Гамарня (Коростенський район)
| село Гамарня | |
|---|---|
 Територія Малинського лісотехнічного коледжу
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Малинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060130150059963 |
| Основні дані | |
| Населення | 915 (2001) |
| Площа | 0,39 км² |
| Густота населення | 2346,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11645 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°46′45″ пн. ш. 29°10′21″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем мор�� |
151 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601 |
| Карта | |
  Гамарня | |
 Гамарня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гама́рня — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 915 осіб (2001). До 1954 року — хутір.
Наприкінці 19 століття в поселенні проживало 32 осіб, з них 15 чоловіків та 17 жінок, дворів — 6[1], або 29 мешканців та 6 дворів[2], у 1926 році — 23 особи, дворів — 6, у 1941 році — 136 жителів, дворів — 36[3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 823 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 915 осіб[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 900 | 98.36% |
| російська | 13 | 1.42% |
| вірменська | 1 | 0.11% |
| інші/не вказали | 1 | 0.11% |
| Усього | 915 | 100% |
У XVIII столітті тут був один із центрів металоплавильного промислу (гамарня), що дало назву селу[3].
Наприкінці 19 століття — поміщицьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 35 верст, до центру волості містечка Малин, де знаходилися найближчі телеграфна та поштова земська станції — 3 версти, до найближчої пароплавної станції у Чорнобилі — 92 версти. Основним заняттям мешканців було хліборобство. На хуторі числилося 6 десятин землі, яка належала Михайлові Миклухо-Маклаю. Господарювали орендатори, мешканці Гамарні. Господарство вели за трипільною сівозміною[1]. Належало до малинського маєтку, входило до православної парафії у Малині[2]. Маєток тут купила матір мандрівника Миколи Миклухо-Маклая Катерина Семенівна. 1897 року до Малина переїхав його молодший брат Михайло, що добудував закинутий маєток[6][7].
У 1923 році увійшов до складу новоствореної Щербатівської сільської ради Малинської волості. 16 січня 1923 року переданий до складу Селищанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи. 8 вересня 1925 року включений до складу відновленої Щербатівської сільської ради Малинського району[8].
У жовтні 1931 року у зв'язку з будівництвом укріпленої прикордонної зони «Лінія Сталіна» до села переведено Білокоровицький лісовий технікум — тепер Малинський лісотехнічний коледж. В селі були пошта, пральня, перукарня, АТС, взуттєва майстерня, два магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, бібліотека, музей, кафе[3].
У 1954 році віднесене до категорії сіл. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Слобідській сільській раді Малинського району Житомирської області[8].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Слобідської сільської ради включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[9].
- ↑ а б 12. Дер. Гамарня (владъльч.) // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитнта). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1144. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 2 листопада 2024.
- ↑ а б Hamarnia 2.) H., wś, pow. radomyski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 551. (пол.)
- ↑ а б в Костриця М., Кондратюк Р., Тимошенко В. (2005). Історико-географічний словник Малинщини (PDF) (вид. Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Відділ освіти Малинської райдержадміністрації). Малин. с. 14-15. Процитовано 2 листопада 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 2 листопада 2024.
- ↑ Білецький Б., Хитрова О. Родина Маклаїв і Україна (До 125-річчя від дня смерті М.М.Миклухо-Маклая) // Питання історії України. — 2013. — Т. 16. — С. 47.
- ↑ Тимошенко В. І. Миклухо-Маклай // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 240-241. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2024.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 6 березня 2023.
- Погода в селі Гамарня [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |