Гончар Анатолій Григорович

Гончар Анатолій Григорович
Анатолій Гончар
Псевдо	Анатолій Згар
Народився	23 травня 1941(1941-05-23) (83 роки) c. Селище (Літинський район) Вінницька область
Громадянство	СРСР→  Україна Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Вінниця Вінницька область
Діяльність	Українська література, журналістика, краєзнавство
Відомий завдяки	літератор, журналіст, краєзнавець, природоохоронець
Alma mater	Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії О. О. Єпішева
Членство	Національна спілка журналістів України
Військове звання	полковник
Нагороди	Заслужений журналіст України (2000)

Гонча́р Анато́лій Григо́рович (нар. 23 травня 1941(19410523), c. Селище (Літинський район), Вінницька область) — український літератор, журналіст, краєзнавець. Член Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України (2000).^[1]

Народився 23 травня 1941 ро��у у передмісті смт Літина — с. Селище (Літинський район) на Вінниччині. Випускник факультету журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1970). Водночас опановував журналістську справу, працюючи у газетах на українському Поділлі — тиврівській «районці» «Маяк» (від 1966 р.), літинському виданні «Радянське життя» (1967—1968 рр.).
Після закінчення у 1973 р. Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку до 1987 р. — кадровий офіцер на посадах у військовій журналістиці від кореспондента до редактора диві��ійної газети. Серед місць служби — групи радянських військ у Чехословаччині, Польщі, Німеччині, полігон ядерних випробувань на архіпелазі Нова Земля, обмежений контингент радянських військ в Афганістані. Полковник у відставці.
Після звільнення з військової служби до 2008 р. працював у редакціях вінницької обласної газети «Подолія», щотижневика вітчизняних ВПС «Крила України», займався громадською діяльністю, перебуваючи заступником голови обласної Спілки офіцерів України (1991—1995), головою Вінницької міської Української спілки ветеранів Афганістану (1991—2010).
Від 2010 р. — на творчій роботі.^[2]

Перша публікація у 1962 р. в газеті Московського округу ППО «На боевом посту». Відтак, автор тисяч журналістських матеріалів, понад 20 книг прози, публіцистики, поезії, хроніки, художньо-документальних оповідань, краєзнавчих розвідок українською та російською мовами. Наріжною темою досліджень і творчості стала афганська кампанія 1979—1989 рр., упорядкування відомостей і збереження пам'яті про земляків-подолян з бойовим досвідом Афганістану.

Переможець багатьох творчих журналістських та письменницьких конкурсів, зокрема, радянського тижневика «Неделя» (1984) за оповідання «Хліб».

• Вінницька обласна журналістська премія імені Костянтина Гришина (1998) за книгу «Чорний тюльпан».
• Заслужений журналіст України (2000).
• Вінницька обласна журналістська премія імені Олександра Гетьмана (2010).
• Відзнака НСЖУ «Золоте перо» (2010).
• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2010) за книгу «Коріння, або Ми — діти України».

Державні, урядові та відомчі нагороди за часи військової служби.^[3]

	Час підбивати підсумки: що, скільки і якої якості «видав» читачам. «Що» і «скільки» — важко підрахувати. Врешті, можна прикинути ці цифри. Хоч і грубо: находив, налітав, наїздив більше 100000 кілометрів і зносив до 300 пар взуття. Напевне, коли б слова, написані мною, поставити одне за одним, то ланцюг видався такий довжелезний, що навколо обійняв земну кулю. Чим не рекорд?!
— Анатолій Гончар (з автобіографії)[4]

• Чорний тюльпан: книга пам'яті про загиблих воїнів-«афганців» Вінницької області. — Вінниця, 1998. — 456 с.: фото. — ISBN 966-588-036-5.
• Ми пройшли AFGAN: Кн. спогадів про воїнів-інтернаціоналістів. — Вінниця: Віноблдрукарня, 1999. — 488 с.: портр. — ISBN 966-621-001-0.
• Повірка, або «Афганці» Вінниці: В 2 т.: Кн. про воїнів-інтернаціоналістів/

Т. 1. — Худ.-докум. вид. — Вінниця: Книга-Вега, 2000. — 416 с.;
Т. 2. — Худ.-докум. вид. — Вінниця: Книга-Вега, 2002. — 504 с. — ISBN 966-621-076-2.

