Генріх Ебербах

Генріх Ебербах
Heinrich Kurt Eberbach
Народження	24 листопада 1895(1895-11-24) Штутгарт, Королівство Вюртемберг
Смерть	13 липня 1992(1992-07-13) (96 років) Нотцинген, Баден-Вюртемберг
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота танкові війська
Роки служби	1914–1945
Звання	Генерал танкових військ
Формування	3-тя танкова дивізія 4-та танкова дивізія
Командування	4-та танкова дивізія 48-й танковий корпус 40-й танковий корпус 47-й танковий корпус 5-та танкова армія
Війни / битви	Перша світова війна: Західний фронт Синайсько-Палестинська кампанія Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Битва при Ліллі Східний фронт Операція «Барбаросса» Білоруська операція Битва за Москву Операція «Тайфун» Тульська оборонна операція Відступ з-під Москви Битва за Дніпро Дніпровська повітряно-десантна операція Контрнаступ під Житомиром Західний фронт Операція «Оверлорд» Битва за Кан Операція «Чарнвуд» Операція «Гудвуд» Фалезька операція
Нагороди
Генріх Ебербах у Вікісховищі

Ге́нріх Е́бербах (нім. Heinrich Kurt Alfons Willy Eberbach; нар. 24 листопада 1895, Штутгарт — пом. 13 липня 1992, Нотцинген, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник, генерал танкових військ Вермахту. За часів Другої світової війни командував танковими корпусами та танковою армією. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1941).

Генріх Курт Альфонс Віллі Ебербах народився 24 листопада 1895 року в місті Штутгарт, у Королівстві Вюртемберг. 30 червня 1914 року завершив навчання у вищій школі, а вже 1 липня 1914 року вступив на військову службу, фанен-юнкером (кандидат в офіцери), у 10-й Вюртемберзький піхотний полк Nr. 180 Вюртемберзької армії.

З 28 серпня 1914 року — на Західному фронті. З лютого 1915 року — лейтенант, командир піхотного взводу. 16 жовтня 1914 року дістав поранення шрапнеллю у стегно. 25 вересня 1916 року — важко поранений у битві на Соммі, майже втратив ніс; узятий у французький полон (в грудні 1916 року — відправлений на лікування до госпіталю в Швейцарії). 4 вересня 1917 року зі Швейцарії відбув до Німецької імперії та знову повернувся на військову службу. Згодом до 11 січня 1918 року його ніс був реконструйований. З червня 1918 року — на посаді офіцера зв'язку при турецькій армії в Палестині. У вересні 1918 року узятий у британський полон.

31 січня 1920 року він офіційно звільнився з армії. За час війни нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і Лицарським хрестом ордена Фрідріха.

У післявоєнний час проходив службу в поліції. З 13 грудня 1919 по 31 липня 1935 року він був офіцером поліції в Есслінген-ам-Неккар і Штутгарті. Через 15 років він знову вступив до армії. 14 жовтня 1935 року він став командиром 112-го протитанкового дивізіону, 1 серпня 1936 року він був переведений до танкового полку 3-ї танкової дивізії генерал-лейтенанта Ернста Фессманн. 1 жовтня 1937 року присвоєне звання оберстлейтенант. 10 листопада 1938 року Г. Ебербах був призначений командиром 35-го танкового полку 4-ї танкової дивізії під командуванням генерал-майора Георга-Ганса Райнгардта.

У вересні — жовтні 1939 року оберстлейтенант Генріх Ебербах командував 35-м танковим полком у Польській кампанії. Нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження).

У травні — червні 1940 року брав участь у Французькій кампанії. Нагороджений Лицарським хрестом (№ 84). З серпня 1940 року — оберст.

З 22 червня 1941 року, з початком операції «Барбаросса» командир танкового полку, бої в Білорусії. 2 липня 1941 року невдовзі після початку німецько-радянської війни призначений командиром 5-ї танкової бригади у XXIV моторизованому корпусі генерала Лео фон Швепенбурга. Бої у складі групи армій «Центр» на Смоленському, потім на Московському напрямку. У грудні 1941 року — нагороджений дубовим листям (№ 42) до Лицарського хреста.

З 6 січня 1942 року — командир 4-ї танкової дивізії. З березня 1942 року — генерал-майор.

З 26 листопада 1942 року — командир XLVIII танкового корпусу, який вів бої в ході проведення Червоною армією операції «Уран», під час Сталінградської битви. 1 грудня 1942 року Ебербах був важко поранений і евакуйований, залишаючись госпіталізованим до лютого 1943 року. Потім він проходив службу інспектором танкових військ у штабі армії.

