Вілюйська ГЕС-III
| Вілюйська ГЕС-III | |
|---|---|
 | |
| 63°04′14″ пн. ш. 113°29′34″ сх. д. / 63.07055556° пн. ш. 113.4927778° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Стан | діюча |
| Річка | Вілюй |
| Каскад | Вілюйський |
| Початок будівництва | 1979 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2004/2008 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 277,5 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1 200 (проект) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблево-руслова |
| Розрахований напір | 23 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | поворотно-лопатеві |
| Кількість та марка турбін | 3хПЛ 30-В-750 |
| Витрата через турбіни | 3х449 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3хСВ 1280/145-68УХЛ4 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х107 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | насипна |
| Висота греблі | 50, 50 м |
| Довжина греблі | 112, 273 м |
| Шлюз | нема |
| ЛЕП | ЗРУ 220 кВ |
| Власник | АЛРОСА |
  Вілюйська ГЕС-III | |
| Мапа | |
 | |
Вілюйська ГЕС-III (Свєтлинська ГЕС) — ГЕС на річці Вілюй у селища Свєтлий, Якутія, Росія. Входить до Вілюйського каскаду ГЕС.
Будівництво ГЕС розпочалося в 1979 році, в 2008 році станція була офіційно прийнята в експлуатацію з трьома з чотирьох генераторів[1][2]Гідроелектростанція побудована за русловим типом.
Склад споруд ГЕС:
- лівобережна насипна гребля завдовжки 112 м і заввишки 50 м;
- правобережна насипна гребля завдовжки 273 м і заввишки 50 м;
- підвідний і відвідний канали;
- поєднана руслова будівля ГЕС
Планована потужність ГЕС — 360 МВт, плановане середньорічне вироблення — 1,2 млрд. КВт·год . У будівлі ГЕС має бути встановлено 4 поворотно-лопатевих гідроагрегати потужністю по 90 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 23 м.
На 2015 рік введено 3 гідроа��регати, потужність ГЕС становить 277,5 МВт.
Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 537 м) повинні утворити водосховище площею 104 км², повної і корисної ємністю 1,08 і 0,19 км³, завдовжки 141,2 км, завширшки до 0,46 км, завглибшки до 50 м. При створенні водосховища затоплюється 288 га сільгоспугідь, переноситься 28 будівель.
Вілюйська ГЕС-3 спроектована інститутом «Ленгідропроект».
Вілюйська ГЕС-3 призначена для енергопостачання алмазодобувної промисловості, перспективного видобутку інших корисних копалин Якутії (зокрема, нафти і газу), а також для енергопостачання житлово-комунальної сфери (планується перевести на електроопалення декількох селищ). Працює на ізольовану від ЄЕС систему.
Добудову і експлуатацію Вілюйської ГЕС-3 здійснює ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», контрольована АК «АЛРОСА».
ТЕО ГЕС розпочали розробляти в 1975 році, проект — в 1978 році. Підготовчі роботи зі спорудження ГЕС почалося в 1979 році. Спочатку були проведені роботи по так званим об'єктах підготовчого періоду, потім в квітні 1983 року — по основним спорудам (будівельний канал і берегові примикання). 6 жовтня 1986 року перекрито русло річки Вілюй, побудовано міст через будівельний канал. 22 квітня 1987 року виконана укладка першого куба гідротехнічного бетону в фундамент будівлі ГЕС. Потім в 1990-х роках темпи робіт через економічну кризу та брак коштів були уповільнені, а потім зовсім припинені. Постало питання про те, щоб роботи по створенню третьої черги остаточно згорнути.
Після трирічного простою в липні 1999 року відновилося будівництво основного гідровузла. І якщо раніше будівництвом відали АК «Якутськенерго», РАО «ЄЕС Росії», федеральний і республіканський бюджети, то з цього часу функції замовника покладено на ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», а фінансування — на АК «АЛРОСА».
АК «АЛРОСА» придбала в липні 2000 року контрольний пакет акцій ВАТ «Вілюйгесстрой». У 2000 році АК «АЛРОСА» інвестовано у ВАТ «Вілюйська ГЕС-3» понад 600 млн руб., В 2001 році інвестиційні ресурси в частині капітальних вкладень, що виділяються ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», освоєні в сумі 1 353 млн руб. Генеральним підрядником з будівництва і реконструкції об'єктів енергетики є дочірнє товариство АК «АЛРОСА» — ВАТ «Вілюйгесстрой».
8 вересня 2004 року на Вілюйській ГЕС-3 було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, 22 грудня 2005 — другий, 6 лютого 2008 року — третій. У низці публікацій Вілюйська ГЕС-3 називається Свєтлинска ГЕС.
У 2009 році водосховище піднято з позначки 169,5 м до відмітки 175 м (проектна відмітка — 181 м).
- ↑ СВЕТЛИНСКАЯ ГЭС: ПУЩЕН ТРЕТИЙ ЭНЕРГОБЛОК! [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.], Деловая слава России
- ↑ Дмитрий Медведев запустил Светлинскую ГЭС и обрисовал стратегические цели развития Дальнего Востока[недоступне посилання з квітня 2019], Единая Россия: Официальный Сайт Партии
- Опис Вілюйської ГЕС-3 на сайті інституту «Ленгідропроект»[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- Офіційний сайт АК «АЛРОСА» [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Офіційний сайт Вілюйської ГЕС-3 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)