Перейти до вмісту

Голосків (Коломийський район)

Координати: 48°42′3″ пн. ш. 24°52′28″ сх. д. / 48.70083° пн. ш. 24.87444° сх. д. / 48.70083; 24.87444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Голосків
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Тер. громада Отинійська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26080150070036985
Основні дані
Засноване до 1741
Населення 1200
Площа 7.69 км²
Густота населення 178.54 осіб/км²
Поштовий індекс 78231
Телефонний код +380 3433
Географічні дані
Географічні координати 48°42′3″ пн. ш. 24°52′28″ сх. д. / 48.70083° пн. ш. 24.87444° сх. д. / 48.70083; 24.87444
Водойми річки: Голишанка, Хоросна, Бобрівка
Місцева влада
Адреса ради 78223, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с-ще Отинія, вул. Шевченка, 2
Карта
Голосків. Карта розташування: Україна
Голосків
Голосків
Голосків. Карта розташування: Івано-Франківська область
Голосків
Голосків
Мапа
Мапа

CMNS: Голосків у Вікісховищі

Голо́сків — село в Україні, в Отинійській селищній громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Тут народився Францішек Карпінський

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Бобрівка впадає у річку Хоросну.

Історія

[ред. | ред. код]

Село наявне на карті Боплана 1650 року.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1371 99.85%
російська 2 0.15%
Усього 1373 100%

Дуб Карпінського на околиці села Голосків

[ред. | ред. код]

Визначною пам'яткою села є Дуб Карпінського. Дерево віком бл. 1000 років височіє біля новозбудованої церкви, яка споруджена на місці зруйнованої після ІІ Світової війни. Кажуть, Дуб Карпінського (в народі — Карпінський Дуб) пережив багато епох, і, ніби задумавшись, споглядає з пагорба в далечінь, то на краєвид села Голоскова, то, ніби тужіючи, на далекі вершини Карпатських гір. За однією з легенд, у дубі є потаємні двері, які можуть одчинити тільки обрані. Ключа до тих дверей не шукайте, бо відкрити їх можна тільки вимовивши містичні слова. З-під самого дуба б'є прозоре джерело, яке має неабияку енергію. Старожили говорять, що вода з-під дуба є цілющою. Та щоб переконатися в цьому, скоштуйте її самі.

За іншою легендою, у село одного разу завітав Олекса Довбуш, і заховав свого скарба у дубі…

Олекса Довбуш в Голоскові

[ред. | ред. код]

За свідченням істориків: 1741 р. 8 жовтня — Олекса Довбуш нападає на маєток шляхтича Карпінського в селі Голосків Коломийського повіту і гуманно поводиться з породіллю і немовлям, майбутнім відомим польським поетом Францішеком Карпінським. Про те, яким ввічливим і люб'язним був Олекса Довбуш, розповів згодом у спогадах сам поет: «Того дня, — пише Ф. Карпінський, — трапилась у домі моїх батьків дивна пригода. Сусід і приятель мого батька Козловський перестерігав його (батька) на кілька годин перед тим, коли я мав побачити світ, що славний на все Покуття опришок Олекса Довбуш, який у цих краях немало себе показував, мав напасти на дім моїх родичів з 12 молодцями. В тяжких болях лежала моя мати на ліжку, а батько покинув хату, побоюючись, щоб не втратив життя, забрав наскоро з собою все, що міг, і сховався в недалекому лісі, наказавши при своєму відході, щоб для того страшного гостя і його товаришів поставити на стіл хліб, сир і горілку. Через годину після мого народження прийшов у двір Довбуш зі своїми; застав у всьому домі лише мою матір на ліжку і бабу, що мене мила і на руках тримала, — більше не було нікого. Моя мати не могла говорити з болів і переляку, баба приступила до Довбуша зі мною на руках і каже: „Ось годину тому, як народилася дитина, зважай на Бога і на хвору матір, і на немовлятко і не роби ніякої шкоди, коли тебе приймають, як доброго гостя“. Ці слова зворушили серце ватажка; він наказав своїм молодцям, щоб поводили себе чемно і засів з ними до їжі й до горілки, якої було досить. Бабі дав потім три злотих червоних, а мою матір просив, щоб дала дитині на згадку, що він там був, ім'я — Олекса — бо так звався Довбуш — і пішов зі своїми, не зробивши ніякої шкоди».

Сучасність

[ред. | ред. код]

У серпні 2016 р. громада перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.[2]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Гуцуляк Микола Дмитрович — український радянський діяч.
  • Яков'як Віктор Петрович (1988-2014) — колишній беркутівець, який загинув під час антитерористичної операції на Сході України.
  • Вежбіцький Дмитро Михайлович - народився 01.11.2000. 17.11.2023 загинув у війні проти росії.
  • Ленчук Іван Васильович - народився 23.07.1974, відразу після початку повномасштабної війни 2022 року пішов захищати Батьківщину. Загинув 27.01.2024.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Ще 8 парафій УАПЦ приєднались до Коломийської єпархії УПЦ Київського патріархату. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]