Дженаро Ернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дженаро Ернандес
Загальна інформація
ГромадянствоСША США
Народження10 травня 1966(1966-05-10)
Лос-Анджелес
Смерть7 червня 2011(2011-06-07) (45 років)
Мішн-В'єхо
Alma materTheodore Roosevelt High Schoold
Вагова категоріядруга напівлегка
легка
Зріст180
Розмах рук183
Професіональна кар'єра
Перший бій27 вересня 1984
Останній бій3 жовтня 1998
Боїв41
Перемог38
Перемог нокаутом17
Поразок2
Нічиїх1

Дженаро Ернандес (англ. Genaro Hernández, 10 травня 1966 — пом. 7 червня 2011) — американський професійний боксер, чемпіон світу за версіями WBA (1991—1995) і WBC (1997—1998) в другій напівлегкій вазі.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

На професійному рингу дебютував 1984 року. Здобувши двадцять три перемоги поспіль, 22 листопада 1991 року вийшов на бій за вакантний титул чемпіона WBA в другій напівлегкій вазі проти Даніеля Лондаса (Франція) і здобув перемогу технічним нокаутом в дев'ятому раунді. 1992 року захистив свій титул тричі, нокаутувавши Омара Катарі (Венесуела) за шість раундів і здобувши в Японії перемоги над Масуакі Такеду та Юдзі Ватанабе.

26 квітня 1993 року в бою проти колишнього чемпіона світу в легшій та другій легшій вазі Рауля Переса (Мексика) Ернандес був змушений задовольнитися технічною нічиєю в першому раунді. Це був перший і поки що єдиний бій за титул чемпіона світу, в якому не було завдано жодного удару. Відразу після гонгу про початок бою Перес вдарив Ернандеса головою, і у Переса сильно потекла кров з артеріальної вени на лобі. Рефері викликав на ринг лікаря, який вирішив припинити бій. У матчі-реванші 28 червня того ж року Ернандес зберіг титул чемпіона світу, нокаутувавши Переса у восьмому раунді.

12 листопада 1994 року провів останній (восьмий) захист титулу WBA, здолавши одностайним рішенням суддів Джиммі Гарсію (Колумбія). 31 березня 1995 року переміг в нетитульному бою мексиканця Хорхе Паеса нокаутом у восьмому раунді.

У липні 1995 року Ернандеса позбавили титулу WBA, коли він вирішив кинути виклик чемпіону WBO в легкій вазі Оскару Де Ла Хої замість бою зі своїм обов'язковим суперником. Поєдинок з Оскаром Де Ла Хоєю відбувся 9 вересня 1995 року. Ернандес програв вперше в кар'єрі, зійшовши з бою в перерві після шостого раунду: його ніс був закривавлений, він повернувся в свій кут, але, не сідаючи, жестом показав своїй команді, що не хоче продовжувати бій.

22 березня 1997 року, вигравши розділеним рішенням суддів бій проти Азума Нельсона (Гана), завоював титул WBC в другій напівлегкій вазі. Провів три успішних захиста. 3 жовтня 1998 року програв технічним нокаутом у восьмому раунді Флойду Мейвезеру, після чого завершив кар'єру.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Дженаро Ернандес(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec