Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/24 липня 2019

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

• Поставив: --DestroyedShu ^Обг 09:08, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Не відповідає ВП:БІО. Без джерел --DestroyedShu ^Обг 09:08, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. Схильний уважати, що недосвідчений і без досягнень директор маленького Український малий драматичний театр (зала на 50 місць, нема згадок про фестивалі чи нагороди) не зовсім вартує мати про себе статтю. Не розкручений як акторка Марія Моторна, яка грає у тому ж театрі. --Friend (обг.) 10:30, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Вилучено. Відповідно до аргументів вище. Не відповідає ВП:БІО. --『　　』 ^Обг. 15:33, 23 серпня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --DestroyedShu ^Обг 09:53, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Не відповідає ВП:БІО. Без джерел --DestroyedShu ^Обг 09:53, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. Нечленство у НСПУ та відсутність згадок про будь-які премії та нагороди у статті схиляє шальки терезів на цю сторону. --Friend (обг.) 10:25, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
3. не відповідає ВП:КЗМ, збірки це лише один пункт, і то у даному випадку сумнівний, бо невідомий тираж кожної з них. --『　　』 ^Обг. 12:10, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. П'ять книжок поезії. Хорошої. Почитайте. --Perohanych (обговорення) 11:59, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. якшо хорошої --Л. Панасюк (обговорення) 12:06, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
3. як вище --АВШ (обговорення) 20:42, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Поезія справді непогана, але я не можу підтвердити відповідність ВП:БІО. Пункт про тираж під питанням, бо немає відповідної інформації. Я ще думав, що може за онлайн-базами даних є відповідність, але джерела дуже сумнівні — одне джерело, яке виглядає як база даних і має порівняно широке висвітлення особи, є насправді чимось на кшталт інтернет-самвидаву, доступного для кожного. Коротше, відсутні надійні, незалежні, вторинні джерела інформації, здатні підтвердити значимість особи. Вилучено.--Piramidion 13:49, 21 вересня 2019 (UTC)Відповісти

Як можна оспорити підсумок? Якщо українські поетеси з 5 збірками, біографії яких представлені на незалежних вторинних ресурсах не є значимі, то хто тоді значимий, і для кого ми творимо Вікіпедію?--Perohanych (обговорення) 16:31, 21 вересня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --DestroyedShu ^Обг 09:56, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

  Рекляма не може бути, бо каналу вже 7 років нема, а статтю я переписав із нуля :) --Friend (обг.) 11:56, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  За:

1. Не відповідає ВП:КЗ, ВП:РЕКЛАМА --DestroyedShu ^Обг 09:56, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. необгрунтована номінація.--PsichoPuzo (обговорення) 19:21, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Номінацію закрито номінатором. --Mcoffsky (обговорення) 17:49, 31 липня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Anticop (обговорення) 14:18, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Не відповідає ВП:КЗПГД --Anticop (обговорення) 14:18, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. Не значимий. Керівники обласних осередків не значимі, у статті так і не зрозуміло - чи то про партію, чи про ГО, чи про компанію, чи про те, що знайомий зі значимими особами. Конкретних досягнень саме цієї особи не показано, крім, можливо, відкриття курсів з ІT-освіти для демобілізованих. Але, як на мене, цього для значимості особи замало. Особливо повеселило про відкриття всеукраїнської мережі хабів, в якій працює лише хаб у Харкові (на жаль, мені як харків'янину чути про нього не доводилось). Так само не чув і про сабжа, що, власне дивно. --Kharkivian (обг.) 20:48, 10 вересня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Стаття повністю відповідає всім вимогам. Партія Розвиток, головою якої є сабж статті, а до цього її предтеча ГО Розвиток приймали участь у: довибори у ВР 2017-го, вибори місцевих териториальних громад у Харківській обл., співзасновник Розвитку був кандидатом у Президенти Україини на виборах у 2019-му, а також партія виставила своїх кандидатів на дострокових виборах у ВР у 2019. Посилання на більшість цих фактів надані. ГО Розвиток приймала участь у 2017 у зустрічах з впливовими посадовими особами у Вашингтоні, таким чином впливаючи на сприйняття ситуації в країні нашими західними партнерами - посилання надане. Відкриття безкоштовної IT освіти для ветеранів АТО - суттєвий внесок суспільне життя міста. І т.д. --Nik2309tes (обговорення) 14:50, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Вилучено відповідно до аргументів «За». Аргументи «Проти» чомусь стосуються не особи, а партій та ГО. Висвітлення в джерелах немає. --Mcoffsky (обговорення) 12:12, 3 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Goo3 (обговорення) 14:28, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. В чому значимість звичайної компанії з онлайн-кредитування? --Goo3 (обговорення) 14:28, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

   @Goo3: За загальними критеріями значимості, оскільки наявні численні джерела. Як додаткові - лауреат премій.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 06:01, 31 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Наявність численних джерел, лауреат премій. Крім того, статтю вже ставили були на вилучення й залишили.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 05:59, 31 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Принаймні два з наявних у статті джерел висвітлюють саме сервіс, доволі широко й докладно. Наявність досить престижних премій підтверджена рештою незалежних АД. Відповідає ВП:КЗ. Залишено. --Mcoffsky (обговорення) 12:23, 3 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Goo3 (обговорення) 14:28, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. В чому значимість звичайної компанії з онлайн-кредитування? --Goo3 (обговорення) 14:28, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. категорично проти. значущість у тому, що ця компанія лідер у своєму сегменті на українському ринку. причини до видалення безпідставні.--Stolls (обговорення) 07:38, 1 серпня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

На відміну від попереднього, відсутнє висвітлення в АД діяльності компанії, з нагород лише другі-треті місця не в загальнонаціональних конкурсах. Вилучено. --Mcoffsky (обговорення) 12:32, 3 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Brunei (обговорення) 16:37, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Сумнівна значимість особи, не відповідає ВП:БІО. --Brunei (обговорення) 16:37, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

   На даний момент погоджуюся з підміною у статті поняття джерел і наукового доробку. Її писав вікіпедист-початківець, тому, можливо, не врахував всіх правил. Дозвольте виправити цю помилку і дещо відредагувати саму статтю.--Knignik 2 (обговорення) 16:13, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   Відзначивши невідповідність критеріям ВП:БІО та помилкове підбиття підсумку адміном, а також неправомірне повторне підбиття підсумку тим же адміністратором, вирішив сюди більше не заходити, попри 36 редагувань від користувачки лише на цій сторінці за останні дні. Ясна стратегія «засипання посиланнями», щоб створити ілюзію значимості, подібний прийом у науці отримав назву «галоп Гіша». Мені це нецікаво, неякісних статей багато, з цієї дати вже номінував на вилучення кількадесят статей, якісь залишено, якісь вилучено, жодної трагедії в будь-якому випадку нема. Але користувачці чогось захотілося 4 (!) рази пінганути мене за 5 днів. Тут уже хто завгодно не встоїть, і відкриє єдиний міжнародний журнал, де ніби-то обговорюються видатні відкриття особи. Це виявився журнал Journal of Nutrition and Diet Supplements, типовий «хижацький журнал», з «чудовою» редколегією. Автори статті - емігранти з колишнього СРСР, які працюють на дрібній фірмі, що займається добривами, пробіотиками та біоінформатикою, а для підтримки власної наукової кар'єри публікують статті, де прийдеться. Ясно, що вони читають російською, не є спеціалістами в нейроімунології та зацитували зручне їм дослідження, щоб зліпити те, що не ліпиться. Одне (!) міжнародне цитування для всіх потуг нашого лікаря, але яке фантастичне! Вже й не знаю, може попрохати й залишити цю статтю? Гарно буде виглядати: індекс Гірша за Скопусом у автора 200 публікацій дорівнює 1.--Brunei (обговорення) 19:43, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

   • В реквізитах авторів "хижацького журналу" — Асоціація сімейних лікарів США (New Family Physicians Associates, Inc, Lyndhurst, OH, USA). Журнал з подвійним рецензуванням. Платформа мультидисциплінарна. Дослідження тематичне щодо цитованої теорії — по дітях з аутизмом, групі з 30 осіб--Knignik 2 (обговорення) 20:22, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти
   • Подивилася реквізити інших авторів, FLAASK — спеціалізована спілка (наскільки розумію, ми б назвали це ГО) батьків дітей, хворих на аутизм і лікарів.--Knignik 2 (обговорення) 16:45, 7 грудня 2019 (UTC)Відповісти
   • Індекс Гірша за Гугл Академією станом на сьогодні дорівнює 11. Ви як науковець повинні добре знати проблему цитованості кириличних публікацій. І навіть писали про це вище. Тому різні платформи подають різні індекси. Звісно, кожному з нас, враховуючи позицію, вигідно взяти одну з платформ.--Knignik 2 (обговорення) 20:28, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

   Оце почнеш читати, а як перестати? Цитування в Гугл Академії. Перше-ліпше. Чесно. 10 цитувань однієї праці: з них 9 самоцитувань + 1 цитування від співавтора. Друге-ліпше: дійсно цитується 9 з 11 разів іншими. Третє навмання: з 19 разів - 11 самоцитувань, 8 схожі на незалежні. Отже, тут теж трошки не ті показники, треба розбиратися, але як же нудно. Бо всі ці журнали не є провідними, їх ніхто не читає, навіть автори.--Brunei (обговорення) 19:50, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

   • Я Вас не пінгувала, не перекручуйте будь ласка. Тільки згадувала у дискусії.
   • Щодо цитувань і самоцитувань розбиралася. Ось підрахунок станом на 25 число:

   • Гугл Академія, в якій містяться дані по кириличних публікаціях, дає індекс Гірша 10. Там сумарно 521 посилання. Зробила математичний підрахунок кількості самоцитувань.
   • Книжки Всього 175 цитувань. З них самоцитувань 10 або 5,7%
   • Статті від загальних 521 цитувань віднімаємо 175 цитувань книжок, і віднімаємо 2 цитування на працю повного тезки-гірника (вивірила уважно), отримуємо 344 цитування з них самоцитувань 129 або 37,5%. Не 80 і не 90, як було заявлено Olvin [[1]] 215 цитувань статей особи зовнішні (незалежні).
   • І якщо оцінювати вагу (хоча це не справа вікіпедистів), то у найвагоміших статей: рекомендації, класифікації, нерозв’язані проблеми тих чи інших хвороб, відсоток самоцитувань = 0. Можу навести конкретні приклади. Високий відсоток в окремих статей, насамперед клінічних випадків, але не загалом по статтях.--Knignik 2 (обговорення) 19:58, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

   • Ну і ось конкретні приклади щодо статей, не повний перелік, без жодного самоцитування на 25 листопада: [2], [3], [4] (в цій статті на сьогодні додалося одне), [5]. Щодо книжок, наче, питань не виникає.--Knignik 2 (обговорення) 20:14, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

   Воно приходить як пінг, якщо пишете посилання на користувача. Наступного разу пишіть, будь ласка, без посилання, просто Brunei.--Brunei (обговорення) 20:05, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

   Дякую не знала. Прошу пробачення. Не мала на меті Вас турбувати справді.--Knignik 2 (обговорення) 20:08, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Долучаю доказові підтвердження наявності змістовних критеріїв включення у Вікіпедію статті про науковця. Маю надію, це змініть Вашу думку. --Serhiua (обговорення) 14:04, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

   5. Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування: uapatents.com. Хвороба не лікувалася до того. Результати застосування методу: irbis-nbuv.gov.ua.

