Перейти до вмісту

Гриньків Роман Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роман Гриньків
Ім'я при народженніРоман Дмитрович Гриньків
Народився18 березня 1969(1969-03-18) (55 років)
Київ
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьбандурист, педагог
Alma materКиївське державне вище музичне училище імені Р. М. Глієра, Національна музична академія України імені Петра Чайковського
У шлюбі зДедюх Лариса Віталіївна
Нагороди.
Звання
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Народний артист України

Роман Дмитрович Гриньків (18 березня 1969, Київ) — український бандурист, педагог. Заслужений артист України (1998)[1]. Народний артист України. Лавреат Всеукраїнських (1988, м. Івано-Франківськ, I премія), Гран-прі Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (1993, м. Київ). Голова Фонду розвитку та вдосконалення бандурного мистецтва «Золотий акорд». Удосконалив бандуру київського типу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Київську консерваторію в 1993 р. клас бандури професора С. Баштана. Викладач бандури в Національній музичній академії з 1997 — 2007 р. Заслужений артист України (1996), Народний артист України (2008)[2]. Є засновником і президентом фонду «Золотий акорд». Певний час жив у США і Канаді. Художній керівник тріо «Тріо Романа Гриньківа» тепер «Оркестр Романа Гриньківа». Одружений з бандуристкою Ларисою Дедюх. Виступав на спектаклі Наше Різдво з Ел ді Меолою в січні 2008 р. Заплановані 11 концертів з Ел ді Меолою в березні 2008 р. не відбулися[3].

Робота над конструкцією бандури та її удосконаленням

[ред. | ред. код]
Дитячі бандури

Почав експериментувати й удосконалювати концертну бандуру.

  • 1989 — Зняв зайвий матеріал з корпусу бандури щоб зменшити вагу інструмента. З допомогою батька переробив металеві деталі механіки на зразок Львівських бандур.
  • 1991 — Замовив новий інструмент у Й. Ментея, використовуючи ідеї, втілені в попередній бандурі. Інструмент отримав назву «Бандура Страдіварі».[4]
  • 1999 — Думка створення майстерні для виробництва бандури.
  • 1999 — Вперше причепив демферову механіку до бандури, яку йому батько зробив з титану. Причепив стиль до бандури для легшого утримання інструменту та для контролювання демпфера.
  • 2000 — Стажувався у канадського майстра бандур В. Вецала в Торонто. Вивчав способи комерційного виробництва бандури в Північній Америці.
  • 2001 — Майстерня-кімната на заводі пана В. Шведа та інших в Торонто. Займався ремонтом бандур. Перебрався в Торонто, де і створив власну бандурну майстерню. Йому допомагала діаспора.[5]
  • 2003 — Відкриття майстерні у Києві.[6] Творець бандури старого зразка та електробандури з алюмінієвими корпусами.
  • 2006 — Закриття майстерні у Києві.

Участь у міжнародних фестивалях

[ред. | ред. код]
  • 1988 — лавреат першої премії Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах (м. Івано-Франківськ).
  • 1992 — лавреат третьої премії Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах «Кубок Півночі» (м. Череповець)[7]
  • 1993 — лавреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів, володар Гран-прі імені Гната Хоткевича.
  • 1993 — фестиваль Ієгуди Менухіна «All the World's Violins» в Брюсселі.
  • 2000 — фестиваль Бандури в Торонто, Канада.[8]
  • 2000 — Bloor West Ukrainian Street Festival Торонто, Канада.[9]
  • 2005 — етнофестиваль Країна Мрій.[10]
  • 2005 — фестиваль Бандури в Перемишлі, Польща.
  • 2006 — III Міжнародний фестиваль «Сузір'я майстрів» (Фестиваль виконавців на балалайці)[11]

Записи

[ред. | ред. код]

У виконанні Гриньківа звучить партія бандури лише в деяких композиціях цього альбому у складі ансамблю: Ел Ді Меола(акустична гітара, перкусія, клавішні, багатострунна арфа, кайон, думбек, танбур); Герман Ромеро (додаткова перкусія, шейкер перкусія, акустична гітара); Роман Гриньків (бандура).

  • (2000) Австралійські мандри Фундація Золотий акорд (соло)
  • (2001) Strings of Soul Canadian Bandura Foundation (учасник)
  • (2002) Jazzium, Vol. 1 Lemma CD (учасник)
  • (2002) Enlightenment Canadian Bandura Foundation (solo)

Композиції

[ред. | ред. код]

Веснянка, Фуга-остінато, Коломийка, Елегія.[12]

Ф. Дяденко, Н. Яницька, К. Троценко, В. Лисенко, О. Суслікова, Ю. Гаюр, І. Радіонова, Н. Голуб

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 20.02.1998 року № 140/98 «Про присвоєння почесних звань України молодим митцям»
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України // 06.11.2008. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 15 червня 2015.
  3. Ел Ді Меола відіграв концерт у Києві без Гриньківа // ЛІГАБізнесІнформ, 31.03.2008 [Архівовано 3 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. http://balalaika.nm.ru/festival/3_5_3.html[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Записи. Архів оригіналу за 10 травня 2007. Процитовано 29 грудня 2006.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]