Перейти до вмісту

Ганс Гайслер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс Гайслер
нім. Hans Ferdinand Geisler
Генерал Гайслер (лютий 1941).
Народився19 квітня 1891(1891-04-19)
Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер25 червня 1966(1966-06-25) (75 років)
Фрайбург
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал авіації
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Ганс Фердинанд Гайслер (нім. Hans Ferdinand Geisler; 19 квітня 1891, Ганновер25 червня 1966, Кельн) — німецький офіцер, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1909 року вступив у ВМФ. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Герта» і в військово-морському училищі (1911). Учасник Першої світової війни, з 16 травня 1915 року — льотчик-спостерігач морської авіації.

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 3 червня 1920 року виконував обов'язки командира з'єднання морської авіації «Гольтенау». З 11 вересня 1920 року командир роти, з 12 жовтня 1920 року — батальйонний ад'ютант на військово-морській станції «Нордзе». З 12 квітня 1921 року служив на мінних тральщиках. З 15 вересня 1922 року — командир роти корабельної кадрованої дивізії «Нордзе», з 1 квітня 1925 року — радник з морської авіації в штабі станції «Нордзе». З 1 квітня 1926 року — радник Управління флоту Морського керівництва, з 11 жовтня 1928 року — начальник випробувального радіокомандування в Варнемюнде. З 5 жовтня 1932 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Шлезвіг-Гольштейн», з 3 квітня 1933 року — начальник відділу Морського керівництва. 1 вересня 1933 року переведений в люфтваффе і призначений начальником відділу навчальних закладів Командного управління Імперського міністерства авіації. З 1 жовтня 1935 року — командувач морською авіацією.

З 1 квітня 1939 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе. У складі 2-го повітряного флоту брав участь в Польській кампанії. З 5 вересня 1939 року — командир 10-ї авіаційної дивізії 2-го повітряного флоту. 2 жовтня 1939 року дивізія була переформована в 10-й авіаційний корпус. Учасник Норвезької і Балканської кампаній. З 3 червня по 20 вересня 1940 року виконував обов'язки начальника бойової підготовки люфтваффе. З середини 1941 року корпус дислокувався в Греції. 24 серпня 1942 року призначений офіцером для особливих доручень в ОКЛ, а 31 жовтня 1942 року звільнений у відставку.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S.43
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs , Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.329