Перейти до вмісту

Грегг Берголтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Грегг Берголтер
Особисті дані
Народження 1 серпня 1973(1973-08-01) (51 рік)
  Енглвуд, США
Зріст 186 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  США Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1996 Нідерланди «Зволле» 37 (2)
1996���1998 Нідерланди «Спарта» 10 (0)
1998–1999 Нідерланди «Камбюр» 56 (2)
2000–2002 Англія «Крістал Пелес» 21 (1)
2002–2006 Німеччина «Енергі» 111 (9)
2006–2009 Німеччина «Мюнхен 1860» 73 (8)
2009–2011 США «Лос-Анджелес Гелаксі» 52 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993 США США U-20 4 (0)
1994–2006 США США 44 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011 США «Лос-Анджелес Гелаксі» (помічник)
2012–2013 Швеція «Гаммарбю»
2013–2018 США «Коламбус Крю»
2018–2024 США США
2025– США «Чикаго Файр»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Грегг Берголтер (англ. Gregg Berhalter, МФА[bərˈhɔːltər]; нар. 1 серпня 1973, Енглвуд, США) — американський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2025 року очолює тренерський штаб клубу «Чикаго Файр».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1994 року у Нідерландах виступами за команду клубу «Зволле», в якій провів два сезони, взявши участь у 37 матчах чемпіонату.

Згодом з 1996 по 2002 рік грав у складі команд нідерландських клубів «Спарта» і «Камбюр», а також англійського «Крістал Пелес».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Енергі», до складу якого приєднався 2002 року. Відіграв за клуб з Котбуса наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Енергі», був основним гравцем захисту команди.

2006 року уклав контракт з клубом «Мюнхен 1860», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Мюнхена 1860» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Лос-Анджелес Гелаксі», за команду якого виступав протягом 2009—2011 років.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1993 року його залучали до складу молодіжної збірної США. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї, розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 1998 року у США, де разом з командою здобув «срібло», розіграшу Кубка конфедерацій 1999 року в Мексиці, на якому команда здобула бронзові нагороди, чемпіонату світу 2002 року в Японії та Південній Кореї, розіграшу Кубка конфедерацій 2003 року у Франції, чемпіонату світу 2006 року у Німеччині.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Лос-Анджелес Гелаксі», де пропрацював протягом сезону.

У сезоні 2012–2013 очолював команду шведського клубу «Гаммарбю».

6 листопада 2013 року очолив тренерський штаб команди «Коламбус Крю». Чотири рази виводив цю команду до плей-оф MLS (у 2014, 2015, 2017 і 2018 роках), де найвищим досягненням став фінал лігу у 2015 році.

2 грудня 2018 року прийняв пропозицію очолити тренерський штаб національної збірної США. Керував командою на Золотому кубку КОНКАКАФ 2019, де США вийшли до фіналу змагання, де мінімально поступилися мексиканцям.

8 жовтня 2024 року підписав контракт з клубом «Чикаго Файр», очолив команду Грегг з січня 2025 року.[1][2]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Гравець
Тренер

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tenorio, Paul (8 жовтня 2024). Former USMNT manager Gregg Berhalter named director of football, head coach of Chicago Fire: Sources. The Athletic. Процитовано 8 жовтня 2024.
  2. Chicago Fire FC Appoints Gregg Berhalter as Director of Football and Head Coach. Chicago Fire. 8 жовтня 2024. Процитовано 8 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]