   6. Наявність публікацій у провідних наукових журналах: scholar.google.com.ua, ukrneuroj.vitapol.com.ua, umj.com.ua, каталог Національної наукової медичної бібліотеки України.

   7. Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор: medpublish.com.ua, bookvamed.com.ua, booklya.ua, yakaboo.ua та ін.

   П. 5 не доведено. Український патент може оформити, хто завгодно. Публікація в журналі «Імунологія та алергологія: наука і практика» явно не свідчить, що «Перший в світі показав...». П. 6 не виконується, оскільки особа на має ЖОДНОЇ публікації в міжнародних рецензованих журналах. П. 7 релевантний.--Brunei (обговорення) 12:13, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   Про "жодної" не зовсім правда, навіть при поверхневому швидкому пошуку https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/?term=Maltsev+DV

   Перепрошую, ще знайшлися: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/?term=Maltsev%20DV%5BAuthor%5D&cauthor=true&cauthor_uid=27491144 --Knignik 2 (обговорення) 13:15, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   «Лікарська справа» точно не є міжнародним рецензованим науковим журналом. Я робив більш глибокий пошук, не знайшов.--Brunei (обговорення) 13:25, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   --Knignik 2 (обговорення) 15:13, 28 липня 2019 (UTC) Є публікації в European journal of neurology https://onlinelibrary.wiley.com/journal/14681331 , це офіційний журнал European Academy of Neurology, шукати за варіантом Maltsev, доступ до матеріалів відкритий, пошук по pdf-файлах працює. В разі необхідності (невдачі пошуку) зроблю скриншоти. PS Якщо ігнорувати провідні українські фахові видання і вимагати публікацій лише в Lancet, то жоден з українських медиків, чиї біографії присутні у ВП, не пройде відбору.Відповісти

   Щодо пункту 5, українських патентів на сьогодні у нього більше 30 в неврології, імунології і на стику (нейроімунологія). Про "перший у світі" можна довести від супротивного — знайдіть методику ефективного лікування? В нас вона є офіційною, затвердженою наказом МОЗ (див. нижче). Стаття в журналі наведена лише для того, що містить цифри, які підтверджують ефективність методики.--Knignik 2 (обговорення) 13:15, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   У Вікіпедії ми не «доводимо від супротивного». Ми користуємося численними незалежними надійними вторинними джерелами, які б підтверджували факти, написані в статті. Поки таких джерел там нема.--Brunei (обговорення) 13:42, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   --Knignik 2 (обговорення) 13:54, 28 липня 2019 (UTC) Реєстр медико-технологічних документів МОЗ є недостатньо надійним вторинним джерелом? Документ (Уніфікований медичний протокол), щоправда, потрібно відкрити і прочитати, щоб знайти в ньому відповідну інформацію. Комісія, яка впроваджувала методику в якості офіційної, складалася з 21 спеціаліста зі званнями і посадами, крім номінанта. [6]. До нього методика лікування фагоцитарних розладів за допомогою гамма-інтерферону застосовувалася лише щодо хронічної гранулематозної хвороби і остеопетрозу. У пацієнтів з дефіцитом мієлопероксидази він успішно застосував її першим. Але це тонкі імунологічні нюанси.Відповісти

2. Заперечую. Відповідає критеріям для діячів науки й освіти/ змістовні критерії/ 5,6,7. Людина є автором підручників з імунології [7] і монографій, патентів на винаходи, займає керівні посади [8] і веде успішну клінічну практику. Бере участь у міжнародних фахових конференціях як доповідач. Член Європейської академії неврології (EAN)[9]. Добився прориву у лікуванні пацієнтів з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів (захищено патентом)[10], результати досліджень [11] лягли в основу національного Уніфікованого клінічного протоколу, затвердженого МОЗ України[12]. Також здійснив прорив у лікуванні аутизму в дітей з дефіцитом фолатного циклу. Результати опубліковані у фахових журналах, монографії[13], доповідалися на 5-му конгресі EAN у 2019 році (European Journal of Neurology, с. 598 за пдф-файлом, і 253 у вікні пошуку[14]). Має величезну кількість публікацій у наукових фахових виданнях[15], а також монографій [16]. Хай ще хтось з українських імунологів (нейроімунологів взагалі в нас на пальцях одної руки можна перерахувати) спробує відзвітувати такими результатами роботи . Не розумію, на основі чого зроблено висновок щодо недостатньої значимості. Можливо, статтю варто дописати, щоб була більш переконливою? --Knignik 2 (обговорення) 14:17, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти
3. автор підручників і монографій. До кого ж не виключаю КОІ з автором номінації. --Perohanych (обговорення) 12:54, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   Вперше чую про діяча зі статті. Декларую відсутність КОІ.--Brunei (обговорення) 13:26, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   --Knignik 2 (обговорення) 14:12, 28 липня 2019 (UTC) Перепрошую за питання, а наскільки, в такому разі, Ви взагалі знайомі з українською імунологією? Не біологією, а саме імунологією. Про діяча сьогодні не говорять лише, ті, хто до питань (проблем) не має ніякого стосунку. Інші -- або активно підтримують/вдячні/поважають, або щиро ненавидять. Він активно читає лекції для лікарів, проводить просвітницьку роботу щодо первинних, вторинних імунодефіцитів і герпесвірусних нейроінфекцій. Його робоча сторінка ФБ набрала 1000 підписників лише за 4 місяці[17].Відповісти

•  Утримуюсь:

1. дивлячись на джерела стає сумно... бо вони не відповідають ВП:АД. Усі написані Мальцев Д.В. П.С.: підписники взагалі не аргумент навіть для відеоблогерів, то тут тим паче. --『　　』 ^Обг. 14:42, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   --Knignik 2 (обговорення) 14:55, 28 липня 2019 (UTC) Джерел в обговоренні було наведено багато, точно проглянули всі? На підтвердження переліку наукових праць - монографій і статей у провідних українських наукових журналах — надавалися результати пошуку в https://scholar.google.com.ua та у каталогах Національної медичної бібліотеки. Ці джерела жодним чином не є залежними від номінанта. Чи, у Вашому розумінні, вони не авторитетні? Я, звісно, можу зараз ще дошукати публікації доповідей на міжнародних фахових конференціях, як та, яку надала вище до доповіді цього року на конгресі Міжнародної неврологічної академії в Осло. Однак, вважаю висновки не достатньо аргументованими і упередженими.Відповісти

   я не експерт в нейробіології, однак. Статті краще, що джерела є лише в обговорені? Думає ні.--『　　』 ^Обг. 16:18, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

   --Knignik 2 (обговорення) 16:25, 28 липня 2019 (UTC)Дякую за цю підказку. Статтю писав вікіпедист-початківець і відбулася підміна понять наукового доробку і джерел. Зараз я уважно подивилася матеріали про колег-імунологів, і зрозуміла, що Ви маєте на увазі. Тому прошу дозволу і часу (1-2 дні) відредагувати її, щоб мала більш коректний вигляд. Людина справді варта бути представленою.Відповісти

   Доброго дня всім! Статтю ретельно доопрацювала: додано джерела (розділи Примітки і Посилання), структуровано фактичний матеріал, усунуто помилку з розділами джерел і наукового доробку (зараз статті вченого відображаються правильно, у розділі Публікації), додано ілюстративний матеріал. Найближчим часом істотне редагування не планується, можливі незначні доповнення. Не змогла технічно розібратися, як правильно зробити мультипосилання (двічі на одне і те ж джерело). Якщо це критично, в одному з місць можу прибрати. Прошу перейти на сторінку і винести рішення. Сподіваюся, воно буде позитивним.--Knignik 2 (обговорення) 13:01, 11 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Не бачу ретельного допрацювання. Нема часу розглядати детально, ткнув пальцем у перший-ліпший абзац «Імунодефіцит у пацієнтів з генетичним порушенням фолатного циклу». З 4 посилань 2 первинних. Інші вторинні джерела ніяк не є надійними: джерело 19 (сайт НМАПО) не містить інформації, наведеної в статті, джерело 18 містить фрази, що не мають наукового сенсу, як-то "обстеження пацієнтів за виявленням поліморфізмів генів", і які не відображають написане в статті нібито за ними, адже «генетичний дефіцит» і «поліморізм генів» - це різні речі.--Brunei (обговорення) 14:03, 11 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Перепрошую, але чи нема у Вас справді КОІ? Якщо нема часу ретельно подивитися, то навіщо писати? Подивіться ретельно, знайдіть час. Додано багато вторинних посилань. Оті джерела, які Ви називаєте первинними (список А) — це зовсім не джерела, а перелік публікацій науковця. Так, до них є відсилання, бо логічно вказати на працю, у якій викладена певна теза. Джерела у нас в розділах "Примітки" (список В) і "Посилання", про що було написано вище.

