Перейти до вмісту

Вілюйська ГЕС-III

Координати: 63°04′14″ пн. ш. 113°29′34″ сх. д. / 63.07055556° пн. ш. 113.4927778° сх. д. / 63.07055556; 113.4927778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вілюйська ГЕС-III
Вид на греблю
63°04′14″ пн. ш. 113°29′34″ сх. д. / 63.07055556° пн. ш. 113.4927778° сх. д. / 63.07055556; 113.4927778
КраїнаРосія Росія
Стандіюча
РічкаВілюй
КаскадВілюйський
Початок будівництва1979
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2004/2008
Основні характеристики
Установлена потужність277,5  МВт
Середнє річне виробництво1 200 (проект)  млн кВт·год
Тип ГЕСгреблево-руслова
Розрахований напір23  м
Характеристики обладнання
Тип турбінповоротно-лопатеві
Кількість та марка турбін3хПЛ 30-В-750
Витрата через турбіни3х449  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3хСВ 1280/145-68УХЛ4
Потужність гідроагрегатів3х107  МВт
Основні споруди
Тип греблінасипна
Висота греблі50, 50  м
Довжина греблі112, 273  м
Шлюзнема
ЛЕПЗРУ 220 кВ
ВласникАЛРОСА
Вілюйська ГЕС-III. Карта розташування: Росія
Вілюйська ГЕС-III
Вілюйська ГЕС-III
Мапа
Мапа

Вілюйська ГЕС-III (Свєтлинська ГЕС) — ГЕС на річці Вілюй у селища Свєтлий, Якутія, Росія. Входить до Вілюйського каскаду ГЕС.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Будівництво ГЕС розпочалося в 1979 році, в 2008 році станція була офіційно прийнята в експлуатацію з трьома з чотирьох генераторів[1][2]Гідроелектростанція побудована за русловим типом.

Склад споруд ГЕС:

  • лівобережна насипна гребля завдовжки 112 м і заввишки 50 м;
  • правобережна насипна гребля завдовжки 273 м і заввишки 50 м;
  • підвідний і відвідний канали;
  • поєднана руслова будівля ГЕС

Планована потужність ГЕС — 360 МВт, плановане середньорічне вироблення — 1,2 млрд. КВт·год . У будівлі ГЕС має бути встановлено 4 поворотно-лопатевих гідроагрегати потужністю по 90 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 23 м.

На 2015 рік введено 3 гідроа��регати, потужність ГЕС становить 277,5 МВт.

Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 537 м) повинні утворити водосховище площею 104 км², повної і корисної ємністю 1,08 і 0,19 км³, завдовжки 141,2 км, завширшки до 0,46 км, завглибшки до 50 м. При створенні водосховища затоплюється 288 га сільгоспугідь, переноситься 28 будівель.

Вілюйська ГЕС-3 спроектована інститутом «Ленгідропроект».

Економічне значення

[ред. | ред. код]

Вілюйська ГЕС-3 призначена для енергопостачання алмазодобувної промисловості, перспективного видобутку інших корисних копалин Якутії (зокрема, нафти і газу), а також для енергопостачання житлово-комунальної сфери (планується перевести на електроопалення декількох селищ). Працює на ізольовану від ЄЕС систему.

Добудову і експлуатацію Вілюйської ГЕС-3 здійснює ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», контрольована АК «АЛРОСА».

Історія будівництва

[ред. | ред. код]

ТЕО ГЕС розпочали розробляти в 1975 році, проект — в 1978 році. Підготовчі роботи зі спорудження ГЕС почалося в 1979 році. Спочатку були проведені роботи по так званим об'єктах підготовчого періоду, потім в квітні 1983 року — по основним спорудам (будівельний канал і берегові примикання). 6 жовтня 1986 року перекрито русло річки Вілюй, побудовано міст через будівельний канал. 22 квітня 1987 року виконана укладка першого куба гідротехнічного бетону в фундамент будівлі ГЕС. Потім в 1990-х роках темпи робіт через економічну кризу та брак коштів були уповільнені, а потім зовсім припинені. Постало питання про те, щоб роботи по створенню третьої черги остаточно згорнути.

Після трирічного простою в липні 1999 року відновилося будівництво основного гідровузла. І якщо раніше будівництвом відали АК «Якутськенерго», РАО «ЄЕС Росії», федеральний і республіканський бюджети, то з цього часу функції замовника покладено на ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», а фінансування — на АК «АЛРОСА».

АК «АЛРОСА» придбала в липні 2000 року контрольний пакет акцій ВАТ «Вілюйгесстрой». У 2000 році АК «АЛРОСА» інвестовано у ВАТ «Вілюйська ГЕС-3» понад 600 млн руб., В 2001 році інвестиційні ресурси в частині капітальних вкладень, що виділяються ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», освоєні в сумі 1 353 млн руб. Генеральним підрядником з будівництва і реконструкції об'єктів енергетики є дочірнє товариство АК «АЛРОСА» — ВАТ «Вілюйгесстрой».

8 вересня 2004 року на Вілюйській ГЕС-3 було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, 22 грудня 2005 — другий, 6 лютого 2008 року — третій. У низці публікацій Вілюйська ГЕС-3 називається Свєтлинска ГЕС.

У 2009 році водосховище піднято з позначки 169,5 м до відмітки 175 м (проектна відмітка — 181 м).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. СВЕТЛИНСКАЯ ГЭС: ПУЩЕН ТРЕТИЙ ЭНЕРГОБЛОК! [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.], Деловая слава России
  2. Дмитрий Медведев запустил Светлинскую ГЭС и обрисовал стратегические цели развития Дальнего Востока[недоступне посилання з квітня 2019], Единая Россия: Официальный Сайт Партии

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]