Вільгельм Фармбахер
Вільгельм Фармбахер | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Fahrmbacher | |||||||||||||||||||||
Народився | 19 вересня 1888[1][2] Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц[3] | ||||||||||||||||||||
Помер | 27 квітня 1970[1][2] (81 рік) Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[3] | ||||||||||||||||||||
Поховання | Friedhof Garmischd | ||||||||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна, Німецька окупація Чехословаччини, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Оборона Могильова, Битва за Москву і операція «Оверлорд» | ||||||||||||||||||||
Роки активності | з 1907 | ||||||||||||||||||||
Військове звання | Генерал артилерії | ||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||
Вільгельм Фармбахер (нім. Wilhelm Fahrmbacher; 19 вересня 1888, Цвайбрюккен — 27 квітня 1970, Гарміш-Партенкірхен) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
18 липня 1907 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. 28 лютого 1919 року вступив у фрайкор. 29 жовтня 1919 року продовжив службу в рейхсвері.
З 15 серпня 1940 по 25 жовтня 1940 року — командир 5-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 по 8 січня 1942 року — командир 7-го армійського корпусу. Учасник битви за Москву: корпус Фармбахера діяв у районі Мінського шосе. 7 січня 1942 року був відправлений у відпустку за станом здоров'я. З 1 травня 1942 по 10 червня 1944 і з 16 червня 1944 по 8 травня 1945 року — командир 25-го армійського корпусу. Після війни захоплений у полон американськими військами і переданий французькій владі. Перебував у французькому полоні до 1950 року.
З 15 березня 1951 по серпень 1958 року — військовий радник в Єгипті. Разом із десятком інших німецьких офіцерів відіграв важливу роль у створенні єгипетської армії.
- Фанен-юнкер (18 липня 1907)
- Фанен-юнкер-унтерофіцер (31 жовтня 1907)
- Фенріх (9 березня 1908)
- Лейтенант (7 березня 1910)
- Оберлейтенант (19 травня 1915)
- Гауптман (22 березня 1918)
- Майор (1 лютого 1928)
- Оберстлейтенант (1 лютого 1932)
- Оберст (1 квітня 1934)
- Генерал-майор (1 серпня 1937)
- Генерал-лейтенант (1 червня 1939)
- Генерал артилерії (20 жовтня 1940)
- Золота медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1913)
- Залізний хрест 2-го класу (2 жовтня 1914)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (15 листопада 1914)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (6 квітня 1917)
- Залізний хрест 1-го класу (16 червня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Нагрудний знак керівника гірських частин
- Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (16 листопада 1937)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (21 листопада 1939)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (21 травня 1940)
- 1-го класу (11 червня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (24 червня 1940)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (30 жовтня 1943)
- Лор'янський щит — неофіційна нагорода.
- Wilhelm Fahrmbacher: Lorient. Entstehung und Verteidigung des Marine-Stützpunktes 1940/1945. Prinz-Eugen-Verlag, Weissenburg 1956.
- ↑ а б в TracesOfWar
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #105520829 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Biblio-Verlag. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 402–403.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 302.
- Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 123
- Народились 19 вересня
- Народились 1888
- Уродженці Цвайбрюккена
- Померли 27 квітня
- Померли 1970
- Померли в Гарміш-Партенкірхені
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Срібного німецького хреста
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Нагороджені медаллю принца-регента Луїтпольда
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Командори ордена Заслуг (Угорщина)
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Гауптмани (Баварія)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Фрайкору
- Оберсти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Генерали артилерії (Вермахт)