Гельмут Ґамс
Зовнішній вигляд
Гельмут Ґамс | |
---|---|
нім. Helmut Gams | |
Народився | 25 вересня 1893[1][2] Брно, Землі Богемської Корони, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1] |
Помер | 13 лютого 1976[1][2] (82 роки) Інсбрук, Австрія[1] |
Поховання | Westfriedhofd |
Країна | Австро-Угорщина Австрія |
Діяльність | ботанік, ліхенолог, професор, бріолог |
Галузь | ботаніка |
Alma mater | Цюрихський університет |
Знання мов | німецька[3][4] |
Заклад | Інсбруцький університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Членство | Леопольдина |
У шлюбі з | Margarete Gams-Schimad[5] |
Діти | Вальтер Ґамс |
Гельмут Ґамс (1893–1976) був центральноєвропейським ботаніком. Народився в Брно, дитиною переїхав до Цюриха. Він навчався в Цюріхському університеті, отримавши ступінь доктора філософії в 1918 році. Протягом своєї кар'єри він працював у Мюнхенському та Інсбрукському університетах. Проводячи дослідженням він бував на польових роботах у Європі та Азії. Він був геоботаніком, який спеціалізувався на асоціаціях різних видів мохів і лишайників між собою та навколишнім середовищем[7][8]. Гамс запровадив терміни «біоценологія» та «фітоценологія» у своїй докторській дисертації 1918 року[9][10].
На честь Ґамса названі два види: Phacus gamsii і Rumex gamsii[11].
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118689401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://www.hohenemsgenealogie.at/gen/getperson.php?personID=I2466&tree=Hohenems
- ↑ IPNI, Gams
- ↑ Pitschmann H (1977). Nachruf auf em. o. Univ.-Prof. Dr. phil. Helmut Gams (1893-1976) (PDF). Berichte des Naturwissenschaftlich Medizinischen Vereins in Innsbruck (нім.). 64: 207—222.
- ↑ Franz H (1978). In memoriam Univ.-Prof. Dr. Helmut Gams (PDF). Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Österreich (нім.). 116—7: 5—6.
- ↑ Rabotnov TA. 1970-1979. Phytocoenology. In: The Great Soviet Encyclopedia, 3rd ed.
- ↑ Gams, Helmut (27 березня 1918). Prinzipienfragen der Vegetationsforschung. Ein Beitrag zur Begriffsklärung und Methodik der Bioeaenologie (PDF). Vierteljahrsschrift der Naturforschenden Gesellschaft in Zürich. 63 (1): 293—493. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Hertel, Hannes; Gärtner, Georg; Lőkös, László (2017). Forscher an Österreichs Flechtenflora [Investigators of Austria's lichen flora] (PDF). Stapfia (German) . 104 (2): 47.
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |