Перейти до вмісту

Вільгельм Фармбахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільгельм Фармбахер
нім. Wilhelm Fahrmbacher
Генерал-фельдмаршал Ервін Роммель інспектує Атлантичний вал. Генерал Фармбахер - ліворуч. (Сен-Назар, 18 лютого 1944)
Народився19 вересня 1888(1888-09-19)[1][2]
Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц[3]
Помер27 квітня 1970(1970-04-27)[1][2] (81 рік)
Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[3]
ПохованняFriedhof Garmischd
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна, Друга світова війна, Німецька окупація Чехословаччини, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Оборона Могильова, Битва за Москву і операція «Оверлорд»
Роки активностіз 1907
Військове званняГенерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль принца-регента Луїтпольда
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Вільгельм Фармбахер (нім. Wilhelm Fahrmbacher; 19 вересня 1888, Цвайбрюккен27 квітня 1970, Гарміш-Партенкірхен) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

18 липня 1907 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. 28 лютого 1919 року вступив у фрайкор. 29 жовтня 1919 року продовжив службу в рейхсвері.

З 15 серпня 1940 по 25 жовтня 1940 року — командир 5-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 по 8 січня 1942 року — командир 7-го армійського корпусу. Учасник битви за Москву: корпус Фармбахера діяв у районі Мінського шосе. 7 січня 1942 року був відправлений у відпустку за станом здоров'я. З 1 травня 1942 по 10 червня 1944 і з 16 червня 1944 по 8 травня 1945 року — командир 25-го армійського корпусу. Після війни захоплений у полон американськими військами і переданий французькій владі. Перебував у французькому полоні до 1950 року.

З 15 березня 1951 по серпень 1958 року — військовий радник в Єгипті. Разом із десятком інших німецьких офіцерів відіграв важливу роль у створенні єгипетської армії.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Wilhelm Fahrmbacher: Lorient. Entstehung und Verteidigung des Marine-Stützpunktes 1940/1945. Prinz-Eugen-Verlag, Weissenburg 1956.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в TracesOfWar
  2. а б в Munzinger Personen
  3. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #105520829 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Biblio-Verlag. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 402–403.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 302.
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 123