ГЕС Шаста
ГЕС Шаста | |
---|---|
40°43′07″ пн. ш. 122°25′08″ зх. д. / 40.7186° пн. ш. 122.419° зх. д. | |
Країна | США |
Адмінодиниця | Шаста[1] |
Стан | діюча |
Річка | Сакраменто |
Каскад | каскад на Сакраменто |
Початок будівництва | 1938 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1944–1949 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 663 МВт |
Середнє річне виробництво | 1806 млн кВт·год |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 101 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 2 General Electric + 3 Alstom |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
Потужність гідроагрегатів | 2 × 125 + 3 × 142 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна аркова |
Висота греблі | 183 м |
Довжина греблі | 1055 м |
Власник | United States Bureau of Reclamation |
Мапа | |
ГЕС Шаста у Вікісховищі |
ГЕС «Шаста» — гідроелектростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись перед ГЕС Кесвік, становить верхній ступінь каскаду на річці Сакраменто, яка дренує північну частину Центральної долини та завершується у затоці Сан-Франциско.
У межах проєкту річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 183 метри, довжиною 1055 метрів та товщиною від 9 (по гребеню) до 166 (по основі) метрів, яка потребувала 4,8 млн м³ матеріалу. Вона утримує витягнуте по долині Сакраменто на 56 км водосховище з площею поверхні 121,4 км² та об'ємом 5615 млн м³.
Пригреблевий машинний зал обладнали п'ятьма турбінами типу «Френсіс» загальною потужністю 663 МВт, які використовують напір у 101 метр та забезпечують виробництво 1,8 млрд кВт·год електроенергії на рік[2][3][4][5].
- ↑ National Inventory of Dams — 1975.
- ↑ https://www.usbr.gov/projects/index.php?id=241. Архів оригіналу за 7 травня 2019.
- ↑ Shasta Lake facts, statistics and data - ShastaLake.com. www.shastalake.com. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Shasta Hydro Power Plant CA USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 5 травня 2019.