Джерело B18 (сайт НМАПО) містить згадку про вказану наукову працю як продукт наукової роботи кафедри. Також, якби у Вас був час почитати статтю, а не ткнутися у перший абзац, Ви б побачили, що питання зв’язку генетичних порушень циклу фолієвої кислоти з розладами спектру аутизму доповідалося на двох серйозних міжнародних конгресах, про що є відповідні посилання трішки нижче на сторінці. Посилання В19, де йшлося про генетичний дефіцит і поліморфізми, Ви також читали не уважно. Копіюю сюди цитату з джерела дослівно: "Гостя зацікавили наукові розробки Дмитра Мальцева щодо корекції імунозалежних ускладнень у пацієнтів з генетичним дефіцитом ферментів циклу фолієвої кислоти, а також обстеження пацієнтів за виявленням поліморфізмів генів та діагностика імунного статусу за допомогою проточної цитофлуориметрії, які проводиться в НДІ ЕКМ." Тобто генетичний дефіцит присутній. Щодо поліморфізмів, які приєднані конструкцією "а також", малися на увазі інші первинні імунодефіцити. Під керівництвом Мальцева було запроваджено тестування на поліморфізми генів при дефіциті манозозв’язувального лектину, мієлопероксидази фагоцитів і дефектів системи імуноглобулінів (дефіцит IgE та IgM). Ці дослідження проводяться, зокрема на базі лабораторії нейробіохімії НДІ нейрохірургії, однак їх не розшифровувала, бо ми не маємо для цього твердження вторинного джерела. Тому дуже прошу не займатися підміною понять. Сподіваюся, що це сталося справді через брак часу.--Knignik 2 (обговорення) 14:09, 11 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Мене цікавить якість статей Вікіпедії. Їх тут десятки тисяч неякісні, тому кожній можу приділити небагато часу. Якби в мене була хоч якась зацікавленість у вилученні цієї статті, я б приділив їй більше часу. Поки я вказую лише на невідповідність статті правилам, для цього якраз небагато треба досліджувати. Щодо КОІ, то повторно декларую його відсутність: не працюю з особою чи її родичами в одній установі, не маю жодного перетину фінансових чи будь-яких інших особистих інтересів. Пишу тут на різноманітні теми, створив чи редагую тисячі статей. Натомість, у Вас є явне зацікавлення саме в цій статті, оскільки в Вікіпедії Ви редагуєте лише її та цю сторінку. Це Ваш науковий керівник? Чи Ви з прес-служби НМУ? Добре б Вам зізнатися, відповідно до настанови ВП:КОІ. Особа, на мою думку, й надалі не відповідає ані ВП:КЗ (наведене лише епізодичне висвітлення в нечисленних вторинних джерелах, частина з яких сумнівної надійності), ані ВП:БІО (нема 3 сутнісних критеріїв). --Brunei (обговорення) 16:10, 12 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Наявність згадки статті, а не огляду діяльності особи в В19 якраз і свідчить про відсутність підтвердження тексту абзацу в джерелі. Про що я й написав. Щодо В18, то Ви наполягаєте, що фраза "обстеження пацієнтів за виявленням поліморфізмів генів" має науковий сенс? А я наполягаю, що вона безграмотна. Публікації тез на конгресах зазвичай не рецензуються, тому це не свідоцтво визнання доробку. Бачу, що Ваш клієнт уже за останній час опублікувався в індійській мурзилці «Journal of Global Pharma Technology», але це ж не стаття, а жахливий треш. Треба пояснювати, чому? --Brunei (обговорення) 16:10, 12 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Щодо В19 (а не 18), сайт НМУ, Ви знову пересмикуєте факти. Мова йде не про наявність фрази "поліморфізми генів" (у статті її нема), а про наявність чи відсутність конструкції "генетичний дефіцит" у джерелі. У попередньому коментарі Ви вказали, що саме це поєднання було відсутнім, на що я Вам привела повну цитату, щоб за допомогою інструмента пошуку Ви могли переконатися у її присутності. Щодо посилання на сайт НМАПО, наявність згадки статті у місці, де йдеться про наукову продукцію кафедри, як мінімум підтверджує, що дана теорія (зафіксована у назві статті) існує, як максимум — що керівництво кафедри вважає це не сном рябої кобили, а науковою продукцією. В принципі, така кількість посилань розставлена особисто для Вас. Статтю цілком можна написати, за зразком, як в інших діячів — жодного посилання по тексту і абстрактні в кінці, невідомо куди на 2-3 сайти, де це прізвище згадується.

Ні я не з прес-служби НМУ і не пишу дисертацію під керівництвом Мальцева. Також не належу до PR-відділу жодної з державних чи приватних організацій і не отримую за роботу у Вікіпедії матеріальної чи будь-якої іншої винагороди. Моя мотивація у даній дискусії лежить тільки в площині захисту результатів власної роботи, якій було приділено достатньо часу. Я користуюся інтернет-джерелами, як вимагають правила. Тими, які станом на зараз можливо відкрити. До речі, правила ВП:АД не містять заборони на використання первинних джерел. Також, якщо Ви зауважили, всі наші дискусії точаться довкола матеріалів офіційних сайтів провідного державного вузу країни та найвищого державного закладу післядипломної освіти. Провідні державні вузи країни навіть при роботі з книжковими виданнями у ВП:АД розділ Оцінка джерел віднесені до надійних джерел. Щодо публікацій у рецензованих виданнях, на яких Ви так наголошуєте, — даний приклад, тільки у відношенні до музики, буквально наведено у ВП:НГП під номером 7. Зауваження щодо одної статті не по суті — Ви ж не даєте мені перейти до наступних, я зайнята пошуком все нових джерел до цієї. Займатися необмежену кількість часу Вікіпедією не маю можливості. Дійдемо згоди по цій — будуть наступні. Пам’ятаючи про неприпустимість особистих випадів, не буду зараз уточнювати у Вас, чи існує фізична можливість достатньо якісно пропрацювати тисячі матеріалів різної тематики? Також нагадую, про правило неприпустимості переслідування початківців, неприпустимість створення користувачеві умов, які б відбивали бажання працювати надалі, і про те, що відповідно до її правил, маю право створювати і редагувати матеріали у Вікіпедії таке ж, як і Ви, з правом вільного вибору тем, з якими знайома близько.

Зі змістовних критеріїв значимості для живих сьогодні осіб-науковців є:

1) Критерій 7 — Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор; вузівський підручник з грифом для навчальних закладів IV рівня акредитації — підручник Клиническая иммунология и аллергология: учеб. для студентов высш. мед. учеб. заведений IV уровня аккредитации / Казмирчук В. Е., Ковальчук Л. В., Мальцев Д. В. — К.: Феникс, 2009. — 524 с. — ISBN 978-966-651-730-5; ця книжка не єдина, однак по цій найбільше аргументів. До речі, саме вона за пропозицією Комітету держтелерадіо (посилання є на їхній сайт) їздила в Москву як один з кращих зразків української наукової літератури, і працювала там на престиж і славу української науки. Ця книжка здобула перемогу у номінації "Краще навчальне видання у медицині" на одному з найпрестижніших на території пост-СНД конкурсів, V міжнародному конкурсі "Университетская книга — 2010". На щастя, мені вдалося знайти архівовану копію сайту організатора з результатами (посилання додано), а також організатори на запит надали копію друкованої статті вересневого номера журналу "Университетская книга" за 2010 рік, де описано характер конкурсних вимог і кількість учасників. На Ваше наполягання я можу переслати цю копію на e-mail чи залити на файлообмінник.

2) Критерій 1 — Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої) — щодо окремої форми первинного імунодефіциту у пацієнтів з генетичним дефіцитом фолатного циклу і пов’язаних з ним розладів аутистичного спектру. З цієї теми є публікації у загальноукраїнських фахових виданнях, є окрема монографія, і якщо навіть цього мало, то є публікації у британському European Journal of Neurology, офіційному органі European Academy of Neurology. А B19 підтверджує лише те, що пану чужому професору було не шкода свого дорогоцінного часу між літаками для детальної бесіди. Втім за B19 я не тримаюся, це посилання можна прибрати без шкоди для змісту, якщо на Вашу думку воно нерелевантне.

3) Критерій 5 — Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування — той самий спосіб лікування дефіциту мієлопероксидази за допомогою гамма-інтерферону. Визнаний і впроваджений.

4) Критерій 6 — хоча Ви зараз попросите посилання на Lancet — у загальноукраїнських фахових виданнях для імунологів і алергологів публікацій достатньо багато, щоб додати і його.

В будь-якому разі, три набралося впевнених, а то й чотири.--Knignik 2 (обговорення) 18:26, 12 листопада 2019 (UTC)Відповісти

P.S. Додала у список B посилання за № 17 (знайшлося несподівано під час роботи над матеріалом для наступної статті), тому наші дискутабельні В18 і В19 стали відповідно В19 і В20.--Knignik 2 (обговорення) 21:41, 12 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Востаннє зафіксую свою позицію для тих, хто підводитеме підсумки. Згідно з ВП:БІО для науковців особа не відповідає критерію 6 (маніпуляційне тикання «Lancet», якого я ніколи й ніде не від кого не вимагав на цьому сайті, покликане прикрити сонм українських та одну індійську «мурзилку»), оскільки не має статей у провідних світових наукових виданнях; звідси ж випливає невідповідність критеріям 1 і 5 - незагальноприйняті теорії мають бути суттєво висвітлені в незалежних джерелах, а новинне повідомлення «приїхав індійський професор і зустрівся» таким не є, якщо нема видимих світовій спільноті статей, значить, не буде й висвітлення ані теорій, ані кардинального впливу на розвиток сфери; критерій 7 єдиний приймається.--Brunei (обговорення) 19:48, 13 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Перепрошую, якщо образила Вас особисто, але критерій 6 для української частини Вікіпедії буду відстоювати на основі численних публікацій у національних фахових виданнях найвищого рівня. Серед них класифікації, методичні рекомендації з лікування (для працюючих лікарів, що вкрай важливо), значення яких оцінювала не я, а наприклад проф. Лазаренко у рецензії на одну з монографій ще у 2013 році. Google scholar свідчить, що праці цитуються. Щодо критерію 5, кардинального значення, -- судячи з профілю, Ви біолог, а не лікар. А протокол по мієлопероксидазі підписаний професорами-імунологами Чернишовою, Кайдашевим, Чоп’як, а загалом у комісії, яка приймала рішення, більше 20 осіб з відповідною кваліфікацією. Хто дав Вам право знецінювати їхню компетенцію? Прочитати склад комісії може кожен, я дала посилання на ці документи. Щодо критерію 1 ще пропрацюю джерела, якщо цих мало. Посилання на сайт НМУ про візит індійського прфесора видалю, я ж писала, що не наполягаю на його збереженні. Також видалила посилання на публікацію, яку Ви так зневажливо називаєте мурзилкою. На мою думку, такі формулювання не зовсім етичні і вікіпедійні.--Knignik 2 (обговорення) 20:00, 13 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Нехай я буду хоч двірник. Але для значимості в медичній сфері людини, що претендує на «вперше в світі», треба опублікувати свої дані в світі, а не в Україні.--Brunei (обговорення) 16:04, 16 листопада 2019 (UTC)Відповісти