У листопаді 1943 року Ебербах очолив усі війська, що тримали оборону навколо Нікополя, створивши армійську групу «Нікополь». Згодом бився у навколо Житомира.

На початку 1944 року він отримав звання генерала танкових військ. З літа 1944 року він воював проти британських військ, що висадилися на плацдарми «Джуно» та «Сорд». 4 липня він прийняв командування танковою армією «Захід», коли Лео Гейр фон Швеппенбург був поранений. Бої під Каном. 9 серпня через великі втрати в живій силі та техніці танкова армія була розділена, найбільш боєготові підрозділи були реорганізовані в танкову групу «Ебербах».

Наприкінці серпня 1944 року танкова група «Ебербах» разом з 7-ю армією генерала танкових військ Ганса фон Функа були оточені та знищені у Фалезькому котлі. Командувачу генералу Ебербаху вдалося втекти й очолити рештки сил, що вціліли від 7-ї армії після битви. Однак, вже 31 серпня 1944 року під час проведення виїзду на рекогносцировку неподалік від Ам'єну генерал танкових військ Генріх Ебербах був узятий у полон британськими військами.

Генріх Ебербах перебував у таборі для військовополонених до 1948 року в Трент-Парк. Співпрацював під керівництвом генерала Франца Гальдера та іншими німецькими полоненими генералами з історичним відділом армії США, аналізуючи бойовий досвід та створюючи відповідні роботи з військової історії Другої світової війни. Син генерала Гайнц-Ойген Ебербах під час війни був офіцером Крігсмаріне, командував підводними човнами U-967 і U-230. У післявоєнний час капітан-цур-зее ВМС Західної Німеччини.

13 липня 1992 року Генріх Ебербах помер у віці 96 років у місті Нотцинген, Баден-Вюртемберг.

• Отто Гітцфельд
• Макс фон Гартліб-Вальспорн
• Ганс Реттігер
• Ніколаус фон Форманн
• Максиміліан фон Едельсгайм
• Фердинанд Шаль

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генріх Ебербах

• Eberbach, Heinrich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 16 червня 2019. (нім.)
• Heinrich Eberbach @ ISLAND FARM PRISONER OF WAR CAMP: 198 / Special Camp: XI [Архівовано 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• Eberbach, Heinrich [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Ебербаха (англ.)
• Eberbach, Heinrich Karl Alfons Willy [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Генрих Эбербах (Heinrich Eberbach) [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.]

• Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5
• Sönke Neitzel: Abgehört. Deutsche Generäle in britischer Kriegsgefangenschaft 1942—1945, Berlin / München: Propyläen 2005, 638 S., 31 Abb., ISBN 3-549-07261-9.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-майор Дітріх фон Заукен	командир 4-ї танкової дивізії 6 січня — 1 березня 1942	Наступник: генерал-лейтенант Отто Гайдкемпер
Попередник: генерал-лейтенант Отто Гайдкемпер	командир 4-ї танкової дивізії 1 квітня — 22 червня 1942	Наступник: генерал-лейтенант Пауль Гільшер
Попередник: генерал-лейтенант Пауль Гільшер	командир 4-ї танкової дивізії 4 липня — 23 листопада 1942	Наступник: оберст доктор Карл Маус
Попередник: генерал танкових військ Ганс Крамер	командир XLVIII танкового корпусу 26 — 30 листопада 1942	Наступник: генерал танкових військ Отто фон Кнобельсдорф
Попередник: генерал танкових військ Йоахім Лемельзен	командир XXXXVII танкового корпусу 11 — 22 жовтня 1943	Наступник: генерал танкових військ Йоахім Лемельзен
Попередник: генерал від інфантерії Дітріх фон Хольтіц	командир XLVIII танкового корпусу 22 жовтня — 14 листопада 1943	Наступник: генерал танкових військ Герман Бальк
Попередник: генерал танкових військ Герман Бальк	командир XXXX танкового корпусу 19 — 26 листопада 1943	Наступник: генерал гірсько-піхотних військ Фердинанд Шернер
Попередник: сформована	Командувач танкової армії «Захід» 5 серпня — 29 серпня 1944	Наступник: СС-оберстгрупенфюрер Йозеф Дітріх
Попередник: генерал танкових військ Ганс фон Функ	командувач 7-ї армії 24 серпня — 30 серпня 1944	Наступник: генерал танкових військ Еріх Бранденбергер