Перейти до вмісту

Генріх Фрідріх Фюґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фюґер.
Генріх Фрідріх Фюґер
нім. Heinrich Friedrich Füger
Народження8 грудня 1751(1751-12-08)[1][2][…]
Гайльбронн[4]
Смерть5 листопада 1818(1818-11-05)[1][2][…] (66 років)
 Відень, Австрійська імперія[5]
Країна Священна Римська імперія
 Австрійська імперія
Жанрпортрет
НавчанняДержавна академія образотворчих мистецтв Штутгартаd
Діяльністьхудожник, miniaturist
ВчительNicolas Guibald і Adam Friedrich Oeserd
Відомі учніJohann Friedrich Matthaid, Ferdinand Jagemannd, Carl Heinrich Rahld і Johann Nepomuk Hoechled
ПрацівникВіденська академія мистецтв
ТвориЙозефплац[6]
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[7], Королівський замок у Варшаві, Museumslandschaft Hessen Kassel, Альбертіна, Музей образотворчих мистецтв, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Національна портретна галерея (Лондон), Баварські державні колекції картин, Національний музей у Варшаві, Музей мистецтв Цинциннаті, Hungarian National Galleryd, Moravian Gallery in Brnod, Національна галерея, Музей фюрера, Стара національна галерея, Берлінська картинна галерея, Королівський замок на Вавелі, Vienna Museumd, Museo Nazionale di San Martinod, Клівлендський музей мистецтв і Державні музеї Берліна
CMNS: Генріх Фрідріх Фюґер у Вікісховищі

Генріх Фрідріх Фюґер (нім. Heinrich Friedrich Füger; 8 грудня 1751, Гайльбронн — 5 листопада 1818, Відень) — німецький і австрійський художник, один з найбільших представників класицизму в Німеччині.

Життя та творчість

[ред. | ред. код]

У 1764 році Г. Ф. Фюґер починає вивчати живопис в класі придворного художника Нікола Жюбаля при Академії мистецтв у Людвігсбурзі. З 1769 року він продовжує навчання в Лейпцигу, у вчителя малювання Гете, Адама Ф. Езера. Потім худ��жник здійснює навчальну поїздку по Італії; в Неаполі він пише фрески у палаці Казерта. У 1774 році Фюґер назавжди переїжджає до Відня. Покровителем і меценатом Фюґера у Відні стає англійський посол сер Роберт Кейт, з його допомогою художник домагається визнання у вищих колах віденського суспільства і серед членів австрійської імператорської родини.

Восени 1776 року Фюґер отримує стипендію для тривалого навчання в Римі. У 1781—1783 роках він живе і працює в околицях Неаполя, виконуючи замовлення австрійського правлячого дому. Починаючи з цього часу в його роботах відчутний сильний вплив творчості Антона Р. Менгса. У 1783 році, за вказівкою державного канцлера Австрії графа Кауніца, Г. Ф. Фюґер стає віце-директором віденської Академії витончених мистецтв, в той час провідною художньою академією Європи. У 1795 він уже був директором Академії, яка в роки його керівництва зазнала значного розквіту. У 1806 році Фюґер призначається директором віденського Художньо-історичного музею і зберігачем палацу Бельведер.

Г. Ф. Фюґер був почесним членом Академій витончених мистецтв Мюнхена і Мілана, лицарем ордена Вюртемберзької корони. У 1780 році він вступає у віденську масонську ложу «Біля пальми», в 1785 він переходить в ложу «До правди». У 1876 році в його честь у Відні була названа вулиця (Fügergasse).

Основними царинами творчості Г. Ф. Фюґера були портретний живопис і художня мініатюра. Писав також полотна на біблійну, історичну і мітологічну тематику. За стилем твори художника є перехідними від живопису бароко до епохи класицизму. Заслуги Фюґера в розвиткові австрійського живопису дійсно величезні, його при житті вже називали Батьком художників Відня[8].

Серед його учнів був Франц Ксавер Лампі.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Страта весталки
    Страта весталки
  • Купання Беєр-Шеві
    Купання Беєр-Шеві
  • Портрет Марії Терези де Бурбон
    Портрет Марії Терези де Бурбон
  • Портрет Франца-Йосипа, графа Заурау
    Портрет Франца-Йосипа, графа Заурау
  • Портрет князя Миколи Борисовича Юсупова
    Портрет князя Миколи Борисовича Юсупова
  • Смерть Дідони
    Смерть Дідони
  • Прометей приносить людям вогонь
    Прометей приносить людям вогонь
  • Портрет княгині Варвари Василівни Голіциної
    Портрет княгині Варвари Василівни Голіциної
  • Портрет Франца Брокмана
    Портрет Франца Брокмана

Література

[ред. | ред. код]
  • Karl Weiß: Füger, Heinrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878 S. 177—179.
  • Ferdinand Laban: Heinrich Friedrich Füger, der Porträtminiaturist. Grote, Berlin 1905.
  • Carl Wilczek: Heinrich Friedrich Füger. Seine Gemälde und Zeichnungen. Selbstverlag, Wien 1925.
  • Carl Wilczek: Füger, der Klassizist und Großmaler. In: Leo Planiscig (Hrsg.): Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen in Wien, Neue Folge. Band II, Wien 1928 S. 329—354.
  • Steffi Röttgen: Heinrich Friedrich Füger. In: Zbornik. Za umetnostno zgodovino Archives d'histoire de l' art, Nova Vrsta XI—XII. 1974—1976, S. 323—333.
  • Ingeborg Schemper-Sparholz: Die Etablierung des Klassizismus in Wien. Friedrich Heinrich Füger und Franz Anton Zauner als Stipendiaten bei Alexander Trippel in Rom. In: Direktion des Schweizerischen Landesmuseums in Zürich (Hrsg.): Zeitschrift für Schweizerische Archäologie und Kunstgeschichte. Band 52, Heft 4, 1995, S. 247—270.
  • Robert Keil: Heinrich Friedrich Füger (1751—1818) — Nur wenigen ist es vergönnt das Licht der Wahrheit zu sehen. Amartis, Wien 2009 (Monografie mit Werkverzeichnis, 750 Abbildungen, davon 100 in Farbe).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Web umenia
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118968696 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Füger, Friedrich Heinrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 5. — S. 1.
  6. ↑ https://www.europeana.eu/de/item/15508/AZ6604
  7. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  8. ↑ Claudia Reichl-Ham: Das Jahr 1809 im Spiegel der Objekte des Heeresgeschichtlichen Museums, in: Viribus Unitis. Jahresbericht 2009 des Heeresgeschichtlichen Museums, Wien 2010, S. 107.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генріх_Фрідріх_Фюґер&oldid=38479990