У статті зараз відсутнє формулювання "перший в світі". Не доводьте до абсурду, будь ласка. Не двірнику заперечувати висновки фахової комісії МОЗ.--Knignik 2 (обговорення) 16:07, 16 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Я розумію Ваше бажання захистити статтю про шефа чи партнера (а то й про себе). Але протокол не за його авторства, він лише був у комісії серед інших 20 людей.--Brunei (обговорення) 16:39, 16 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Звинувачення безпідставні. Якщо Ви продовжите знецінювати мій внесок і висувати закиди, для яких не маєте жодних підстав, я буду змушена поскаржитися на порушення Вами ВП:Е ВП:НО Я в жодному місці не стверджувала, що особа є автором протоколу. Особа є автором методу (результат багаторічних досліджень), а авторство методу підтверджене патентом. Я наголошую якраз на тому, що 20 осіб, фахівців найвищого рівня в галузі, внесли цей метод у протокол як обгрунтований.--Knignik 2 (обговорення) 16:49, 16 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Ну, зробіть загальну статтю Українські імунологи. Мені напевно з половини статей Категорія:Українські імунологи неясно, в чому полягала їхня наукова діяльність. Я цікавлюсь тільки палеонтологією, там усе простіше, бо майже кожна публікація є значимою. --AS 20:43, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Тут також роботи людини дуже значимі для тих, хто в темі. Я б, напевно, нічого не зрозуміла у палеонтології чи астрономії. Це нормально. Але якщо статтю так сильно хочуть видалити, значить комусь вона заважає. Я дуже ретельно намагалася обґрунтувати значимість. Насамперед — це розроблене лікування для 23 тис. людей (дані протоколу), з яких 2300 важкі, практично приречені (резистентність до антимікробних препаратів, дані з протоколу), роботи з герпесвірусних інфекцій, які вбивають, та інші, з не меншою вагою.--Knignik 2 (обговорення) 20:48, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Це природно, що вона нам заважає, як і всі статті: ми не хочемо підтримувати енциклопедію про все і кожного на світі. Це було б неефективно і не є призначенням Вікіпедії. Відповідно, будь-які малозначимі речі цікаві тільки в контексті їхнього зв'язку з однозначно значимими речами. Якби існувала стаття Імунологія в Україні, або якась инша вузькоспеціалізована стаття про його сферу досліджень, чи було б там логічно згадати Мальцева і його публікації? На це важко відповісти, поки таких статей не існує. Це однозначно було б цікаво у вигляді списку, але у нас чомусь це рідкісна практика, тому в нас тисячі порожніх статей про астероїди і солдатів. --AS 21:32, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Якби існувала така стаття, то на мою думку, його доречно було б там згадати, особливо у контексті української імунології. Бо 20 книжок (+ з перемогою в міжнародному конкурсі)+ 200 статей + відкриття методу лікування для людей, які раніше помирали (є багато повідомлень в англомовному сегменті літератури) + відкриття окремої форми хвороби (імунодефіцит як причина аутизму) — це не так мало.--Knignik 2 (обговорення) 07:44, 23 листопада 2019 (UTC)Відповісти
• Стосовно солдатів, пробачте, це вже не до цієї статті, — це питання світогляду і совісті кожного редактора Вікіпедії. Більшість "солдатів", які сюди потрапили, заплатили найвищу ціну за нашу з Вами можливість її писати. Якщо ми приберемо тих, хто віддав життя за Україну на полі бою, і приберемо тих, хто працює для збереження життя у лікарнях і наукових лабораторіях, то в нас залишаться одні телевізійні коти і прайд-вечірки. Яке покоління виховаємо?--Knignik 2 (обговорення) 08:26, 23 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Вікіпедія — механізм поширення головних знань, а не метод виховання поколінь і совісті :) Незрозуміло, який стосунок онтологія вікіпедії (розподіл інформації по статтях) має до "прибирання". --AS 16:02, 23 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Ми відхиляємося від теми, тому, на мою думку, цю гілочку про виховання, совість і онтологію краще перенести на мою чи Вашу особисту сторінку обговорення, якщо маєте бажання обмінятися світоглядними позиціями. На мою думку, виховує вся інформація, яка доходить до вух чи очей. Особливо з авторитетних, широковідомих чи найближчих за досяжністю джерел.
• Щодо механізму поширення головних знань, класифікацій і всього іншого — як користувач Вікіпедії я ніколи не заходила так глибоко чи високо (філософія — трохи не моє, хоча у дипломі стоїть "відмінно"). Зазвичай користуюся нею як швидко доступним довідником про все на світі. У тому числі і про осіб. Сторінок осіб тут дуже багато. Дивилася на приклади оформлення, перш, ніж починати писати. На мою думку, набір критеріїв для захисту сторінки цієї особи присутній. І в жодному разі я не заперечую щодо приведення тексту статті до стандартів Вікіпедії, навпаки в цьому моменті щиро вдячна Olvin, коли він не намагається будь-що її видалити, а допомагає відредагувати до стану відповідності правилам. Так само Вам дякую за правки технічні і логічні. Зрозумійте, нарешті, що людина, котра пише першу статтю, не може її писати так, як людина, яка написала 1001, підказки і наставництво потрібні. Але це не означає, що всі перші статті варто видаляти. Може бути так, що той, хто приймає рішення видалити, не є компетентним у даній вузькій галузі, або навпаки причетним до неї і дуже зацікавленим саме у видаленні, що продемонстровано Brunei у дискусії на сторінці IgorTurzh, цитую:

Від диплому конференції в ОАЕ за підписом Сепіашвілі в мене тут уже вся лаба сміється.--Brunei (обговорення) 14:07, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Від диплому конференції в ОАЕ за підписом Сепіашвілі в мене тут уже вся лаба сміється. то у Вас таки є КОI?--Knignik 2 (обговорення) 14:15, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Ні, просто всі знають, хто такий Сепіашвілі. Ніхто не знає цього вашего Мальцева.--Brunei (обговорення) 14:17, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Ви трішки гарячкуєте, знають * D.V. Maltsev's. Профіль науковця у ResearchGate ЧИ колектив з авторів, у яких вказана Асоціація сімейних лікарів в Огайо, які цитують дві праці Мальцева у рецензованому журналі, теж "ніхто"?Alibek K., Farmer S., Tskhay A., Moldakozhayev A., Isakov T. Treatment of Chronic and Latent Infections Combined with Nutritional Supplementation Positively Affects Quality of Life of ASD Children: Series of 30 Cases // Journal of Nutrition and Diet Supplements. — Volume 3, Issue 1.--Knignik 2 (обговорення) 14:30, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Але в Скопусі він є, формально умову виконано. --IgorTurzh (обговорення) 14:20, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Я зараз не про скопус, його нема в формальних умовах. Я про порушення правил адміністратором: повторне підбиття оскарженого підсумку.--Brunei (обговорення) 14:25, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

[...]

Brunei Ще раз підтверджує свою причетність до галузі і, вочевидь, до конкурентів. За Інтернет-джерелами я бачу Сепіашвілі як організатора великих міжнародних конгресів протягом багатьох років. Чи Ви маєте іншу підтверджену не власним досвідом інформацію?--Knignik 2 (обговорення) 14:23, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Я пишу про фізіологів світу тут уже 6 років. Звісно, я знаю президента товариства фізіологів СНД, слабкого вченого, але дуже плідного організатора конференцій.--Brunei (обговорення) 14:29, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Ми давно тут вже намотали n+1 коло, замість чітких критеріїв 1,2,3. Моя думка на існуючі критерії викладена у підрозділі 7.1.1.1 По пунктах критеріїв БІО станом на 22.11.2019 трішки нижче [[18]]. Сам текст статті ще доопрацьовується у другій половині. Поки досягнуто консенсусу до абзацу третього наукової діяльності включно (вступ, мієлопероксидаза, фолати/аутизм).
• А адміністраторам, які працювали до Вас, добре було б визначитися, хто як розуміє пункт 6 Наявність публікацій у провідних наукових журналах;, бо те, що тут відбувається, найкраще підпадає під визначення дуже поганого взаєморозуміння, або розмовною мовою "морочити голову" (чи вікіпедійною мордувати новачка). Я вважаю, що провідні наукові України — це найбільш тиражні профільні з авторитетним видавцем. Мені виставляють вимогу/рекомендацію/прохання навести цитовані у Scopus; наводжу, теж не підходить. Перший адмін заявляє, що Scopus взагалі нема у формальних критеріях (справді не бачу :) ), а раніше вимагає публікацію у міжнародному рецензованому. Наводжу. Теж не підходить. Ну от як Ви можете це все пояснити? --Knignik 2 (обговорення) 17:19, 23 листопада 2019 (UTC)Відповісти
• Втім, написати загальну оглядову статтю Імунологія в Україні, в якій показати зародження і розвиток повноцінної імунологічної служби, різні школи, особистостей у Києві і в регіонах — дуже добра ідея. Для цього є дані в мережі. Потім сторіночки персоналій будуть більш, ніж логічним доповненням і розширенням.--Knignik 2 (обговорення) 17:33, 23 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Статтю залишено. Стаття була ретельно доопрацьрвана. Суб'єкт статті відповідає ВП:БІО --IgorTurzh (обговорення) 14:48, 15 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Перепрошую, але в обговоренні якраз ішла дискусія щодо окремих пунктів ВП:БІО, а в підсумку нема висновку щодо ваги цих пунктів. Тому оскаржую підсумок як необґрунтований.--Brunei (обговорення) 15:59, 16 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Тоді продовжимо обговорення і доопрацювання. Нагадаю, що стосовно пункту 7 ми вже дійшли згоди про релевантність. Якщо мої аргументи стосовно пункту 6 вважаються нікчемними, тоді наведу аргументи на користь пункту 8, який у нас ще не проходив у обговоренні: Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;

— Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія — тираж 10 000 — при пошуку по автору нарахувала мінімум 23 статті, анонси книжок не враховані, тільки статті.

