Перейти до вмісту

Вільгельм Гайдінгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільгельм Гайдінгер
нім. Wilhelm Karl Ritter von Haidinger
Ім'я при народженнінім. Wilhelm Karl Haidinger
Народився5 лютого 1795(1795-02-05)[1][4][…]
Відень, Габсбурзька монархія[1][6][…]
Помер19 березня 1871(1871-03-19)[1][2][…] (76 років)
Відень, Австро-Угорщина[7][8]
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна Австрійська імперія
Діяльністьфізик, мінералог, геолог, optician
Галузьгеологія
Alma materВіденський університет
ВчителіМос Карл Фрідріх Крістіан[9]
Знання мовнімецька[10]
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Геттінгенська академія наук, Петербурзька академія наук, Уго��ська академія наук, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, Французька академія наук, Туринська академія наук[7], Краківське наукове товариствоd[8] і Académie de Stanislasd[11]
Автограф
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» орден Альберта Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 листопада 1856)

Вільгельм Карл Ріттер фон Гайдінгер (нім. Wilhelm Karl Ritter von Haidinger нар. 5 лютого 1795(17950205) — пом. 19 березня 1871) — австрійський геолог, мінералог і геофізик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вільгельм Карл Ріттер фон Гайдінгер народився 5 лютого 1795 року у Відні.

Навчався в школі Святої Анни та Віденському університеті. Його наставником був професор Фрідріх Мос. У 1817 році Гайдінгер супроводжував Мооса до університету Фрайбурга. У 1822 році здійснив подорожі до Франції та Англії, деякий час мешкав у Единбурзі (Шотландія). Повернувшись на батьківщину, взявся за науковий напрямок роботи заводу з виробництва порцеляни Ельбоген (Elbogen), що належав його братам.

У 1828 році, займаючись дослідженням мінералів, В. Гайдінгер відкрив явище, що отримало назву «фігура Гайдінгера». З допомогою цього явища можливо візуально впевнитись у тому, що широкий однорідний віхоть лінійно поляризованого світла дійсно поляризований.[12].

У 1840 році призначений радником міністра та хранителя Імператорського мінералогічного кабінету. На цій посаді він присвятив себе збагаченню колекції, завдяки чому музей став найкращим у Європі.

Від 1843 року В. Гайдінгер розпочав низку лекцій з мінералогії, які давав по всьому світу під назвою «Handbuch der bestimmenden Mineralogie».

У 1845 році В. Гайдінгер уклав першу геологічну карту Австрії[13]. Зробив значний внесок у вивчення оптики, вперше відкрив дихроїзм кругової поляризації (в аметисті).

Ним ретельно досліджено низку мінералів, більшість з яких отримали свої назви саме від В. Гайдінгера: аргентит, борніт (на честь Ігнаца фон Борна), гьорнесіт (на честь Моріца Гьорнеса), ереніт, манганіт, сидерит, цинкіт тощо.

У 1846 році, вивчаючи властивості мінералів у поляризованому світлі, наполегливо намагався виявити будь-який візерунок у світлі, що відбивається. Він виявив тьмяну жовтувату пляму овальної форми, ніби хвіст лисиці чи пензлика художника. Цей хвіст нині відомий, як «хвіст Гайдінгера» і до сьогодні залишається малодослідженим (навіть серед вчених-оптиків)[14].

Після відкриття Імператорського геологічного інституту, в 1849 році, обраний його директором, займав цю посаду сімнадцять років. Обирався членом Імператорської Ради сільського господарства і шахт, членом Імператорської Академії наук у Відні. Став засновником товариства Друзів природи.

У 1858 році з ініціативи та за сприяння В. Гайдінгера австрійський уряд послав фрегат «Novarra» в довколосвітну подорож з метою вивчення торговельних можливостей[15].

У 1858 році обраний закордонним членом Королівської Шведської Академії наук. Став членом Геттінгенської академії наук.

У 1865 році отримав лицарський титул, а наступного року усамітнився в своєму маєтку Дорнбах (нім. Dornbach) поблизу Відня.

Помер 19 березня 1871 року.

Публікації

[ред. | ред. код]

Власноруч доповнив і переклав англійською мовою покажчик «Grundriß der Mineralogie», виданий в Единбурзі в трьох томах під назвою «Трактат про мінералогію» (1825).

  • Anfangsgründe der Mineralogie / Основи мінералогії (Лейпциг, 1829).
  • Geognotische Übersichtskarte der österreichischen Monarchie / Геологічна оглядова карта Австрійської імперії (Відень, 1847).
  • Bemerkungen über die Anordnung der kleinsten Teilchen in Christallen / Міркування щодо конфігурацій найдрібніших часток в кристалах (Відень, 1853)
  • Interferenzlinien am Glimmer / Лінії інтерференції при мерехтінні (Відень, 1855)
  • Vergleichungen von Augit und Amphibo / Порівняння фон Авгіта та Амфібо (Відень, 1855)

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У 1935 році ім'ям Вільгельма Гайдінгера названо один з кратерів на Місяці (№ 4287)[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119435810 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. SNAC — 2010.
  6. Dr. Constant v. Wurzbach Haidinger, Wilhelm // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 7. — S. 208.
  7. а б в www.accademiadellescienze.it
  8. а б http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/haidinger-wilhelm-karl/
  9. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  10. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. https://www.academie-stanislas.org/wp-content/uploads/2023/05/haidinger-wilhelm-karl-ritter-von.pdf
  12. http://www.laborpol.spb.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=33%3Aistoriya-issledovaniya-polarizatsii&catid=1&Itemid=4[недоступне посилання]
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 6 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 6 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)