Гумовий штамп
Гумовий штамп (англ. rubber stamp) — політична метафора, що походить з англійської мови та означає особу чи установу, які мають значну владу де-юре, але невелику владу де-факто — через що рідко або ніколи не суперечить могутнішим організаціям чи інституціям.[1] Історик Едвард С. Елліс використовував термін іграшковий парламент для опису законодавчого органу, що є «гумовим штампом».
У ситуаціях, коли підпис цієї вищої посадової особи може часто вимагатися для звичайної роботи з документами, використовується буквальний гумовий штамп зі схожістю на власноручний підпис. По суті, цей термін призначений для передачі підтвердження без ретельного обдумування чи особистого інвестування в результат, особливо через те, що це вважається обов'язком штампувальника. У ситуації, коли законодавчий орган диктатури є «гумовою печаткою», накази, які він має схвалити, є формальністю, яку просто потрібно формально узаконити. Зазвичай таке затвердження робиться для створення поверхневої видимості законодавчої та диктаторської гармонії, а не тому, що законодавчий орган має фактичну владу..
У конституційній монархії чи парламентській республіці глави держав зазвичай є «гумовими печатками» (або номінальними головами) для обраного парламенту, навіть якщо вони законно мають значні повноваження або не згодні з рішеннями парламенту.
Законодавчі органи за типом «гумовий штамп», можуть існувати навіть у демократичних країнах, якщо це дозволяє інституційна домовленість.
У багатьох випадках відмова конституційного монарха підтримати закони, прийняті парламентом, може спровокувати конституційну кризу. Наприклад, коли король Бельгії Бодуен через свої релігійні заперечення відмовився підписати законопроєкт про легалізацію абортів у квітні 1990 року, федеральний парламент Бельгії оголосив його тимчасово нездатним правити. Це рішення на один день передало його повноваження Кабінету міністрів, а отже подолало його вето.[2]
Історик Едвард С. Елліс описав Генеральну асамблею Османської імперії під керівництвом султана Османської імперії Абдул Гаміда II як іграшковий парламент. Він був створений у 1876 році з єдиною метою задобрити європейські держави.
Одним із найвідоміших прикладів інституції "гумовий штамп" є Рейхстаг нацистської Німеччини, який одноголосно підтверджував усі рішення, ухвалені Адольфом Гітлером та найвищими членами нацистської партії. Багато законодавчих органів авторитарних й тоталітарних країн є «гумовими штампами», зокрема комуністичні парламенти, як-от Китайський Всекитайський Народний Конгрес[3][4][5] або Італійська Палата Фасцій та Корпорацій за доби фашистської диктатури.
Починаючи з виборів 2003 року, Федеральні збори Росії так само називали інституцією «гумовий штамп».[6][7][8] Державна дума Росії (нижня палата Федеральних зборів) швидко, не зволікаючи ухвалила низку законів, запропонованих урядом.[9] Анексію українського Криму швидко схвалили у 2014 році, проти проголосував лише один депутат Ілля Пономарьов.[10][11] Під час російського вторгнення в Україну законодавче схвалення анексії окупованих територій наприкінці 2022 року не зустріло жодного опору, надавши уряду цілковитий контроль.[12]
Інші пропоновані приклади законодавчих органів «гумових штампів»:
- Історичні законодавчі органи
Райхстаг — Третій Рейх
Палата депутатів, Палата фасцій і корпорацій — Фашистська Італія (1925—1943)
Генеральна асамблея Османської імперії, Османська імперія
З'їзд рад СРСР, Верховна Рада СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Республік
Народна палата НДР — Німецька Демократична Республіка[13]
Національна консультативна асамблея — Імперська Держава Іран[14]
Федеральний сенат Бразилії — Бразилія за доби військової диктатури між 1977 та 1985[15]
Народна Рада Сирії — Сирійська Арабська Республіка[16][17][18][19]
- Чинні законодавчі органи
Федеральні збори Росії — Росія[6][7][8][12]
Парламент Єгипту — Єгипет[20][21][22]
Ісламська консультативна рада Ірану та Рада експертів (не палата парламенту, а дорадчий орган) — Іран[23] [24]
Верховні народні збори КНДР — Північна Корея[25]
Всекитайські збори народних представників — Китайська Народна Республіка
- ↑ Webster's New World Dictionary, Second College Edition, ISBN 0-671-41809-2 — page 1242 — «*rubber-stamp 2. [Colloq.] to approve or endorse in a routine manner, without thought — *rubber stamp — 2. [Colloq.] a) a person, bureau, legislature, etc., that approves or endorses something in a routine manner, without thought, b) any routine approval»
- ↑ Montgomery, Paul (5 квітня 1990). Belgian King, Unable to Sign Abortion Law, Takes Day Off. New York Times. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Martin, Shane; Saalfeld, Thomas; Strøm, Kaare W.; Schuler, Paul; Malesky, Edmund J. (1 січня 2014), Martin, Shane; Saalfeld, Thomas; Strøm, Kaare W. (ред.), Authoritarian Legislatures, The Oxford Handbook of Legislative Studies, Oxford University Press, doi:10.1093/oxfordhb/9780199653010.013.0004, ISBN 978-0-19-965301-0
- ↑ Nothing to see but comfort for Xi at China's annual parliament. Reuters. 16 березня 2017. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ Wee, Sui-Lee (1 березня 2018). China's Parliament Is a Growing Billionaires' Club. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ а б Rosefielde, Steven; Hedlund, Stefan (2009). Russia Since 1980. Cambridge University Press. с. 174. ISBN 9780521849135. Процитовано 16 червня 2023.