— Український медичний часопис. Загальний наклад 35 500 примірників на 2014-й рік (дані про тираж отримані з паперового примірника журналу, скан випускових даних завантажила на свій гугл диск — 11 статей.

— Иммунодефицитные болезни человека [Текст] : [пособие] / [Д. В. Мальцев и др.] ; под ред.: Мальцева Д. В., Казмирчук В. Е. ; Ин-т иммунологии и аллергологии Нац. мед. ун-та им. А. А. Богомольца МОЗ Украины. - К. : Феникс, 2012. - 594, [2] с. : рис., табл. - Бібліогр. в кінці ст. - 1000 прим. - ISBN 978-966-651-996-5; дані про тираж отримані за пошуком у каталозі Національної бібліотеки ім. Вернадського.

— Иммуноглобулины и иммуноглобулинотерапия [Текст] : монография / Казмирчук В. Е., Мальцев Д. В. ; Нац. мед. ун-т им. А. А. Богомольца, Ин-т иммунологии и аллергологии. - К. : [б. и.], 2010. - 208 с. : ил. - Бібліогр.: с. 149-162. - 1000 прим. - ISBN 978-966-651-805-0; дані про тираж отримані за пошуком у каталозі Національної бібліотеки ім. Вернадського.

— Карманный справочник по клинической иммунологии / под ред. Мальцева Д.В. — К.: Здоровье Украины, 2014. — 268 c. — ISBN 978-617-7100-08-8 — тираж 5000 примірників. Дані взяті з паперового примірника книжки, скан випускових даних завантажила на свій гугл диск. Ще одна версія цього довідника зараз висить на сайті "Бібліотека "Здоров’я України".

— Клиника, диагностика и лечение герпесвирусных инфекций человека: монография / В. Е. Казмирчук, Д. В. Мальцев ; Национальный медицинский ун-т им. А.А.Богомольца, Институт иммунологии и аллергологии. — К.: Феникс, 2009. — 248 с. — ISBN 978-966-651-745-9 — тираж 1000 примірників. Дані взяті з паперового примірника книжки, скан випускових даних завантажила на свій гугл диск . Перевірити можна у бібліотеці. Книжка доступна в Вернадського

При потребі можу продовжити пошук тиражів і кількості статей. --Knignik 2 (обговорення) 23:23, 16 листопада 2019 (UTC)Відповісти

крім перших двох, це його книги, і Ви плутаєте ресурси з каталогами, і тим паче широковідомими. До них відноситься УНІАН, якісь онлайнжурнали, чи спеціалізовані сайти. Каталоги це збірники усього. Зазначу: Сертифікати більше видаляться з Вікікомонз, і вони є першоджерелом. Вибачте, але у мене також враження щодо порушення ВП:ТАТО.

Brunei, "провідних світових наукових виданнях" Ви самі прекрасно знаєте проблему цих критеріїв. Там немає "світових". Ви не прокоментували пункт 2. А це може бути важливо. Як не експерт, але Міжнародний неврологічний журнал, Український неврологічний журнал, Український медичний часопис, Психологічне здоров'я, European Journal of Neurology це не широко відомі журнали?

а щоб все було простіше питання також просте, за загальними критеріями: які авторитетні джерела (як наприклад, УНІАН чи ЕСУ) висвітлюють діяльність особи, виключаючи інтерв'ю? --『Fosufofiraito』 ^Обг. 02:06, 17 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Дякую. Почнемо з кінця — на порушення ВП:ТАТО мені вчора вказали, я ознайомилася з правилом (бо чесно не дійшла до цього пункту, вивчаючи правила), запам’ятала і більше так робити не буду. Це не було свідомим порушенням.

Щодо всього іншого — якщо я правильно розумію, пункт 8 складний, складається з двох підпунктів: Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників — його ілюструють перші два наведені приклади — значна кількість статей у журналах з великим тиражем, які мають свої інтернет-сайти і є одночасно інтернет-ресурсами. Другий підпункт про значну кількість "книг тиражем не менше 500 примірників;" ілюструє все інше. Посилання на каталоги дане для прискорення перевірки тиражу, бо бачила вище на цій сторінці, що при обговоренні статті про поетесу Анжелу Левченко не змогли знайти шляхів підтвердження тиражів її праць. А каталог Вернадки в питанні з’ясування тиражу можна вважати надійним джерелом.--Knignik 2 (обговорення) 09:40, 17 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Стосовно пункту 5 змістовних критеріїв значимості — для чого, власне, наводилися джерела з сайтів МОЗ, і щойно знайшла відповідний документ на сайті Укрмедпатентінформу, а вчора знайшла публікацію у журналі Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія — опонент доводить, що патент на винахід, про метод лікування другої лінії (у пацієнтів з важким перебігом), зареєстрований на одного автора не є свідченням внеску цього автора у розвиток галузі. Однак свідченням впливу на розвиток є те, що метод став галузевим нововведенням, інформація про яке пройшла по документах МОЗ, НАМН України і широко доводилася до відома медичних працівників принаймні через журнал з 10-тисячним тиражем, а також через сайт, на якому висять самі протоколи. В даному випадку, якщо я все розумію правильно, сайти МОЗ і Укрмедпатентінформу можна вважати вторинними джерелами для встановлення факту авторства винаходу (первинним буде сам патент) і його ролі, а публікацію в журналі — теж не менш, ніж вторинним. Так само вони є повністю незалежними від автора.--Knignik 2 (обговорення) 11:47, 17 листопада 2019 (UTC)Відповісти

у книгах також можуть бути публікації різних авторів, це якраз до цього. Суть частини речення в суті всього речення. Будь-яка розробка повинна мати істотне освітлення чи в науковому світі чи в ЗМІ. Інакше це просто патент. --『Fosufofiraito』 ^Обг. 02:42, 20 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Дякую. Ми якраз і говоримо про істотне висвітлення в науковому світі, яке підтверджено наступним:

1) Інформаційне видання Укрпатентінформу, яким широко доводилося до відома, що такий патент на таку розробку виданий саме цьому науковцю. На першій сторінці цього інформаційного вісника ми маємо уточнення, що всі позиції у ньому: отримані "...за результатами наукової, науково-технічної та науково-організаційної діяльності (далі – наукове повідомлення) підприємств, установ, організацій Міністерства охорони здоров᾽я України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії медичних наук України, що здійснюють наукову, науково-технічну та науково-організаційну діяльність відповідно до пріоритетів сфери охорони здоров᾽я України (далі – розробник), призначену для практичного застосування у сфері охорони здоров᾽я"

Тобто метод, зафіксований у цьому патенті, належить до пріоритетів, повинен бути впроваджений, і про це інформує збірник кожного лікаря. Сам патент у нас не в збірнику, а в базі патентів [19]. Збірник є вторинним джерелом, яке описує багато первинних.

2) Документи на сайті МОЗ, які Olvin після ретельного ознайомлення визнав єдиним пакетом, містять цей метод. Один з цих документів пакета — Адаптована клінічна настанова — розгорнутий опис методу з цитуванням 10 праць автора. Ці документи обов’язкові до виконання всіма лікарями, тобто більш, ніж широковідомі.

3) Публікація протоколу у медичному журналі, високотиражному [20], де є буквально такі слова:

Другою лінією лікування є імунотерапія за допомогою препаратів рекомбінантного інтерферону-γ (ІФН-γ) людини, і далі ІФН-γ призначається клінічними імунологами на підставі аналізу клініко-лабораторних даних пацієнта і ознак резистентності до рекомендованого антимікробного лікування

Таким чином широка відомість у медичному світі, на мою думку, не повинна підлягати сумніву, бо інформація доведена через інформаційний збірник, сайт МОЗу і журнал. А важливість — у фразі "ІФН-γ призначається клінічними імунологами на підставі аналізу клініко-лабораторних даних пацієнта і ознак резистентності до рекомендованого антимікробного лікування". Це означає (і це відомо кожному лікарю), що пацієнт, якому вже не допомагають антибіотики, протигрибкові, противірусні препарати не помре, а отримає лікування за цим методом, тобто можливість жити далі.

--Knignik 2 (обговорення) 03:14, 20 листопада 2019 (UTC)Відповісти

я не експерт в цих патентах, однак я вважаю, що будь-який патент повинен бути освітлений у журналах як наприклад Science чи подібних. А все вище це лише бюрократія, яка однозначної відповіді не дає. Чи був резонанс у медичному світі чи ні невідомо, бо відгуків крім документів я не бачу. Можливо це вплив слабкого розвитку інформативних ресурсів, бо в США він набагато більший. Тому я і зазначав звернутися до загальних критеріїв. --『Fosufofiraito』 ^Обг. 03:46, 20 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Я чудово розумію Вашу позицію, і глибоко вдячна Вам за участь у обговоренні, тому що саме в таких обговореннях учні-початківці (як я) вчаться обирати правильні джерела і писати добрі статті. В даному випадку Ви поставили питання про відомість, а не про резонанс. Відомість я обгрунтувала. Питання важливості — коли мова йде про життя і смерть — на мою думку, важливість теж обгрунтована, думка видавців отих всіх документів (МОЗ і НАМН) — підтверджена словом "пріоритетні" у вторинних документах. Ми не можемо звертатися тільки до загальних критеріїв, бо у нас є змістовні критерії і ми маємо право і повинні керуватися ними також. А у випадку даної особи змістовних критеріїв багато. Тому дискутуємо.--Knignik 2 (обговорення) 08:49, 20 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Якщо ж говорити про резонанс у науковому світі загалом доробку, а не лише цього одного напрямку (гамма-інтерферону при мієлопероксидазі), то тут Гугл Академія в поміч [21]. Тиражі книжок і журналів я навела. Вони релевантні, більше 500 примірників книжки і значно більше 1000 журнали. Про те, що цитуються широко, вже говорив Olvin. Потрібні конкретні приклади — будь ласка: 1) Клиническая иммунология и аллергология с возрастными особенностями 69 цитувань [22]; 2) Клиника, диагностика и лечение герпесвирусных инфекций человека 64 цитування [23]; 3) Пособие по клинической иммунологии для практических врачей 18 цитувань [24] без самоцитування. Треба по статтях? Теж можна "Диагностика и лечение инфекции, вызванной Эпштейна Барр вирусом (вирусом герпеса человека 4 типа): Методические рекомендации" 46 цитувань [25]; Рекомендации по лечению герпесвирусных инфекций человека 27 цитувань [26] без самоцитувань. Тобто є і тиражі, і кількість, і розголос у науковому світі. Чому пункт 8 вперто не визнається, мені не зовсім зрозуміло. --Knignik 2 (обговорення) 01:15, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти
• А ще, на відміну від США, резонанс у нас часто має такий вигляд [27], [28], [29], [30], [31], [32]. Це лише щодо одної монографії. Ось ще трішки [33]. Коментарі можна почитати. Я не знаю, хто ці люди, які коментують, ходити по профілях до кожного ні часу, ні сенсу, бо тут однаково як джерело не використаєш. Судячи з характеру коментарів, більшість колеги. Але ж ніяк не виходить, що він тільки сам собі відомий.--Knignik 2 (обговорення) 14:40, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• 5. Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування;

  Винаходи є, але не показано їх кардинальне значення для розвитку галузі (що вимагається критерієм). Не виконано

  Більше того, метод лікування гамма-інтерфероном, який начебто «покладено в основу національного уніфікованого клінічного протоколу», із прізвищем Мальцева у документах MOЗ не пов'язано взагалі. Принаймні, у клінічному протоколі, у настанові до нього та в наказі подібних тверджень немає (хоча деякі публікації Мальцева у тематиці визнаються релевантними). Відповідно, у вікістатті маємо оригінальне дослідження дописувача.

