Глуха кропива пурпурова

Глуха кропива пурпурова
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Глуха кропива (Lamium)
Вид:	Глуха кропива пурпурова (L. purpureum)
Біноміальна назва
Lamium purpureum L., 1753

Глуха́ кропива́ пурпуро́ва^[1] (Lamium purpureum)^[2] — однорічна, рідше дворічна рослина родини глухокропивових. Належить до медодаїв та маловідомих харчових рослин, часом поводить себе як бур'ян.

Трав'яниста рослина заввишки 10-45 см з розсіяно-запушеними вегетативними частинами. Корінь стрижневий. Стебла розгалужені, висхідні, чотиригранні, паросткам властивий специфічний запах. Листки черешкові, яйцеподібні, зарубчасті, зморшкуваті, в молодому віці з пурпуровим відтінком; покривні листки з короткими черешками, трикутно-яйцеподібні.

Квітки білі або рожеві, сидячі, зібрані в кільця. Чашечка завдовжки 5–7 мм, її зубці після цвітіння відгинаються. Віночок трубчастий, з двогубим відгином, завдовжки 10–23 мм. Верхня губа завдовжки 4–6 мм, довжина нижньої складає близько 2 мм. Пилок червоний.

Плід — оберненояйцеподібний сірий або зеленкувато-бурий горішок, вкритий дрібними білими горбочками. Вага 1000 насінин складає 0,75–1 г.

Число хромосом 2n = 18.

Вегетативний розвиток починається в квітні. Глухій кропиві пурпуровій притаманний швидкий ріст — від проростання насіння до плодоношення минає лише кілька тижнів, тому за один рік вона здатна дати 3-4 покоління. Сіянці другого і наступного поколінь можуть з'являтися до липня включно, а завершується вегетація у жовтні-грудні. Цвітіння спостерігається з травня по жовтень, а в найпівденніших регіонах навіть до грудня. Запилюється перехресно, також можливе самозапилення. Плодоношення відбувається у липні-грудні. Насінини мають соковиті придатки — елайосоми, які приваблюють мурах. Саме ці комахи відіграють головну роль в поширенні виду. Свіже насіння має низьку схожість, яка підвищується після природної стратифікації — зимівлі під снігом. Окрім насіння під снігом можуть зимувати і сіянці.

Природними місцезростаннями цієї рослини є листяні ліси, чагарники. Крім того, вона звичайно трапляється біля осель, у садах, на городах, де інколи поводить себе як бур'ян.

Рослина поширена в Євразії — від Португалії на заході до Кореї та Тайваню на сході. В Україні найщільніші популяції розташовані у північно-західних областях, на достатньо зволожених ґрунтах. У Степу і Лісостепу цей вид малопоширений.

Верхівки пагонів і молоді листки цієї рослини інколи використовують в салатах у свіжому вигляді або додають в соуси, проте глуха кропива пурпурова не належить до загальновідомих харчових рослин. Дещо більше значення вона має у бджільництві: бджоли збирають з неї нектар (за відсутності кращих медодаїв) та, особливо, пилок. В країнах Північної Америки її вважають інвазійним видом.

• Lamiopsis purpurea (L.) Opiz
• Lamium albiflorum Schur
• Lamium boreale Druce
• Lamium coesfeldiae Weihe ex Rchb.
• Lamium decipiens Sond. ex Martrin-Donos
• Lamium durandoi Pomel
• Lamium foetidum Garsault
• Lamium foetidum Gilib.
• Lamium guestphalicum Weihe ex Nyman
• Lamium molle Aiton
• Lamium nudum Crantz
• Lamium ocimifolium Sm.
• Lamium purpureum var. albiflorum Dumort.
• Lamium purpureum var. decipiens Sond. ex W.D.J.Koch
• Lamium purpureum var. exannulatum Loret & Barrandon
• Lamium purpureum var. purpureum^[2]

• Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 310–312. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.

Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.