Давлятов Бакір Рахімович
Давлятов Бакір Рахімович | |
---|---|
Народження | 23 травня 1915 Староамірово, Уфимський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
Смерть | 31 березня 1982 (66 років) Таджикистан |
Поховання | Таджикистан |
Партія | КПРС |
Звання | старший сержант |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Бакір Рахімович Давлятов (10 (23) травня 1915 — 31 березня 1982) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944)[1].
Бакір Давлятов народився 10 (23) травня 1915 року в селі Староамірово (нині — Благоварський район Башкортостану) в сім'ї селянина.
Татарин. Отримав неповну середню освіту[2].
З 15 років працював на різних будівництвах СРСР.
З 1936 року проживав в місті Регар Таджицької РСР, працював в колгоспі «Перше Травня» Регарського району.
У 1937—1940 роках Давлятов проходив службу в Робітничо-селянської Червоної армії. Демобілізувавшись, працював заступником голови колгоспу.
У листопаді 1941 року Давлятов повторно покликаний в армію. З жовтня 1942 року — на фронтах Другої світової війни. До вересня 1943 року гвардії старший сержант Бакір Давлятов був першим номером розрахунку станкового кулемета 4-го ескадрону 60-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 61-ї армії Центрального фронту.
В 1943 році вступив у комуністичну партію.
Відзначився за час битви за Дніпро.
Під час боїв на дніпровському плацдармі у складі групи з трьох людей брав участь у нічному радіопошуку у тилі противника, у ході якого був захоплений шофер німецької вантажівки, на наступний день відзначився у ході боя у районі Березново — при відображенні німецької контратаки кулеметний розрахунок Давлятова знищив понад 20 солдатів противника і вів вогонь по німецьких літаках, що атакували радянські позиції.
28 вересня 1943 року Давлятов зі своїм разрахунком в числі перших в ескадроні переправились через Дніпро в районе села Вялле Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР. Кулеметним вогнем він подавив ворожу вогневу точку, що сприяло успішному просуванню вперед усього ескадрону. 29 вересня 1943 року в ході бою за село Галки Давлятов, висунувшись з кулеметом вперед, знищив групу солдатів противника, забезпечивши успішне визволення села. В бою його кулемет вийшов з ладу, проте Давлятов продолжив вести вогонь з гвинтівки.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками, гвардії старший сержант Бакір Давлятов удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].
8 січня 1944 року в бою біля міста Мозир Давлятов отримав важке поранення і позбувся обох ніг.
Після довгого лікування демобілізований з армії по інвалідності.
Проживав і працював у місті Регар Таджицької РСР, працював завідувачем Регарського відділу соціального забезпечення.
Помер 31 березня 1982 року, похований у місті Турсунзаде.
В честь Давлятова названа школа № 98 в Турсунзаде.
2 травня 2015 року в середній школі № 98 в Турсунзаде в рамках святкування 70-річчя Перемоги відбулися урочисті заходи та встановлено погруддя, присвяченого пам'яті Героя Радянського Союзу Бакіру Давлятову.
- Орден Леніна (15.01.1944).
- Зірка Героя Радянського Союзу № 4641 (15.01.1944)[4].
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (1945) — за збитий кулеметним вогнем німецький винищувач.
- Орден Червоної Зірки (06.10.1943)[5].
- Медаль «За відвагу» (12.12.1942)[6].
- Медалі.
- ↑ Ш. З. Ракипов. Доверие (пер. с татарского И. Ракипова) // Хранить вечно. Казань, Татарское кни. изд-во, 1980. стр. 207—210.
- ↑ Давлятов, Бакир Рахимович [Архівовано 2012-05-24 у Wayback Machine.]. Сайт «Герои страны».
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
- Сечкина Л. П. Твои Герои, Таджикистан. Душанбе, 1985.
- Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968.
- Пинтсон А. Н. Давлятов, Бакир Рахимович [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2018. — ISBN 978-5-88185-306-8.
- Народились 23 травня
- Народились 1915
- Уродженці Уфимського повіту
- Померли 31 березня
- Померли 1982
- Померли в Таджикистані
- Поховані в Таджикистані
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Учасники битви за Дніпро
- Уродженці Башкортостану
- Учасники Другої світової війни з СРСР