Голосій Олег Миколайович
| Голосій Олег Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 31 травня 1965 Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 18 січня 1993[1][2][…] (27 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | Трансавангард Неоекспресіонізм | |||
| Навчання | Дніпропетровське художнє училище (1984) і Київський державний художній інститут (1990) | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Олег Голосій (нар.31 травня 1965, Дніпро — † 18 січня 1993 Київ) — український художник, новатор в галузі сучасного мистецтва, один з ключових представників Нової хвилі українського мистецтва, яка сформувалася в останні радянські роки та перші роки Незалежності.[3]
Народився у Дніпропетровську в 1965 році. Закінчив Дніпропетровське художнє училище імені Євгена Вучетича, майстерня Леоніда Антонюка (1984) та Київський державний художній інститут, відділення монументального живопису у Києві (1990). Належав до спільноти художників київського сквоту «Паризька комуна», куратор О. Соловйов, де працював разом з відомими митцями, як Валерія Трубіна, Олександр Гнилицький, Юрій Соломко, Наталія Філоненко та іншими. Брав участь у таких знакових виставках того часу, як «Штиль» (1992, Київ) та «Постанастезія» (1992, Мюнхен). За життя співпрацював із московською галереєю «Ріджина». Робота Голосія «Психоделічна атака блакитних кроликів» була придбана та зберігається у Kelvingrove Art Gallery and Museum (Глазго, Шотландія).
Олег Голосій трагічно загинув у 1993 році у Києві.
У травні 2019 року брат та спадкоємець художника Денис Голосій та галерея The Naked Room заснували Маєток художника Олега Голосія (Artist Estate of Oleg Holosiy).[4] Завдання Маєтку художника Олега Голосія — збереження та вивчення творів і архіву із сімейного зібрання, упорядкування інформації про художника, поширення знання про його практику серед різних аудиторій, стимулюванням наукових досліджень, та, зрештою, видання catalogue raisonné художника. А також забезпечення присутності його творів у публічних музейних інституціях, й не лише українських.
На честь інавгурації Маєтку художника The Naked Room провела виставку та видала каталог, до якого увійшли 29 з 37 живописних полотен з родинного зібрання, репродукції вибраних рисунків, ескізів, начерків із записників, творів з елементами текстів та колажу, почесні грамоти та документи.[5]
У 2019 році Національним культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький арсенал» було видано книгу-каталог з нагоди виставки «Олег Голосій. Живопис нон-стоп [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.]», що тривала з 13 червня до 11 серпня 2019 у Мистецькому арсеналі. У книжці досліджується життя та живописний метод Олега Голосія, а також вперше представлені репродукції графічних малюнків, віршів та ескізів художника. Каталогу передувала велика виставка творів художника, яка включила полотна і графіку з ключових приватних колекцій України та Маєтку художника, а також великий корпус архівних та фотографічних матеріалів.
- 2019 — Олег Голосій. Живопис нон-стоп, «Мистецький Арсенал», Київ[6]
- 2019 — Хлопець і Комета, галерея The Naked Room, Київ
- 2011 — Над айсбергами", артцентр «Квартира», Дніпро
- 2003 — Олег Голосій. Національний художній музей України, Київ
- 1994 — День і ніч змінюють один одного. Галерея Ріджина, Москва
- 1991 — Само–стійне мистецтво. Центральний будинок художника, Москва
- 2017 — ПАРКОМ��НА. Місце, спільнота, час. PinchukArtCentre, Київ
- 2016 — Трансформація. PinchukArtCentre, Київ
- 2015 — На межі. Українське мистецтво 1985—2004. PinchukArtCentre, Київ
- 2002 — Живопис з перших рук. Манеж, Москва
- 2000 — На краю. Галерея Ріджина, Москва
- 2000 — Інтервали. Космізм в українському мистецтві XX століття. Національний художній музей України, Київ; Henie Onstad Kunstsenter, Осло
- 1993 — Степи Європи. Центр сучасного мистецтва «Уяздовський замок», Варшава
- 1993 — Ангели над Україною. 369 Gallery, Едінбург
- 1992 — Діалог з Києвом. Villa Stuck, Мюнхен
- 1992 — Постанестезія. Künstlerwerkstatt Lothringerstrasse, Мюнхен; Grassi Museum, Ляйпциґ
- 1992 — Штиль. Виставковий зал Спілки художників України, Київ
- 1991 — Художники Паризької комуни, Виставковий зал Спілки художників України, Київ
- 1990 — Вавилон. Палац молоді, Москва
- 1989 — Седнів–89. Національний художній музей України, Київ
- 1988 — Всесоюзна виставка молодих художників. Манеж, Москва
- ↑ Artnet — 1998.
- ↑ а б Artsy — 2009.
- ↑ Одразу три виставки у Києві присвятили Олегові Голосію. Хто він? (укр.). The Village. 14 червня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Маєток художника: 26 років по тому. 21 травня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Рік Олега Голосія в Україні: як пройшла перша подія в галереї THE NAKED ROOM. 17 травня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Олег Голосій. Живопис нон-стоп. Арсенал (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
Володимир Петрашик. Олег Голосій. Живопис нон-стоп // «Образотворче мистецтво . – № 1.– 2020. – С. 126 – 127
- Голосій Олег на сайт «Золотий перетин» [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Портрет художника #15: Олег Голосій [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.]