• Перепрошую, але є ще одне посилання, і тут все чітко пов’язано з прізвищем Мальцев. Це ніяк не первинний документ по відношенню до дослідження ^[1]--Knignik 2 (обговорення) 18:01, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Наведений «Перелік наукової продукції…» описує метод лікування, на який Мальцев отримав патент. МОЗ рекомендує його продавати, добре. Але ж про кардинальне значення для розвитку галузі там нема ні слова. Як і про клінічний уніфікований протокол. --Olvin (обговорення) 19:20, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Не скорочуйте, будь ласка, назву документа, бо вона важлива. Повна назва: Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров᾽я. І що продавати? Метод? Гамма-інтерферон, який виготовляє німецький виробник (посилання на сайт орфанет у статті)?--Knignik 2 (обговорення) 19:26, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Також Адаптована клінічна настанова МОЗ [34] у списку літератури містить аж 9 статей Мальцева самостійних чи у співавторстві. Вона розміщена на сайті Державного експертного центру, поруч з текстом Протоколу і Наказу [35] --Knignik 2 (обговорення) 18:19, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Те, що адаптована клінічна настанова визнає кілька публікацій Мальцева релевантними тематиці, я вище написав. Тобто, я постанову знайшов і прочитав. Який сенс розписувати, де вона лежить? Щоб забалакати дискусію? Вважайте, Вам це майже вдалося. Однак твердження, що «в основу уніфікованого клінічного протоколу покладено лікування гамма-інтерфероном» — у настанові такого нема. --Olvin (обговорення) 19:34, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Цей пакет документів — єдине ціле: Протокол, у тексті якого Мальцев — повноправний член комісії, Адаптована клінічна настанова, і Наказ. Я б не розглядала їх окремо і наявність його статей у Настанові лише як визнання релевантними. Методу не існувало, до його досліджень. І це підтверджує саме Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров᾽я Сподіваюся, Вас переконає така цитата з першої його сторінки: Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров᾽я, (далі – Перелік) випуск № 2 є щорічною інформаційною збіркою, у якій містяться повідомлення про наукову (науково-технічну) продукцію, отриману за результатами наукової, науково-технічної та науково-організаційної діяльності (далі – наукове повідомлення) підприємств, установ, організацій Міністерства охорони здоров᾽я України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії медичних наук України, що здійснюють наукову, науково-технічну та науково-організаційну діяльність відповідно до пріоритетів сфери охорони здоров᾽я України (далі – розробник), призначену для практичного застосування у сфері охорони здоров᾽я. Тобто там — ні слова про продаж. Там тільки про впровадження результатів. А на 41 сторінці — те, що Ви читали, де чітко є прізвище Мальцев. --Knignik 2 (обговорення) 19:43, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  ----

  • Я розглядаю пакет документів (протокол, настанова, наказ) як єдине ціле, саме так.
  • У пакеті документів ніде не сказано, що метод лікування гамма-інтерфероном — революційний (кардинальний чи щось подібне).
  • У пакеті документів не сказано, що лікування гамма-інтерфероном — це основа протоколу.
  • У пакеті документів є прізвище Мальцева (як члена комісії), є посилання на його публікації, але не згадується ні патент (Мальцева), ні документ із дуже довгою назвою, яку не можна скорочувати, бо вона дуже важлива.

  --Olvin (обговорення) 20:30, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Гаразд. Давайте рухатися меншими кроками. Ви згідні, що Мальцев є автором методу лікування гамма-інтерфероном? --Knignik 2 (обговорення) 20:34, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• 6. Наявність публікацій у провідних наукових журналах;

• Ходимо по колу. Знайдіть вище, це не я писала: ::: Brunei, "провідних світових наукових виданнях" Ви самі прекрасно знаєте проблему цих критеріїв. Там немає "світових". Ви не прокоментували пункт 2. А це може бути важливо. Як не експерт, але Міжнародний неврологічний журнал, Український неврологічний журнал, Український медичний часопис, Психологічне здоров'я... це не широко відомі журнали?

--Knignik 2 (обговорення) 18:07, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

У п.6 розглядаються публікації у провідних наукових журналах. Далеко не всі широковідомі журнали є провідними. Провідні наукові журнали визначаються за наукометричною індексацією (імпакт-фактор, Scopus, Web of Science тощо). Показники дещо відрізняються, у кожного з них є переваги та недоліки. Але якщо журнал взагалі не індексується, то він точно не провідний (дослідники називають такі журнали «мурзилками», з малої літери).

• Ось перелік українських наукових журналів у базах Scopus та WoS. Open Science in Ukraine. 24.10.2019. Там 122 українських видання. Дивіться самі.

--Olvin (обговорення) 21:28, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Статті є. Дивіться scopus [36], ORCID [37]. У тому числі у scopus цитується Journal of Global Pharma Technology, який помилково назвали "мурзилкою"
• Міжнародний рецензований [38] журнал також є [39]. Knignik 2 (обговорення) 21:46, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

--@Olvin:, зайдіть до нас, будь ласка, коли буде хвилиночка. Я знайшла те, що Ви просили.--Knignik 2 (обговорення) 18:55, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

@Knignik 2:

• Я нічого не просив.
• Я лише навів перелік українських журналів, що індексуються у двох наукометричних базах. Щоб показати, що в Україні є яка-не-яка наука і журнали, що можуть претендувати на статус наукових. Так от, у наведеному переліку відсутні широковідомі «Український неврологічний журнал», «Український медичний часопис», «Психологічне здоров'я», тобто, називати ці журнали «науковими» навряд чи можна. Скоріше, вони освітні (просвітницькі). Освітня діяльність теж потрібна й важлива, але не треба плутати її з науково-дослідницькою. Для освітньої діяльності призначено критерій 7, для Мальцева він виконується, і цього ніхто не заперечував (інша річ, чи достатньо того для значимості загалом).
• Чи може Ви хочете сказати, що «Journal of Global Pharma Technology» належить до провідних журналів у галузях неврології, імунології?
• Про всяк випадок, дивимося рейтинг журналів із неврології:
  • Journal Rankings on Neurology (clinical). Scimago Journal & Country Rank. Процитовано 21 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
• Всього їх там 363. Так, на першому місці вже згаданий The Lancet Neurology. На 49 позиції European Journal of Neurology. МОН враховує публікації в журналах з індексами від 0,4 й вище. Таких у переліку 237. Вважаймо, що всі вони провідні. У яких із них є публікації Мальцева?

--Olvin (обговорення) 22:20, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Я ж Вам дала з посиланнями на профіль Мальцева у Scopus. Ви мені виставили чіткі критерії — наявність статей у Scopus. Дублюю. 'scopus [40], ORCID [41]. У тому числі у scopus цитується Journal of Global Pharma Technology.
• Також Brunei вимагав публікацію у міжнародному рецензованому виданні, хоча такої вимоги нема в критеріях, дублюю Міжнародний рецензований [42] журнал також є [43].
• І, будь ласка, перечитайте ще раз ВП:НМН--Knignik 2 (обговорення) 22:37, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  @Knignik 2:

  • Я не виставляв вам ніяких вимог.
  • Я лише пояснив, чому вважаю, що критерій 6 не виконується. Зокрема, чому для критерію не враховувались публікації в широковідомих українських журналах.

  --Olvin (обговорення) 22:54, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Публікацій у European Journal of Neurology не знайшов (є лише інформація про усний виступ та участь у ePoster Sessions на 5-му конгресі). Не виконано

  Передивився цитування статей, надрукованих в українських та російських журналах (через Google Академія): переважна більшість посилань (десь 80-90%) — самоцитування (Мальцев сам посилається на свої ж статті).

• 80-90% самоцитування — відверте перебільшення. Можу підрахувати з конкретними прикладами, але потрібен час. Це, наприклад, теж самоцитування? Копіюю зі СО статті:

• @Olvin: Гугл Академія, в якій містяться дані по кириличних публікаціях, дає індекс Гірша 10. Там сумарно 521 посилання. Зробила математичний підрахунок кількості самоцитувань.

• Книжки Всього 175 цитувань. З них самоцитувань 10 або 5,7%
• Статті від загальних 521 цитувань віднімаємо 175 цитувань книжок, і віднімаємо 2 цитування на працю повного тезки-гірника (вивірила уважно), отримуємо 344 цитування з них самоцитувань 129 або 37,5%. Не 80 і не 90.

• І якщо оцінювати вагу (хоча це не справа вікіпедистів), то у найвагоміших статей: рекомендації, класифікації, нерозв’язані проблеми тих чи інших хвороб, відсоток самоцитувань = 0. Можу навести конкретні приклади --Knignik 2 (обговорення) 18:57, 25 листопада 2019 (UTC)Відповісти

З іншого боку, якщо посилання на сторінку НМАПО можна з якихось причин вважати нерелевантним, то у статті Treatment of Chronic and Latent Infections Combined with Nutritional Supplementation Positively Affects Quality of Life of ASD Children: Series of 30 Cases. January 2019., на яку нас виводить профіль Мальцева ^[2], його двом статтям про аутизм/фолати/ступінтасту терапію присвячено кілька слів англійською :::::::::::... Additionally, we found that in the National Neurological Journal published in Ukraine there were two publications that suggested the use of antiviral medications such as Valacyclovir, Famcyclovir, Interferon-alfa and human nonspecific immunoglobulin [32,33]. The authors showed that children with ASD have a special form of primary immunodeficiency with a deficiency of natural killers and natural killer T-lymphocytes which leads to a selective decrease in resistance to viral agents and a tendency to generate autoimmune and allergic complications. ... Автори, наскільки бачу всі зі Штатів, згадується Асоціація сімейних лікарів США, тобто джерело відповідає критеріям надійності.

