Гнилоп'ять

Гнилоп'ять
Гнилоп'ять, вигляд з моста в Бердичеві, листопад 2008 року
49°38′31″ пн. ш. 28°42′30″ сх. д. / 49.641887° пн. ш. 28.708363° сх. д. / 49.641887; 28.708363
Витік	між с. Куманівка і Великий Степ
• координати	49°38′31″ пн. ш. 28°42′30″ сх. д. / 49.641887° пн. ш. 28.708363° сх. д. / 49.641887; 28.708363
Гирло	Тетерів (неподалік від Житомира)
• координати	50°13′39″ пн. ш. 28°35′12″ сх. д. / 50.227378° пн. ш. 28.586647° сх. д. / 50.227378; 28.586647
Басейн	басейн Тетерева
Країни:	Україна
Регіон	Вінницька область Житомирська область
Довжина	99 км
Площа басейну:	1 312 км²
Притоки:	П'яток
Медіафайли у Вікісховищі

Гнилоп'я́ть — річка в Україні, в межах Козятинського району Вінницької та Бердичівського й Житомирського районів Житомирської області (70 км). Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Довжина 99 км, площа водозбірного басейну 1 312 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина заболочена, завширшки 3 км, меліорована. Береги — поклади гнейсів та гранітів. Річище звивисте, завширшки до 20 м. Є ставки, споруджено водосховища (близько10). Середній багаторічний стік — 3,68 м³/с (спостереження біля с. Головенка, протягом 40 років). Використовується на питне та технічне водопостачання, як водоприймач осушувальних систем.

Гнилоп'ять бере початок між селами Куманівка і Великий Степ. Тече переважно на північ. Впадає до Тетерева навпроти села Тетерівки, що на південний захід від Житомира.

Основні притоки:

Ліві: П'яток, Терехівка, Вовчиця, Глибока Долина, Гнилоп'ятка, Гриньківка, Руда Кам'янка;

• Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на південному сході від Черничків. Тече переважно на північний схід і в Махнівці впадає у Гнилоп'ять за 87 км від її гирла. Довжина річки 6,8 км., площа басейну - 35,1 км²^[1]. Річку перетинає автомобільні дороги E583, М21.
• Річка без назви - притока Гнилоп'яті, протікає у колишньому Козятинському районі Вінницької області. Бере початок на північному заході від Тучі. Тече на північний схід через Перемогу і на північному заході від Куманівки впадає у Гнилоп'ять за 93 км від її гирла. Довжина річки 6,4 км, площа басейну - 14,3 км². Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21. На річці розташований ландшафтний заказник місцевого значення Перемога.

Праві: П'ятигірка, Писарівчина, Гнилуха, Троянівка, Пікаліївка, Струмок Гнилоп'ятка, Каолінова

• Бобрик - притока у Житомирському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Гвіздави. Тече переважно на північний захід через Гай і впадає у річку Гнилоп'ять.^[2][3]
• Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок у Іванківцях. Тече на північний захід і в Бердичеві впадає у річку Гнилоп'ять за 54 км від її гирла. Довжина річки 10 км. Площа басейну 30,3 км²^[4]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.
• Річка без назви - протікає у Бердичівському районі Житомирської області. Бере початок на північному заході від Садків. Тече переважно на північний захід через Великі Низгірці і в Бердичеві впадає у Гнилоп'ять за 50 км від її гирла. Довжина річки 13 км. Площа басейну 36,3 км².^[5]. Річку перетинають автомобільні дороги E583, М21.

Кількість малих приток становить 232 із загальною довжиною 730 км.

Річка отримала свою назву від того, що заболочені витоки струмків, які живлять річку, витікали в свій час із гнилих болотистих мочарів. А найбільші притоки впадають у неї зліва і їх саме п'ять: П'ятка, Гнилоп'ятка, Глибока Долина, Терехівка і Вовчиця.

Хоча у XVI ст. річка мала назву Велика П'ята, що зафіксовано в тогочасних документах  ([null Акти Житомирського гродського уряду : 1590 р., 1635 р. / підгот. до вид. В. М. Мойсієнко ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови, Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка, Північноукраїнський діалектологічний центр ім. М. В. Никончука [та ін.]], Акт №18, с.66)

Над річкою розташовані такі села, селища, міста (від витоків до гирла): Куманівка, Бродецьке, Вовчинець, Поличинці, Кикишівка, Бистрик, Бердичів, Скраглівка, Райки, Швайківка, Слободище, Рудня-Городище, Троянів,Жежелів, Залізня, Головенка, Махнівка.

У прикордонному з Вінницькою областю створі (с. Жежелів) спостерігається покращення за всіма фізико-хімічними показниками в порівнянні з 2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.

У створі на 0,5 км вище скиду очисних споруд шкірзаводу (с. Швайківка), стан річки погіршився по вмісту:

• сольового амонію з 1,15 мг/дм³ до 2,2 мг/дм³,
• фосфатам з 0,13 мг/дм³ до 0,31 мг/дм³,
• хрому загальному з 0,003 мг/дм³ до 0,026 мг/дм³.

Всі інші показники покращилися у порівнянні з 2000 роком.

У створі за 3 км нижче скиду очисних споруд Бердичівського шкірзаводу (с. Слободище), в порівнянні з 2000 роком, стан річки залишається майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.

Далі, до гирла, якість води в річці залишається на рівні 2000 року. У цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.

• У пониззі річки на правому березі розташоване Шумське городище.
• На річці розташований водоспад Вчелька.

• 
  Село Поличинці
• 
  В селі Слободище
• 
  Сплав річкою Гнилоп'ять
• 
  В селі Скраглівка
• 
  Село Слободище

1. Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
3. Звідки походить назва "Гнилоп'ять"? / Володимир Марцун // Житомирщина : обл. офіц. громад.-політ. газета. - 2016. - N 104/105(27 верес. - С. 9 : фот.

• Hnyłopiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 84. (пол.)
• Водні ресурси Житомирщини [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.].
• Фото річки^{[недоступне посилання з квітня 2019]}.
• Словяно-руські старожитності у надріччі Гнилоп'яті.
• Рукотворный водопад "Ниагара" на реке Гнилопять под Житомиром [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.