• Авіатори: Книга Пам'яті про загиблих в Афганістані військових авіаторів. — Вінниця: Книга-Вега, 2004. — 552 с.: фото. — ISBN 966-621-147-5.
• На зламі епох: поезії. — Вінниця: Книга-Вега, 2005. — 571 с.: іл. — ISBN 966-621-207-2.
• Времена года, или 365 дней: шестистишия о главном: поезії. — Вінниця: Книга-Вега, 2006. — 571 с.: ил. — ISBN 966-621-282-Х.
• На зламі епох-2: поезії. — Вінниця: Книга-Вега, 2006. — 560 с.: іл. — ISBN 966-621-283-8.
• На зламі епох-3: поезії. — Вінниця: Книга-Вега, 2006. — 256 с.: портр. — ISBN 966-621-283-8.
• На зламі епох-4: поезії. — Вінниця: Книга-Вега, 2007. — 292 с.: портр. — ISBN 978-966-621-342-9.
• В полоні криз: поезії, публіцистика. — Літин: Літинська районна друкарня, 2008. — 359 с.: іл., портр. — ISBN 966-621-282-Х.
• Вінничани — воїни-інтернаціоналісти, воїни-миротворці: книга-фотолітопис про ветеранів афганської війни, військових конфліктів в інших країнах та воїнах-миротворцях. — Вінниця: Книга-Вега, 2008. — 304 с. : фото. кол. — ISBN 978-966-621-410-5.
• В полоні криз-2: поезії, публіцистика. — Вінниця: Вінницька газета, 2009. — 288 с.: іл. — ISBN 978-966-2257-06-9.
• Афганська неоголошена війна, або 20 років по тому: Книга-фотолітопис про ветеранів афганської війни, військових конфліктів в інших країнах та воїнах-миротворцях. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2009. — 160 с.: фото. — ISBN 978-966-8300-84-1.
• В полоні криз-3 + президентські вибори: поезії, проза, публіцистика. — Вінниця: Книга-Вега, 2010. — 480 с.: іл. — ISBN 978-966-621-446-4.
• Коріння, або «Ми — діти України»: іст.-докум., ілюстр.-краєзнавч. книга-літопис. — Вінниця: Книга-вега, 2011. — 448 с.: фотогр. — ISBN 978-966-621-470-9.
• В полоні криз-4, або нова влада + опозиція: поезія, проза, публіцистика. — Вінниця: Вид. Главацька Р. В., 2011. — 272 с.: портр. — ISBN 978-966-246-109-1.
• Чорний тюльпан-2 : книга пам'яті про загиблих у Афганістані воїнів-інтернаціоналістів Вінницької області. — Вид. 2-е, випр. і доп. — Вінниця: Вінницька обласна друкарня; Вінниця: Книга-Вега, 2012. — 528 с.: фотогр. — ISBN 978-966-621-522-5.
• Мій 70 травень: проза, публіцистика. — Вінниця: Книга-Вега, 2012. — 304 с.: портр., фотогр. — ISBN 978-966-621-446-4.
• Служба на Новой Земле, или в войсковой части ЮЯ 77510. — Винница: Книга-вега, 2011. — 224 с.: ил. — ISBN 978-966-621-487-7.
• В составе ограниченного контингента. — Винница: Книга-Вега, 2013. — 440 с.: ил. — ISBN 978-966-621-555-3.
• Рассказы из ХХ столетия, или Правда о жизни: маленькие повести и рассказы. — Винница: Книга-Вега, 2014. — 428 с.: ил. — ISBN 978-966-621-473-2.

• 23 травня 2011 р. — 70 років від дня народження Анатолія Григоровича Гончара // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2011 року: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2010. — С. 26-27.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Гальчак, С. Гончар Анатолій Григорович: [біографія] / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: XIX-поч.XXI ст. / С. Гальчак — Вінниця, 2011. — С. 489.
• Гончар Анатолій Григорович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 53.
• Гончар Анатолій Григорович // Гальчак, С. Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія. — Вінниця: Книга-Вега, 2005. — С. 47.