--Knignik 2 (обговорення) 18:14, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

::*Чи ще приклад. В Гугл Академії дивимося працю Клиника, диагностика и лечение герпесвирусных инфекций человека /ВЕ Казмирчук, ДВ Мальцев і дивимося хто її цитує. З 64 матеріалів, в яких її процитовано, Мальцева серед авторів не побачила [44] --Knignik 2 (обговорення) 18:32, 19 листопада 2019 (UTC) Перепрошую, неактуально, не додивилася, що по книжках розписано окремо. Вказане вище (вказівка на цитату в американській праці) актуально--Knignik 2 (обговорення) 18:37, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Поясніть, будь ласка, на яких підставах Ви повністю заперечуєте цей пункт? Адже пункт 6 змістовних критеріїв ВП:БІО для науковців дослівно звучить так: Наявність публікацій у провідних наукових журналах; і ані слова про міжнародні. Про кількість публікацій — наведено і кількість і тиражі, про провідні наукові журнали України дивіться вище зацитоване зауваження адміністратора 『Fosufofiraito』

--Knignik 2 (обговорення) 21:15, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• 7. Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор;

  Визнається опонентами в дискусії. І за даними Google Академія підручники мають більш-менш пристойне незалежне цитування (на відміну від дослідницьких статей).  За

• 8. Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;

  Публікацій, що можна вважати науково-популярними, на широковідомих ресурсах не знайдено (хіба що є запис на районному радіо). Не виконано

• Не радіо, а телебачення, і не один. Телеканал Київ, телеканал ТСН, газета "Факти". Так, журнали в основному наукові з величезними тиражами і своїми ресурсами. Їх в ігнор?--Knignik 2 (обговорення) 18:14, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  У п.8 мова про науково-популярні публікації. Телепередачі на каналах Київ і ТСН та публікація в газеті Факти - не науково-популярні, а благодійні. Публікації в наукових журналах розглядаються у п.6. --Olvin (обговорення) 21:04, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Щодо благодійних погоджуюся, щодо пункту 6 пишу там.--Knignik 2 (обговорення) 21:15, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Знайшла запис на радіо, про який, напевно йде мова. Науково-популярна програма. Однак це не районне радіо. Це Громадське радіо, програма Громадська хвиля. Інші науково-популярні проекти — в статті.--Knignik 2 (обговорення) 18:56, 7 грудня 2019 (UTC)Відповісти

Здається, вийшов непоганий приклад для перегляду тематичних критеріїв значимості. Варто розділити «діячів науки та освіти» на «дослідників (діячів науки)» та «викладачів (діячів освіти)» і встановити для кожної групи окремий критерій. Бо часи, коли суміщення цих двох видів діяльності було нормою, вже давно минули. І, як уже неодноразово відзначалося у спільноті, для футболістів критерії, де-факто, виходять набагато м'якші, ніж для тих же викладачів (чи там дослідників). --Olvin (обговорення) 17:43, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

@Knignik 2:Я, звісно,спробую відповісти за кожним пунктом окремо, але маю одне прохання надалі: не розривайте мої репліки. Це як перебивати опонента після кожного речення. І дискусія втрачає сенс, бо її потім неможливо буде ні прочитати, ні зрозуміти. --Olvin (обговорення) 18:58, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Дякую за спробу. Я бачила вже на цій сторінці, що так робили, тому відписувалася там, де це найближче до теми дискусії, і не втратиться логічний зв’язок. Все позначено маркерами і рівень інший. Сподіваюся, Вам буде не надто складно.--Knignik 2 (обговорення) 19:01, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

______________________________

Значимі фрагменти дискусії переношу сюди компактно. Все можна знайти вище за допомогою пошуку.

Змістовні критерії ВП:БІО для науковців

• 7. Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор;

• П. 7 релевантний.--Brunei

  Також цитую Olvin — Визнається опонентами в дискусії. І за даними Google Академія підручники мають більш-менш пристойне незалежне цитування (на відміну від дослідницьких статей).  За

• 6. Наявність публікацій у провідних наукових журналах;

• Цитую Brunei: П. 6 не виконується, оскільки особа на має ЖОДНОЇ публікації в міжнародних рецензованих журналах.

  Цитую Olvin Далеко не всі широковідомі журнали є провідними. Провідні наукові журнали визначаються за наукометричною індексацією (імпакт-фактор, Scopus, Web of Science тощо). Показники дещо відрізняються, у кожного з них є переваги та недоліки. Але якщо журнал взагалі не індексується, то він точно не провідний

• Статті є. Дивіться scopus [45], ORCID [46]. У тому числі у scopus цитується Journal of Global Pharma Technology, який помилково назвали "мурзилкою"

• Міжнародний рецензований [47] журнал також є [48]. Knignik 2 (обговорення) 21:46, 19 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Ще одна частина конфлікту, чи є Journal of Global Pharma Technology та інші журнали цитованими у Scopus. Заходимо на першу сторінку сайту Scopus[49], зліва у першій колонці є вкладка Scopus content,, у ній доступний для скачування файл ексель Content coverage guide — повна інформація на жовтень 2019 року скачуємо і шукаємо. Вказаний журнал там є під такими номерами (скопіювала весь рядок):

19700200708 Journal of Global Pharma Technology 09758542 Active 2010-ongoing ENG 0.00 0.44 0.40 Journal Journal of Global Pharma Technology Journal of Global Pharma Technology India 3003; Life Sciences Pharmacology, Toxicology and Pharmaceutics

також цей журнал є рецензованим, долучаю докази [50]

• Інші, в яких публікувався автор:

• 14582 Oftalmologicheskii Zhurnal 00300675 Active 2015-ongoing, 1961-1993, 1959 UKR, ENG 0.08 0.11 Journal Naukaove Tovarystvo Oftal'mologiv Ukrainy Naukaove Tovarystvo Oftal'mologiv Ukrainy Ukraine 2731; Health Sciences Medicine
• 17107 Likarska sprava / Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy 10195297 Inactive 1992-2015 0.05 Medline-sourced Journal Formerly known as Vrachebnoe Delo Zdorov'a Zdorov'a Ukraine 2700; Health Sciences Medicine
• 21100792739 Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology 22201122 24142212 Active 2016-ongoing ENG 0.00 0.06 Journal UE Professional Editions UE Professional Editions Belarus 2738; 3203; Social Sciences Health Sciences Medicine Psychology
• 35571 Klinicheskaia khirurgiia 00232130 Inactive 1965-2016, 1962 0.02 0.03 Medline-sourced Journal Nauachnoe Oobshchestvo Khirurgov Ukrainy Nauachnoe Oobshchestvo Khirurgov Ukrainy Ukraine 2700; Health Sciences Medicine

• Міжнародного рецензованого International Journal of Biomedicine [51] немає у Scopus, однак він є у Web of Science, прошу посилання [52]

Це абсолютно перевірні дані.--Knignik 2 (обговорення) 17:02, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

@Knignik 2: Маю прокоментувати.

----

Критерій 6 ВП:БІО передбачає «наявність публікацій у провідних наукових журналах». Вищеперелічені журнали хоча й індексуються наукометричними системами, однак у Scopus вони перебувають зовсім не на верхніх сходинках рейтингу (а якщо точніше, то у хвості — у нижній чверті). На мою думку, вони не належать до провідних. Наприклад (за даними 2018 року):

• журнал Klinicheskaia khirurgiia (там три публікації Мальцева) посідає 408 місце серед 425 журналів у категорії «Медицина/Surgery»
• журнал Likarska sprava (чотири публікації) займає 2038 позицію із 2836 у категорії «Медицина/інше»
• аналогічні показники і в інших названих журналів, що індексуються у Scopus (де по одній публікації).

Ви впевнені, що наведено публікації саме у провідних наукових журналах?

До якої галузі у системі Web of Science належить журнал International Journal of Biomedicine і який рейтинг він там має (на жаль, я не маю повного доступу до цієї системи, а без нього за наведеними посиланнями повні дані не показує)? --Olvin (обговорення) 21:30, 26 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• До медицини. Клінічної і експериментальної. Копіюю повну картку вказаного журналу. У мене також нема повного доступу. Можна відкрити на сторінці журналу вкладку About Us [53], і там є всі системи, в яких він цитується. у тому числі Web of Science. Перехід зі сторінки журналу працює [54]. Треба трішки почекати, щоб завантажилася картка.

INTERNATIONAL JOURNAL OF BIOMEDICINE

Publisher: INT MEDICAL RESEARCH & DEVELOPMENT CORP, 6308 12TH AVE, NEW YORK, USA, NY, 11219

ISSN / eISSN: 2158-0510 / 2158-0529

Categories: MEDICINE, RESEARCH & EXPERIMENTAL | CLINICAL MEDICINE

Web of Science Core Collection:

Emerging Sources Citation Index

• Загалом з провідними ми не маємо вимог у правилах ні щодо скопус, ні щодо міжнародних рецензованих, про що стільки часу пишете Ви і Brunei (скопус і міжнародний рецензований я знайшла тільки у відповідь на Ваші з ним зауваження), ні взагалі чітких критеріїв, ні будь-яких вимог до кількості, тільки наявність. У мене на столі лежить "Український медичний часопис", з грифом ВАК України, тиражем 35 500 примірників і чітким написом "науково-практичний", — саме такі журнали і вважала провідними для України. Якщо Ви принципово не згідні, то вони автоматично потрапляють у пункт 8 "широковідомі". Це ходіння колами.--Knignik 2 (обговорення) 21:48, 26 листопада 2019 (UTC)Відповісти

@Knignik 2:

У критеріях справді не написано, як саме слід визначати провідні наукові журнали. Про необхідність перегляду критеріїв я зазначив, коли робив аналіз відповідності, і зараз там відбувається обговорення. Але зміни в Україні відбулися й вони відповідають загальносвітовим тенденціям. Тож я керуюся здоровим глуздом:

• Історію переходу української науки від ВАКівських журналів до міжнародних наукометричних систем коротко викладено тут:

  Андрій Жабін. УКРАЇНА У НАУКОМЕТРИЧНИХ СИСТЕМАХ «SCOPUS» ТА «WEB OF SCIENCE» // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — 2019.. — Вип. 51. — ISSN 2224-9516. — DOI:10.15407/np.51.336.

