Гергард Біліг

Гергард Біліг
Гергард Біліг
нім. Gerhard Bielig
Народився	28 квітня 1916; Берлін, Німецька імперія
Помер	29 вересня 2004 (88 років); Нойс, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, солдат
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна і Битва за Атлантику
Військове звання	Капітан-лейтенант-інженер
Нагороди
	Нагрудний знак підводника
	; ; ;

Гергард Біліг (нім. Gerhard Bielig; 28 квітня 1916, Берлін — 29 вересня 2004, Нойс) — німецький інженер підводного флоту, капітан-лейтенант-інженер крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

8 квітня 1934 року вступив на флот. В жовтні 1937 року переведений в підводний флот інженером. З січня 1938 по березень 1940 року — головний інженер підводного човна U-20, на якому взяв участь у 8 походах, провівши в морі в цілому 101 день. З липня 1940 по грудень 1941 року — головний інженер підводного човна U-103 (5 походів, 253 дня в морі), а з березня 1942 по жовтень 1943 року — U-177 (2 походи, 310 днів у морі). Після того як човен отримав важкі ушкодження від скинутих противником глибинних бомб, в жовтні 1943 року в призначений інструктором в 2-у підводну навчальну дивізію, а в грудні 1944 року переведений в технічну навчальну групу. В травні 1945 року взятий в полон. 15 лютого 1947 року звільнений і незабаром влаштувався на роботу в фірму Brinker. З 1953 року — старший інженер фірми Germanischer Lloyd. В квітні 1977 року вийшов на пенсію.

Сім'я

16 листопада 1944 року одружився з Маріанною Бастіан. В пари народились сини Детлеф (1948) і Франк (1949). Разом з дружиною Біліг активно займався танцювальним спортом.

Звання

Кандидат в офіцери-інженер (8 квітня 1934)
Морський кадет (26 вересня 1934)
Фенріх-цур-зее-інженер (1 липня 1935)
Оберфенріх-цур-зее-інженер (1 січня 1937)
Лейтенант-цур-зее-інженер (1 квітня 1937)
Оберлейтенант-цур-зее-інженер (1 квітня 1939)
Капітан-лейтенант-інженер (1 жовтня 1941)

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
Нагрудний знак підводника (17 жовтня 1939)
Залізний хрест
- 2-го класу (23 листопада 1939)
- 1-го класу (21 жовтня 1940)
Німецький хрест в золоті (9 грудня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста (10 листопада 1943) — за досягнення під час війни: участь у 14 походах (разом 454 дні в морі), під час яких були потоплені 51 корабель загальною водотоннажністю 280 000 тонн, і триразовий порятунок своїх човнів від знищення.
Фронтова планка підводника в бронзі (10 жовтня 1944)
Знак танцювального спорту в золоті

Література

Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Dörr M., Die Ritterkreuzträger der U-Bootwaffe, Band 1. A - J, Biblio-Verlag, Osnabrück, 1988

Примітки