Ганнс Бруно Гейніц

Ганнс Бруно Гейніц
нім. Hanns Bruno Geinitz
Народився	16 жовтня 1814(1814-10-16)[1][2][3] Альтенбурґ, Саксен-Альтенбурзьке герцогство
Помер	28 січня 1900(1900-01-28)[1][2][3] (85 років) Дрезден, Німецький Райх[4]
Поховання	Alter Annenfriedhof, Dresdend
Країна	Саксен-Гота-Альтенбурзьке герцогство
Місце проживання	Дрезден[5]
Діяльність	палеонтолог, викладач університету, геолог, ентомолог, мінералог, директор, ботанік
Alma mater	HU Berlin і Єнський університет
Науковий ступінь	професор[4] і доктор філософії[5]
Знання мов	німецька[6]
Заклад	Дрезденський технічний університет і Музей мінералогії та геології в Дрездені
Членство	Леопольдина і Саксонська академія наук
Посада	директор музеюd[6]
Діти	Eugen Geinitzd
Автограф
Нагороди	Knight Commander of the Order of Albrecht the Boldd Медаль Котеніуса (1894) медаль Мерчісона (1878) таємний радник
Медіафайли у Вікісховищі

Ганнс Бруно Гейніц (16 жовтня 1814, Альтенбург — 28 січня 1900, Дрезден) — німецький геолог, мінералог і палеонтолог. Він є батьком геолога Ойгена Гейніца.

Серед іншого, Гейніц досліджував пісковик і вапняк крейдяного періоду в Саксонії та Богемії та викопні рослини і тварини в породах пермі (Dyas). Він описав граптоліти силурійських відкладень і вивчив викопні рослини, що містяться в шарах вугільних відкладень Алтаю і Небраски.