Давид Албахарі

Давид Албахарі
серб. Давид Албахари
Народився	15 березня 1948(1948-03-15)[1][2][…]  Печ, Автономний край Косово і Метохія, ФНРЮ
Помер	30 липня 2023(2023-07-30)[4] (75 років)  Белград, Сербія[4][5]
Поховання	Sephardic Jewish cemetery Belgraded
Країна	Югославія  Сербія
Діяльність	перекладач, мовознавець, письменник, поет
Сфера роботи	літературна діяльністьd[6] і перекладацтво[d][6]
Alma mater	Факультет філології Белградського університетуd, факультет філософії Белградського університетуd, Земунська гімназіяd і Белградський університет
Роки активності	з 1973
Жанр	поезія
Членство	Сербська академія наук і мистецтв
Діти	Natan Albaharid
Нагороди	Премія журналу НІН (1996) Andrić prized (1982) премія Вілениці (2012) Isidora Sekulić Awardd
Давид Албахарі у Вікісховищі

Давид Албахарі (серб. Давид Албахари, 15 березня 1948 — 30 липня 2023) — сербський письменник, який проживає в Канаді. Албахарі переважно пише романи та оповідання, які часто є автобіографічними.

Народився в сефардській сім'ї. Девід Албахарі вивчав англійську літературу та мову в Загребі. Першу збірку оповідань «Сімейний час» опублікував у 1973 році. Він став популярним у літературних колах завдяки своїй четвертій книзі «Опис смерті», за яку він отримав премію імені Іво Андрича.

У 1991 році Давид Албахарі став президентом Федерації єврейських громад Югославії і п��ацював над евакуацією єврейського населення із Сараєво. У 1994 році переїхав із сім’єю до Калгарі, де і досі живе. Він продовжує писати та публікувати сербською мовою.

Став членом Сербської академії наук і мистецтв на кафедрі мов і літератури 2 листопада 2006 року.^[7]

Його предком є ​​Нісім Албахарі, якого нагородив Орденом Народного героя Йосип Броз Тіто 27 листопада 1953 року.

• 1982: «Премія імені Іво Адрича» за збірку оповідань «Опис смерті»
• 1996: «Премія журналу НІН» за роман «Принада»^[8]
• 2008: «Премія Золотий соняшник» за збірку оповідань «Щовечора в іншому місті»^[9]
• 2012: «Премія Вілениці»

• 1973 — Сімейний час (серб. Породично време)
• 1978 — Звичайні історії (серб. Обичне приче)
• 1982 — Опис смерті (серб. Опис смрти)
• 1984 — Фрас у сараї (серб. Фрас у шупи)
• 1988 — Простота (серб. Једноставност)
• 1993 — Плащ (серб. Пелерина)
• 1994 — Вибрані історії (серб. Изабране приче)
• 1999 — Незвичайні історії (серб. Необичне приче)
• 2003 — Друга мова (серб. Други језик)
• 2006 — Тіні (серб. Сенке)
• 2008 — Щовечора в іншому місті (серб. Сваке ноћи у другом граду)
• 2017 — 21 історія щастя (серб. 21 прича о срећи)

• 1978 — Суддя Димитрієвич (серб. Судија Димитријевић)
• 1988 — Цинк (серб. Цинк)
• 1993 — Коротка книга (серб. Кратка књига)
• 1995 — Снігова людина (серб. Снежни човек)
• 1996 — Приманка (серб. Мамац)
• 1997 — Темно (серб. Мрак)
• 1998 — Гек і Майєр (серб. Гец и Мајер)
• 2001 — Світовий мандрівник (серб. Светски путник)
• 2006 — П'явки (серб. Пијавице)
• 2007 — Людвіг (серб. Лудвиг)
• 2008 — Брат (серб. Брат)
• 2010 — Дочка (серб. Ћерка)
• 2011 — Контрольний пункт (серб. Контролни пункт)