Гаспар де Проні

Гаспар де Проні
фр. Gaspard de Prony
Ім'я при народженні	фр. Gaspard-Clair-François-Marie Riche de Prony
Народився	22 липня 1755(1755-07-22)[1][2][…] Шамле
Помер	29 липня 1839(1839-07-29)[2][4][…] (84 роки) Аньєр-сюр-Сен
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Pronyd
Країна	Франція
Діяльність	математик, винахідник, фізик, політик, професор, інженер-будівельник, викладач університету, керівник, науковець, перекладач
Alma mater	Національна школа мостів і доріг
Галузь	математика, гідравліка
Заклад	Національна школа мостів та доріг[6] Політехнічна школа
Посада	член Палати перів Франціїd, президент, директор[7] і інженер доріг і мостівd
Вчене звання	член Французької академії наук, член Шведської королівської академії наук (1810)
Членство	Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук Королівське товариство Единбурга[6] Шведська королівська академія наук Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Bureau des longitudes Баварська академія наук
У шлюбі з	Marie-Pierrette de la Poix de Fréminvilled[8]
Родичі	Christophe-Paulin de La Poix de Fréminvilled
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (12 березня 1818) Список 72 імен на Ейфелевій вежі
Роботи у Вікіджерелах  Гаспар де Проні у Вікісховищі

Гаспа́р Клер Франсуа́ Марі Ріш (фр. Gaspard Clair François Marie Riche de Prony; 22 липня 1755, Шамле — 29 липня 1839, Аньєр-сюр-Сен)^[9] — французький математик та інженер-гідравлік.

Закінчив Національну школу мостів і доріг (1780), після чого деякий час працював у галузі будівництва, залишивши чимало свідчень свого інженерного мистецтва. З 1792 року керував випуском найкращої на той момент збірки десяткових логарифмічних і тригонометричних таблиць, до якого залучив таких видатних математиків, як Адрієн-Марі Лежандр і Лазар Карно.

З 1795 по 1815 роки був професором Політехнічної школи. У 1805–1812 роки багато працював в галузі гідротехніки. Автор монографії «Гідравлічна архітектура» (1790–1796). Це перший курс механіки, у якому було застосовано координатну систему. Великим впливом користувався також багатотомний збірник його лекцій з математики та інженерної справи в Політехнічній школі. Низку робіт присвятив проблемам гідравліки. Отримав емпіричним шляхом історично важливу формулу, що застосовувалась для розрахунків втрат напору на тертя при русі рідин по трубах, що носить його ім'я — формула Проні.

Він також створив метод перетворення синусоїдальних і експоненціальних кривих в системи лінійних рівнянь. Викладки Проні широко використовуються в цифровій обробці сигналів (метод Проні) і в моделюванні нелінійних матеріалів методом кінцевих елементів.

Він є автором низки винаходів, в тому числі динамометричного приладу («гальмо Проні»). Працював також над створенням метричної системи мір і ваг.

Проні був членом, а пізніше, президентом Французької академії наук. Він також був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук у 1810 році. Ім'я барона Гаспара де Проні входить у список 72 імен на Ейфелевій вежі.

• Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — К.: Наукова думка, 1983. — 639 с.
• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Гаспар де Проні в архіві MacTutor (англ.)