Вірджинія Дейр
Вірджинія Дейр | |
---|---|
Virginia Dare | |
Народилася | 18 серпня 1587 Роанок |
Померла | Невідомо Невідомо |
Країна | Королівство Англія |
Батько | Ananias Dared |
Мати | Eleanor Dared |
Вірджи́нія Дейр (англ. Virginia Dare; 18 серпня 1587, Роанок — ?) — перша англійська дитина, яка народилась у Новому Світі[≡
]. Батьки Вірджинії Ананіяс[en] і Елеонора[en] входили до складу групи чисельністю 121 особа, які на кораблях вирушили до Північної Америки щоб заснувати там англійську колонію Роанок. Керівником групи був Джон Вайт[en], дід Вірджинії. Одразу після народження внучки він повернувся в Англію за продовольством, а коли знову приплив до Америки через 3 роки, то знайшов колонію спорожнілою. Вчені досі не змогли пояснити це зникнення, хоча й висували безліч припущень і теорій [⇨].
З плином часу Дейр стала фольклорним персонажем у США, а історія її життя і зникнення лягла в основу сюжетів американських книг і фільмів. У ранніх адаптаціях творці зазвичай дотримувалися поширеної колись думки, що Вірджинію та інших колоністів убили або поневолили індіанці з племені кроатан[en]. Зі зростанням популярності фантастики історія колонії стала основою для творів подібного жанру, де зникнення пов'язане з появою НЛО або магією індіанців[⇨].
Вірджинія не була першою «не індіанською» дитиною в Новому Світі. Таким вважають Сноррі Торфіннссона, який народився у Вінланді між 1004 і 1013 роками, сина Торфінна Карлсефні[1].
Батько Вірджинії, Ананіяс, був лондонським каменярем[2]. Він одружився з Елеонорою Вайт, донькою мореплавця і художника Джона Вайта. Історик Лі Міллер у своїй книзі Roanoke: Solving the Mystery of the Lost Colony висловила припущення, що подружня пара, як і інші колоністи, хотіла залишити Англію з релігійних причин і тому зважилася вирушити в плавання попри те, що Елеонора перебувала на останніх місяцях вагітності[3].
Англійці досягли берегів Північної Америки 22 липня 1587 року. Вони не були першими колоністами: до них у 1585 році в Роанок вже припливла команда з 75 чоловіків, які згодом через нестачу продовольства повернулися до Англії. В Америці залишилися лише 15 з них. Друга група колоністів, у яку входили й Дейри, не змогла виявити їх, як і будь-які сліди їх перебування, крім одного скелета[4].
Місцевість, у якій поселилися колоністи, назвали Вірджинією («незаймана»). Елеонора народила 18 серпня 1587 року. Дівчинку назвали Вірджинією, оскільки вона була першою англійською дитиною, що народилася в однойменній місцевості[≡
].
Про життя Вірджинії в колонії відомо вкрай мало, оскільки її дід поплив за продовольством в Англію практично відразу після її народження. Оскільки більшість суден були використані для опору іспанському флоту «Непереможна армада», Вайту вдалося повернутися в Новий Світ лише через 3 роки. Він приплив до Америки 18 серпня 1590 року на триріччя внучки, і виявив, що вся колонія спорожніла[5].
Єдиною зачіпкою, здатною пролити світло на зникнення, виявився напис Croatoan на дереві[5]. Зображення хреста, яким за домовленістю позначають небезпеку, при цьому було відсутнє[6]. Кроатан — це індіанське плем'я, яке проживало поруч з колонією на однойменному острові (нині острів має назву Хаттерас). З цього Вайт зробив висновок, що колоністи вирішили переселитися на названий острів. Однак на морі здійнявся шторм і Вайт не зміг дістатися до Кроатана, після чого був змушений повернутися в Англію[4][7].
Історики висунули багато припущень щодо зникнення колоністів. Так, існує версія, що кроатан поступово почали все більш вороже ставитися до вихідців з Англії і в підсумку вбили їх. Інші припускають, що колоністи були вбиті або вивезені іспанцями, або самі вирішили повернутися до Старого Світу і затонули. Також існує припущення, що колоністи увійшли в контакт з корінним населенням і асимілювалися з ним, через що їх потім і не знайшли мандрівники[8].
1937 року на території колишнього Роанока (нині штат США Північна Кароліна) нібито знайдено камені з написами, що задокументували життя колонії. Згідно з одним із таких написів, Вірджинію поневолили корінні американці з племені поухатани і вона померла 1590 року, тобто у віці двох-трьох років. Думки істориків щодо цієї знахідки розділилися: хоча деякі вважали, що камені справжні, більшість вчених зійшлися на тому, що це фальсифікація[4].
