Гущин Олег Ілліч

Гущин Олег Ілліч
Гущин Олег Ілліч
Народження	11 лютого 1935; Севастополь, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть	6 червня 1997 (62 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1955) і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1966)
Діяльність	художник
Вчитель	Щеглов Михайло Михайлович, Апанович Віктор Антонович і Смирнов Борис Олександровичd
Працівник	Київський завод художнього скла
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Бариш-Тищенко Ірина Андріївна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гущин.

Олег Ілліч Гу́щин (нар. 11 лютого 1935, Севастополь — пом. 6 червня 1997, Київ) — український майстер художнього скла та ювелірного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений художник УРСР з 1983 року. Чоловік мистецтвознавця Ірини Бариш-Тищенко^[1].

Біографія

Народився 11 лютого 1935 року в місті Севастополі. 1955 року закінчив Кримське художнє училище у Сімферополі, де навчався зокрема у А. Креслова, Віктора Апановича, Михайла Щеглова; у 1966 році — Московське вище художньо-промислове училище (викладачі Г. Антонова, В. Статун, Світлана Бескінська, Борис Смирнов).

Упродовж 1966—1969 років працював на Київському заводі художнього скла; у 1969—1980 роках — головним художником Республіканського об'єдння «Укрскло»; у 1980—1987 роках — головним художником Художнього фонду УРСР. Член КПРС з 1982 року.

Жив у Києві, в будинку на вулиці Васильківській, № 23, квартира № 15. Помер у Києві 6 червня 1997 року.

Творчість

Працював у галузях:

художнього скла: виготовляв декоративні вази, багатопредметні композиції, скульптурну пластику, ужитковий кришталь та гутний посуд;
ювелірної справи: виготовляв шати ікон у техніці гарячої емалі, жіночі прикраси.

Серед робіт:

келих «Ювілейний» (1967);
таріль «Серп і Молот» (1969—1970);
келих «Іній» (1970);
скульптура «Архангел Михаїл» (1996);

набори

для лікеру «Київ» (1966);
для вина «Плахта» (1967);
«Золота осінь» (1970);

вази

«За владу Рад» (1967);
«Київська Русь» (1969);
«Русь» (1969—1970);
«Володимир Ленін» (1969—1970);
«Прапор України» (1970);
«Квітуча земля» (1971);
«Червоні» (1975);
«Пам'яті Катерини Білокур» (1978);
«Володимир Ленін» (1980);
«Квіти Батьківщини» (1982);
«Квіти» (1987);
«Тарас Шевченко» (1990);
«Іриси» (1996);

декоративні композиції

«Квітень» (1980);
«Фламінго» (1981);
«Бережіть планету Земля» (1984);
«Пори року» (1988);
«Слава козацька не вмре, не загине» (1991).

Автор книги «Художнє скло» (видана у Києві у 2005 році)^[2].

Брав участь у республіканських виставках з 1966 року, всесоюзних — з 1968 року, зарубіжних — з 1967 року. Персональні виставки відбулися у Лондоні у 1989 році, Києві у 1995, 1997 роках.

Роботи майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва Києві, у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Донецькому, Миколаївському, Одеському, Сумському, Чернігівському художніх музеях.

Примітки

↑ В. М. Прядко. Бариш-Тищенко Ірина Андріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
↑ Олег Гущин. Художнє скло / Бібліотека українського мистецтва.

Література

Гущин Олег Ілліч // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 128.;
Гущин Олег Ілліч // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
Гущин Олег Ілліч // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Гущин Олег Ілліч // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 197 . — ISBN 5-88500-042-5.;
З. А. Чегусова. Гущин Олег Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.

Біографії Декоративно-ужиткове мистецтво Київ

[1] В. М. Прядко. Бариш-Тищенко Ірина Андріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.

[2] Олег Гущин. Художнє скло / Бібліотека українського мистецтва.

[1]