Duma election of 2003, reducing the legislature to a rubber stamp.
- ↑ а б Troianovski, Anton; Nechepurenko, Ivan (19 вересня 2021). Russian Election Shows Declining Support for Putin's Party. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
Russian elections are not free and fair, and Parliament’s role in recent years has mainly been to rubber-stamp the Kremlin's initiatives while providing a veneer of democratic legitimacy to Mr. Putin’s rule.
- ↑ а б Rutland, Peter (June 2009). Post-socialist states and the evolution of a new development model: Russia and China compared (PDF). Polis. Moscow (3): 165—176.
- ↑ Duma Ends in Rubber-Stamp Ruling Frenzy. The Moscow Times. 27 листопада 2011. Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Gorelova, Anastasia (25 березня 2014). Russian deputy isolated after opposing Crimea annexation. Reuters. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Williams, Stuart (7 березня 2014). Russian Parliament Will Vote Crimea Referendum 'Into Law'. Business Insider (амер.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ а б Berlinger, Joshua; Voitovych, Olga (3 жовтня 2022). Russian Parliament begins process to rubber-stamp annexations as Moscow struggles to define borders. CNN. Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Deutscher Bundestag: 1949-89: DDR-Volkskammer. webarchiv.bundestag.de. Процитовано 24 січня 2025.
- ↑ Townson, Duncan (2001). The New Penguin Dictionary of Modern History: 1789-1945 (вид. 2nd). Penguin Books. с. 459. ISBN 0140514902. Retrieved 7 August 2022.
- ↑ Anos 60 e 70: ditadura, bipartidarismo e biônicos - Notícias. Portal da Câmara dos Deputados (pt-br) . Процитовано 24 вересня 2021.
- ↑ Coughlin, Con (2023). 2: The Velvet Glove. Assad: The Triumph of Tyranny. 6 Briset Street, London EC1M 5NR, UK: Pan Macmillan. с. 30. ISBN 978-1-5290-7490-1.
- ↑ Ziadeh, Radwan (2011). 2: Inheriting Syria from Father to Son: Hafez al-Asad’s Last Days. Power and Policy in Syria. 175 Fifth Avenue, New York NY 10010, USA: I.B. Tauris. с. 56. ISBN 978-1-84885-434-5.
- ↑ Syria holds parliamentary election amid pandemic and new US sanctions. ABC News. 20 липня 2020. Архів оригіналу за 20 липня 2020.
- ↑ Syria’s Least Passive Parliament in More Than Half a Century. 21 липня 2020. Архів оригіналу за 11 серпня 2020.
- ↑ Critics decry 'rubber-stamp' role of Egypt parliament. The Arab Weekly. 9 жовтня 2016.
- ↑ Standing in Agreement: Egypt's Parliament Risks Becoming Rubber Stamp. The Tahrir Institute for Middle East Policy (амер.). 9 вересня 2016. Процитовано 31 січня 2024.
- ↑ Egypt starts voting in first stage of parliament elections. Al Jazeera (англ.). 24 жовтня 2020. Процитовано 31 січня 2024.
Egyptians are voting to elect a new parliament which critics say will just replicate a "rubber-stamp" body in place since 2015 under hardline President Abdel Fattah el-Sisi.
- ↑ The Assembly of Experts. The Iran Primer. United States Institute of Peace. 13 червня 2011. Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Vatanka, Alex (26 травня 2020). A new session for Iran's rubber-stamp Parliament. Middle East Institute. Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ «N Korea holds parliamentary poll» [Архівовано 4 July 2017 у Wayback Machine.]. BBC News. Retrieved 8 March 2009.
- ↑ Hong Kong's new security law confirms a changed city. Tortoise Media. 3 березня 2024.
- ↑ The Macau Precedent. Wall Street Journal. 16 березня 2009.