Гваннадальсхнукюр

Гваннадальсхнукюр ісл. Hvannadalshnjúkur
64°00′57″ пн. ш. 16°40′29″ зх. д. / 64.015833333333° пн. ш. 16.674722222222° зх. д. / 64.015833333333; -16.674722222222
Країна	Ісландія
Регіон	Sveitarfélagið Hornafjörðurd
Система	Ерайфайокутль
Тип	гора і найвища точкаd
матеріал	Ліпарит
Висота	2110 м
Вік	700 000 років
Виверження	1727
Гваннадальсхнукюр Гваннадальсхнукюр (Ісландія)
Гваннадальсхнукюр у Вікісховищі

Гва́ннадальсхну́кюр^[1][2], Гва́ннадальсхну́кур^[3] (ісл. Hvannadalshnjúkur або Hvannadalshnúkur^[4], МФА: ['kʰvanːataˑlsˌn̥uːkʏr̥] ( прослухати)) — гірський пік на північно-західному краю кальдери стратовулкану Ерайвайокутль у національному парку Ватнайокутль. Найвища вершина Ісландії. Офіційні вимірювання були проведені в 2005 році, за даними яких висота вершини становить 2109,6 м над рівнем моря (раніше вважалось, що ця висота дорівнює 2119 м)^[5][6][7][8].

В ісландській мові обидві назви використовуються рівною мірою — Hvannadalshnúkur та Hvannadalshnjúkur. Написання hnúkur та hnjúkur є однаково правильним, але їх використання є регіональним. Обидва слова задокументовані в словниках від XVII століття, а споріднені слова в нюношк — nuk, njuk, nyk мають теж значення. Дослідження показують, що слово hnjúkur вживається майже по всій північній, східній та південно-східній Ісландії та на захід від льодовика Ватнайокутль. Натомість на півдні та заході країни переважає слово hnúkur^[4].

Назва піку дослівно перекладається як Вершина Долини Дягелю — hvanna (родовий відмінок множини слова hvönn — дягель), dals (родовий відмінок однини слова dalur — долина), hnjúkur (називний відмінок однини слова hnjúkur — пік, гірська вершина). Назва походить від сусідньої долини Hvannadalur (у родовому відмінку Hvannadals + hnjúkur).

Першу спробу піднятися на вершину здійснив Sveinn Pálsson. Він піднявся на вершину під назвою Sveinsgrípa (1900 м.). Ймовірно, вперше на вершину піднявся норвежець Ганс Фрісак у 1813 році, хоча у своїх описах від подавав вершину Hnappur. Упродовж XIX століття вважалось, що Hnappur є найвищою вершиною країни. У 1891 році на Hnapppur піднявся Frederick W.W. Howell і помітив, що Гваннадальсхнукюр є вищою вершиною. Того ж дня він разом з Páll Jónsson та Þorlákur Þorláksson піднявся на вершину, що офіційно вважається першим сходженням на цю вершину^[6].

Навесні 1904 року данська експедиція під керівництвом Йогана Петра Коха виміряла висоту Гваннадальсхнукура трикутними вимірами низин. Був виміряний кут у трьох точно розташованих точках вимірювання в низинах, які можна було спостерігати з вершини. Згідно з вимірюваннями данців висота піку складала 2119 метрів над рівнем моря. У 1955 році пік був знову виміряний трикутними вимірами в низинах і виявився дещо вищим (2123 м). Навесні 1993 року співробітники Інституту природничих наук Університету Ісландії за допомогою GPS-вимірювань, які базуються на вимірах принаймні чотирьох супутників, що обертаються навколо Землі, виміряли висоту піку у 2111 метрів. Похибку оцінювали у 5 м. У 2004 році, якраз через сто років після того, як датчани вперше виміряли висоту вершини, члени Ісландського гляціологічного товариства вирушили до льодовика і виміряли висоту Гваннадальхнукура у 2111 м. У липні 2005 року Національний огляд земель Ісландії крайній раз вимірював висоту вершини, а потім остаточно оцінив її у 2109,6 м^[9].

Таким чином, аж до 2005 року вважалось, що висота вершини складає 2119 м. У тому ж році тодішній прем'єр-міністр Ісляндії Гатльдоур Аусґрімссон (ісл. Halldór Ásgrímsson) зібрав журналістів на прес-конференцію, аби оголосити точну і поточну вишину вершини — 2110 м^[10]. Проте, це не обов'язково була помилка вимірювання. Зміни висоти та ширини не рідкість серед розмірів вулканів. Коли магматична комора під вулканом заповнюється, вона розширюється, надувається. З іншого боку, кожне подальше виверження може певною мірою збільшити висоту гори — як це відбулось у 2000 році з ісландським вулканом Гекла; або ж зменшити її — наприклад, виверження гори Сент-Геленс у США у 1980 році.

Пік розташований на півдні країни в адміністративному регіоні Аустурланд. Водночас із сусідніми вершинами він піднімається як нунатак над поверхнею льодовика Ватнайокутль. З геологічної точки зору це типовий ліпаритовий нек, залишок сильно еродованого вулкана Ерайвайокутль. Маршрут на вершину проходить по численних льодовикових тріщинах^[5].

Найвищу вершину Ісландії можна помітити здалеку, оскільки вона розташована саме на південно-східній околиці країни. Літаки, що прибувають з Європи, зазвичай прямують до вершини і на її висоті повертають на захід, щоб слідувати курсом південного узбережжя до Кеплавіка, де розташований міжнародний аеропорт.

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Великий атлас світу / голов. ред. Скляр С. С. — К. : ДНВП «Картографія», 2015. — 192 с. — 10 тис. прим. — ISBN 9789661493482.
• Björnsson, Helgi (2009). Jöklar á Íslandi (is). Reykjavík: Bókaútgáfan Opna. с. 479. ISBN 978-9935-10-004-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гваннадальсхнукюр

• Фотографії Гванадальсгнукюр на сайті www.islandsmyndir.is

Це незавершена стаття з географії Ісландії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.