У США Вірджинія стала фольклорним персонажем. У статті 2000 року журналіст Рональд Паттерсон зазначив, що для багатьох жителів Північної Кароліни Вірджинія стала символом невинності, чистоти і хоробрості[9]. Її образ використовували діячі фемінізму[9]. Водночас для американських расистів ім'я Вірджинії стало символом переваги білої раси. Так, 1920 року, під час обговорення в Північній Кароліні можливості надання виборчого права чорношкірим група, яка протидіяла цьому, заявила: «Ми повинні зберегти Північну Кароліну білою заради Вірджинії Дейр»[9]. Іменем Вірджинії названий ультраправий націоналістичний сайт VDARE[en], який виступає проти імміграції в США[en][10].
1937 року з нагоди 350-річчя від дня народження Вірджинії в США випустили марку, присвячену її пам'яті. У лондонській церкві, де вінчалися батьки Вірджинії, встановлений її бронзовий бюст[11]. Також пам'ятник Вірджинії встановлений на острові Роанок[9].
У Північній Кароліні багато місць і населених пунктів названі на честь Вірджинії. До них належать округ Дейр[9]. Її часто розглядають як своєрідну «пам'ятку», що приваблює туристів[9].
Образ Вірджинії Дейр знайшов відгук у літературі. У 1840 році вийшла книга Virginia Dare, or the Colony of Roanoke письменниці Корнелії Тут Хілл, де Вірджинія була провідним персонажем. У романі Шеклефорда Virginia Dare: A Romance of the Sixteenth Century Дейр стала жити разом з індіанцями і дружила з Покахонтас. 1901 року Саллі Коттен написала на основі життя Дейр казкову історію The White Doe: The Fate of Virginia Dare. У цій книзі у Вірджинію закохується індіанський шаман, але вона відхиляє його пропозицію про весілля. Тоді маг перетворює її на оленя. Індіанський воїн, в якого вона закохана, не знаючи про це, вистрілює в неї. Перед смертю до Вірджинії на кілька хвилин повертається людська подобу. Ця історія згодом прижилася в американському фольклорі[12].
У романі 1930 року «The Daughter of the Blood» Вірджинія опинилася в любовному трикутнику з Покахонтас і Джоном Смітом.
Починаючи з середини XX століття, історію колонії покладено в основу фантастичних романів. У романі Філіпа Хосе Фармера «Дейр» Вірджинію та інших колоністів викрали інопланетяни і доставили на планету Дейр. Вірджинія з'являється в серії романів Kingdom of the Serpent письменника Марка Чадборна[en], де її викрали разом з іншими колоністами і залишили в країні всіх міфів і легенд. Крім того, Дейр є персонажем фантастичного роману The Briar King Грегорі Кіза[13].
У фільмі жахів 2007 року «Зникла колонія[ru]» подано фантастичну версію зникнення колоністів. За сюжетом, Вірджинія була єдиною, хто вижив з них[14].
- ↑ Mallet P. H., Percy T., Blackwell I. A. Northern antiquities. — London : H. G. Bohn, 1847. — P. 257.
- ↑ Miller, 2002, с. 27.
- ↑ Miller, 2002, с. 51.
- ↑ а б в Sparks B. Dare Stones // The Saturday Evening Post : газета. — Indianapolis, 1941.
- ↑ а б Miller, 2002, с. 265.
- ↑ Miller, 2002, с. 266.
- ↑ Miller, 2002, с. 268.
- ↑ Miller, 2002, с. 250.
- ↑ а б в г д е Patterson D. Time Hasn't Diminished the Image of Virginia Dare // News and Record : газета. — North Carolina, 2000.
- ↑ Why VDARE.COM / The White Doe?. VDARE.com. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ Evans T. Painter Tessa Bradley to shows work in Bellevue // Idaho Mountain Express : газета. — Idaho, 2008. Архівовано з джерела 10 вересня 2012. Процитовано 2016-02-25.
- ↑ Poole W. Monsters in America: Our Historical Obsession with the Hideous and the Haunting. — Texas : Baylor University Press, 2011. — P. 35. — ISBN 1602583145.
- ↑ Strauss V. (2003). The Briar King: Vol. 1 of The Kingdoms of Thorn and Bone (англ.). The Magazine of Fantasy & Science Fiction. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 16 червня 2013.
- ↑ Darden K. (23 жовтня 2012). 'The Lost Colony: The Legend of Roanoke' ('Wraiths of Roanoke') with Adrian Paul Spooky Enough for Halloween (англ.). Yahoo! Voices. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 16 червня 2013.
- Miller L. Roanoke: Solving the Mystery of the Lost Colony. — L. : Penguin Books, 2002. — 384 p. — ISBN 0142002283.
- Hudson M. Searching for Virginia Dare: A Fool's Errand. — Coastal Carolina Press, 2003. — 190 p. — ISBN 1928556396.