Перейти до вмісту

Давлятов Бакір Рахімович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Давлятов Бакір Рахімович
Народження23 травня 1915(1915-05-23)
Староамірово, Уфимський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Смерть31 березня 1982(1982-03-31) (66 років)
Таджикистан
ПохованняТаджикистан
ПартіяКПРС
Званнястарший сержант
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»

Бакір Рахімович Давлятов (10 (23) травня 1915 — 31 березня 1982) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Бакір Давлятов народився 10 (23) травня 1915 року в селі Староамірово (нині — Благоварський район Башкортостану) в сім'ї селянина.

Татарин. Отримав неповну середню освіту[2].

З 15 років працював на різних будівництвах СРСР.

З 1936 року проживав в місті Регар Таджицької РСР, працював в колгоспі «Перше Травня» Регарського району.

У 19371940 роках Давлятов проходив службу в Робітничо-селянської Червоної армії. Демобілізувавшись, працював заступником голови колгоспу.

У листопаді 1941 року Давлятов повторно покликаний в армію. З жовтня 1942 року — на фронтах Другої світової війни. До вересня 1943 року гвардії старший сержант Бакір Давлятов був першим номером розрахунку станкового кулемета 4-го ескадрону 60-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 61-ї армії Центрального фронту.

В 1943 році вступив у комуністичну партію.

Відзначився за час битви за Дніпро.

Під час боїв на дніпровському плацдармі у складі групи з трьох людей брав участь у нічному радіопошуку у тилі противника, у ході якого був захоплений шофер німецької вантажівки, на наступний день відзначився у ході боя у районі Березново — при відображенні німецької контратаки кулеметний розрахунок Давлятова знищив понад 20 солдатів противника і вів вогонь по німецьких літаках, що атакували радянські позиції.

28 вересня 1943 року Давлятов зі своїм разрахунком в числі перших в ескадроні переправились через Дніпро в районе села Вялле Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР. Кулеметним вогнем він подавив ворожу вогневу точку, що сприяло успішному просуванню вперед усього ескадрону. 29 вересня 1943 року в ході бою за село Галки Давлятов, висунувшись з кулеметом вперед, знищив групу солдатів противника, забезпечивши успішне визволення села. В бою його кулемет вийшов з ладу, проте Давлятов продолжив вести вогонь з гвинтівки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками, гвардії старший сержант Бакір Давлятов удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].

8 січня 1944 року в бою біля міста Мозир Давлятов отримав важке поранення і позбувся обох ніг.

Після довгого лікування демобілізований з армії по інвалідності.

Проживав і працював у місті Регар Таджицької РСР, працював завідувачем Регарського відділу соціального забезпечення.

Помер 31 березня 1982 року, похований у місті Турсунзаде.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

В честь Давлятова названа школа № 98 в Турсунзаде.

2 травня 2015 року в середній школі № 98 в Турсунзаде в рамках святкування 70-річчя Перемоги відбулися урочисті заходи та встановлено погруддя, присвяченого пам'яті Героя Радянського Союзу Бакіру Давлятову.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ш. З. Ракипов. Доверие (пер. с татарского И. Ракипова) // Хранить вечно. Казань, Татарское кни. изд-во, 1980. стр. 207—210.
  2. Давлятов, Бакир Рахимович [Архівовано 2012-05-24 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
  3. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
  4. Подвиг Народа [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Подвиг Народа [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Подвиг Народа [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
  • Сечкина Л. П. Твои Герои, Таджикистан. Душанбе, 1985.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968.

Посилання

[ред. | ред. код]