Гейландит

Гейландит
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Генрі Гейландd[1]
Гейландит у Вікісховищі

Гейландит (англ. heulandite; нім. Heulandit m) — мінерал, водний алюмосилікат кальцію і натрію, група цеолітів.

Хімічна формула: (Ca, Na₂)₄[Al₈Si₂₈O₇₂]24H₂O, за іншими даними Ca[Al₂Si₇O₁₈]6H₂O.

Домішки: Sr, K, Ba, Mg.

Сингонія триклінна (за інш. даними моноклінна).

Твердість 3,5-4.

Густина 2,1-2,2.

Блиск скляний до перламутрового. Безбарвний, сірий, білий, жовтий, рожевий, червоний або коричневий. Прозорий і напівпрозорий.

Форми виділення: листуваті маси з майже паралельним зростанням пластинок, також зернисті агрегати, що складаються з кристалів таблитчастого та ізометричного габітусу. Зустрічається у міаролових порожнинах в базальтах та андезитах в асоціації зі стильбітом та ін. цеолітами. В друзах скарнів знаходиться спільно з ґранатом і аксинітом. Аутигенний мінерал у вапняках.

Знайдений в Ісландії, на Фарерських островах, в районі Бомбею в Індії і в Пітерс-Пойнт (провінція Нова Шотландія, Канада).

Розрізняють:

• гейландит баріїстий (відміна гейландиту, яка містить близько 2,5 % ВаО);
• гейландит стронціїстий (відміна гейландиту, яка містить до 3,65 % SrO).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гейландит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Гейландит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Mindat Heulandite-Ca [Архівовано 5 травня 2009 у Wayback Machine.]
• Webmineral Heulandite-Ca [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Mineral Galleries
• IMA Zeolite Classification [Архівовано 25 жовтня 2009 у Wayback Machine.]