999) премія Вольфа з фізики (1996) медаль Маттеуччі (1993) Медаль Оскара Клейна (1992) нагорода Марселя Гроссманна (1989) медаль Альберта Ейнштейна (1988) Премія пам'яті Роберта Оппенгеймераd (1984) медаль Ерстеда (1983) Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1982) медаль Франкліна (1969) Нагорода Альберта Ейнштейна (1965) премія пам'яті Ріхтмаєра (1954) Грант Ґуґґенгайма (1949) Грант Ґуґґенгайма (1946) член Американського фізичного товариства[d] іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 березня 1995)
Джон Арчибальд Вілер у Вікісховищі

Джон Арчибальд Вілер (англ. John Archibald Wheeler; 9 липня 1911(19110709), Джексонвілл, Флорида, США — 13 квітня 2008) — американський фізик-теоретик, член Національної академії наук США (з 1952). Один з авторів підручника-монографії Гравітація.

Закінчив університет Дж. Гопкінса (1933). У 1933—1935 роках працював у Копенгагені в Нільса Бора, в 1935—1938 роках — в університеті штату Північна Кароліна, з 1938 року — в Принстонському університеті (з 1947 — професор). Вілером були придумані два терміни, що згодом широко поширилися в науці і науковій фантастиці — чорна діра і червоточина.

«Чорні діри» — область у просторі та часі, гравітаційне тяжіння якої настільки велике, що покинути її не можуть навіть об'єкти, що рухаються зі швидкістю світла. Раніше подібні об'єкти в англомовній науковій літературі називали «сколапсовані зірки», а у радянській — «застиглі зірки».

Наукові роботи Вілера відносяться до ядерної фізики, проблеми термоядерного синтезу, спеціальної і загальної теорії відносності, єдиної теорії поля, теорії гравітації, астрофізики. Незалежно від Вернера Гейзенберга ввів матрицю розсіяння для опису взаємодій (1937). Разом з Нільсом Бором розробив теорію поділу атомного ядра, довів, що, під дією теплових нейтронів ділиться ізотоп, що рідко зустрічається, уран-235 (1939). Разом з Енріко Фермі, Юджіном Вігнером і Лео Сцилардом математично обґрунтував можливість ланцюгової реакції, розвинув методи управління ядерним реактором (1939). Висунув ідею про універсальність фермієвської взаємодії (1948—1949), з Д. Гілом розвинув колективну модель ядра (1953), передбачив існування мезоатомів (1947). Працював в області гравітації і релятивістської астрофізики. Є одним з творців геометродинаміки^[en]. Дослідження присвячені квантуванню гравітації, гравітаційному колапсу, структурі матерії надзвичайно великої густини і температури.

У 1966 році Джон Вілер був обраний президентом Американського фізичного товариства. Вілер залишив Прінстонський університет у 1976 році у віці 65 років. Він був призначений директором Центру теоретичної фізики Техаського університету в Остіні в 1976 році і залишався на цій посаді до 1986 року, коли вийшов на пенсію і став почесним професором.

• 31555 Вілер — астероїд, названий на честь вченого.

• Мизнер Ч., Торн К., Уилер Дж. Гравитация. — М. : Мир, 1977. — 478+524+509 с.
• Рис М., Руффини Р., Уилер Дж. Чёрные дыры, гравитационные волны и космология. Введение в современные исследования. — Москва : Мир, 1977. — 376 с.
• Тейлор Э., Уилер Дж. Физика пространства-времени. — Москва : Мир, 1971. — 320 с.
• Уилер Дж. Гравитация, нейтрино и Вселенная. — Москва : ИЛ, 1962. — 404 с.
• Уилер Дж. Предвидение Эйнштейна. — Москва : Мир, 1970. — 112 с.
• Уилер Дж., Гаррисон Б., Вакано М., Торн К. Теория гравитации и гравитационный коллапс. — Москва : Мир, 1967. — 324 с.
• Wheeler, John Archibald (1962). Geometrodynamics. New York: Academic Press. DOI:10.1103.
• Some Men and Moments in the History of Nuclear Physics: The Interplay of Colleagues and Motivations (1979). University of Minnesota Press.
• A Journey Into Gravity and Spacetime (1990). Scientific American Library. W.H. Freeman & Company 1999 reprint: ISBN 0-7167-6034-7.
• Spacetime Physics: Introduction to Special Relativity (1992). W. H. Freeman, ISBN 0-7167-2327-1.
• At Home in the Universe (1994). American Institute of Physics 1995 reprint: ISBN 1-56396-500-3.
• Geons, Black Holes, and Quantum Foam: A Life in Physics (1998). New York: W.W. Norton & Co, hardcover: ISBN 0-393-04642-7, paperback: ISBN 0-393-31991-1 — autobiography and memoir.
• Exploring Black Holes: Introduction to General Relativity (2000). Addison Wesley, ISBN 0-201-38423-X
• Law Without Law — theorizes experiments utilizing photons from distant locations in the universe, imaged using galaxy clusters as lenses, but which are detected using apparatus for quantum entanglement, thereby influencing history billions of years in the past