• Міністерство освіти та науки вже враховує в конкурсних відборах проектів «статті у журналах, що входять до науково-метричних баз даних WoS та/або Scopus з індексом SNIP ≥ 0,4»:

  Всі українські наукові журнали у базах Scopus та WoS. Open Science in Ukraine. 24.10.2019. Процитовано 27 листопада 2019. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |2= (довідка)

• Відповідні зміни внесли до своїх документів і науково-дослідні заклади:

  Додаток 2 до наказу ЗНТУ від 31 травня 2018 р. №147 (PDF).

  Наказ «Про проведення конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок» (PDF). Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника. {{cite web}}: Проігноровано |chapter= (довідка)

  Самоаналіз виконання Національним університетом ім. Богомольця критеріїв національного (PDF). 15.06.2018. Процитовано 27 листопада 2019.

• В останньому документі наведено наукометричні показники науковців університету (Таблиця 3, стор. 11—18) і, зокрема, Мальцева (на стор. 17). Оцінку подано у вигляді індексів Гірша за даними Scopus та Web of Science (тож не варто звинувачувати, наче я щось вигадую). Для Мальцева відповідні показники дорівнюють 1 (одиниці) та 0 (нулю), а менших показників у таблиці немає (дослідників із нульовими індексами до звіту не включали). Звіт затверджений науковою радою університету. Профіль Мальцева у Scopus підтверджує перший показник і досі. Другий показник у нього зріс і, як я здогадуюся, становить один або два. Водночас понад десяток співробітників мали індекси від п'яти й більше, а лідери тамтешнього рейтингу — Говорун Дмитро Миколайович та Броварець Ольга Олександрівна — за двадцять. До речі, статті про них у Вікіпедії варто взяти як добрий приклад оформлення.

--Olvin (обговорення) 16:19, 27 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Аргументована відповідь, обов’язково ознайомлюся детальніше. Однак. На сьогоднішній день цього немає у критеріях Вікіпедії. Обговорення не є правилом
• За даними Гугл Академії (авторитетні незалежні джерела) індекс Гірша у Мальцева на сьогоднішній день 11.
• Крім того, якщо публікації у Ваківських високотиражниках не потрапляють у пункт 6, то вони переносяться у пункт 8. Можете обрати, котрий підтвердити.--Knignik 2 (обговорення) 16:31, 27 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  @Knignik 2:

  • Не варто вимагати безумовного дотримання букви правил на шкоду їх духу. За винятком пяти основ, у Вікіпедії немає незмінних правил. Якщо чинні правила потребують змін чи уточнення, їх змінюють. Здоровий глузд — понад усе.
  • Застосування індексів Гугл Академії передбачено лише для соціо-гуманітарних наук. Ця система (поки що) не визнається як авторитетна для природничих досліджень. Відповідне зауваження є в нормативних документах деяких університетів (наведених вище), а у звіті університету ім. Богомольця Google навіть не згадується.
  • На мою думку, ВАКівські журнали вузькоспеціалізовані й призначені для поглиблення знань фахівців, а не розраховані на широкий загал. Я б назвав їх освітніми, а не науково-популярними (що мають викладати наукові досягнення у формі, зрозумілій нефахівцям). Скажімо, якщо взяти Закон «Про вищу освіту», то такі журнали належать до третього (освітньо-наукового) рівня, який передує власне науковому рівню й передбачає:
    • «здобуття теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності …»

• --Olvin (обговорення) 18:54, 27 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Не варто вимагати безумовного дотримання букви правил на шкоду їх духу — рівною мірою стосується і Вас. В даний час у ВП:БІО нема виокремленого освітньо-наукового рівня. А здоровий глузд підказує, що не можна ігнорувати 200 публікацій з широким цитуванням, спрямованих саме на освіту нині працюючих медичних працівників, якщо ці видання достатньо великотиражні. Тому спочатку погодьте зі спільнотою Ваші зауваження до правил, деталізуйте їх, з чіткими критеріями, а тоді вимагайте дотримання. Поки ж це все — ваша особиста точка зору, а не критерії значимості Вікіпедії. Перепрошую.--Knignik 2 (обговорення) 19:01, 27 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  • @Olvin: Наведений Вами Закон про вищу освіту жодним чином не регламентує віднесення в ту чи іншу категорію фахових журналів. Ці питання регламентуються Наказом МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» від 15.01.2018 № 32, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів» від 24 липня 2013 р. № 567. Журнали діляться на категорії «А», «Б», «В», де «А» — найвища. Не буду наводити детальних цитат, Ви можете самі ознайомитися з критеріями. Конкретних цифр (о,4 чи інших) там нема. Сам перелік знаходиться на сайті МОН [55] і включає паперові та електронні видання, «в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Відкриваємо перелік паперових. У ньому 644 видання. За № 33 (у переліку з різних спеціальностей, не лише медичних) — «Офтальмологічний журнал», в якому є публікація автора [56], і журналу присвоєна категорія "А" (найвища). Наявність доведено. --Knignik 2 (обговорення) 23:57, 27 листопада 2019 (UTC)Відповісти
  • Також долучаю профіль журналу доступною мовою [57] цитую: Офтальмологический журнал = Офтальмологiчний журнал (Одесса) является ведущим научным изданием--Knignik 2 (обговорення) 16:55, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  @Knignik 2:

  • Наведений наказ визначає лише перелік видань для публікації дисертацій (кандидатських та докторських). Але у спільноті Вікіпедії вважається, що наявність дисертації (та відповідного наукового ступеня) для значущості недостатньо. Подібна пропозиція обговорювалася, проте вона не здобула достатньої підтримки. Тож для визначення провідних журналів слід застосовувати жорсткіші критерії, ніж просто категорія «А» (до якої потрапляють усі видання, які індексуються Web of Science та/або Scopus);
  • Конкретні показники (SNIP ≥ 0,4) визначено у додатках до наказу МОН України від 30.06.2016р. № 717 «Про проведення конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок»: «Форма проекту фундаментального/прикладного дослідження», «Форма науково-технічної (експериментальної) розробки». Публікації з рейтингом ≥0,4 там виділяють окремо й ставлять їх попереду інших:
    • 10.1. Перелік статей у журналах, що входять до науково-метричних баз даних WoS та/або Scopus з індексом SNIP ≥ 0,4 (Source Normalized Impact Рer Paper) (або для соціогуманітарних наук з індексом SNIP > 0).
    • 10.2. Статті, що входять до науково-метричних баз даних WoS або Scopus, які не ввійшли до п.10.1

  --Olvin (обговорення) 18:59, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  У тому ж обговоренні, на яке Ви посилаєтеся було вказано, щодо докторів наук, що їхню компетентність визнає ВАК, а не вікіпедисти. Чи Ви хочете сказати, що того, ��о достатньо для захисту докторської дисертації недостатньо для Вікіпедії? Коли ми говоримо про людину, результати роботи якої захищені патентом, впроваджені в практику профільним міністерством, і в офіційних документах цього ж міністерства чітко вказано, що аналогічної роботи в світі на 2016 рік не було (читайте "вперше в світі"), про що так багато і активно говориться у тому ж обговоренні. До чого тут критерії конкурсного відбору -- не зовсім розумію. Результати тих досліджень свого часу пройшли всі необхідні відбори, інакше не були б впроваджені.--Knignik 2 (обговорення) 19:11, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Чи Ви хочете сказати, що того, що достатньо для захисту докторської дисертації недостатньо для Вікіпедії?

  Саме так. Спільнота Вікіпедії вважає захист докторської дисертації недостатнім для значимості. Хоча деяка частина дописувачів вважає, що докторської мало б вистачити, проте спільнота в цілому таке переконання не підтримала і до правила такий критерій не включено.

  І якщо Ви вважаєте, що наша спільнота надто розумна трохи дивна, то подивіться критерії для науковців, скажімо, в англійській (яка вважається чи не найбільш просунутою). Можете бути здивовані, однак основний критерій — індекс Гірша на базі індексації Scopus/Web of Science (із деякими обмовками), а PhD навіть не згадується.

  --Olvin (обговорення) 01:20, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  • Покажіть мені пункт у правилах, де вписано хоч щось з приводу значимості докторської. Обговорення не є правилом. Втім, тут ми дискутуємо про журнали, а не про диcертації.
  • Ми не в англомовній Вікі. Якби правила були єдиними, не було б зараз про що дискутувати.
  • Цілком логічно, що для англомовної частини Вікіпедії використовуються англомовні наукометричні системи. Для України і Росії такі показники з об’єктивних причин є необ’єктивними (перепрошую за тавтологію). А більш точними є показники Гугл Академії, які враховують цитування публікацій кирилицею. --Knignik 2 (обговорення) 10:00, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  ----

  @Knignik 2: «ми дискутуємо про журнали, а не про диcертації»

  Я дав розгорнуту відповідь на поставлене Вами питання:

  • «Чи я хочу сказати, що того, що достатньо для захисту докторської дисертації, недостатньо для Вікіпедії?»
  • Так я підтвердив, що захисту докторської недостатньо для Вікіпедії. Якби доктори вважалися значимими, у правилах був би такий критерій. Однак його нема.
  • Посилання на обговорення наведено для того, щоб Ви переконалися, що це не прогалина у критеріях, а консенсус спільноти.
  • Оскільки для Вас така практика виглядає дещо неочікуваною, я на прикладі англійської показав, що так не лише в українському мовному розділі.

  А якщо Вас не цікавить відповідь на Ваше ж питання, то навіщо питали?

  • Ваші розмірковування щодо об'єктивності/необ'єктивності якихось наукометричних систем для України й Росії — чергове оригінальне дослідження. Вище я навів нормативні документи, якими в Україні затверджено застосування конкретних наукометричних систем (не тих, які Ви вважаєте «об'єктивними») і, документи, що демонструють втілення затверджених вимог у практику оцінювання (зокрема, звіт університету Богомольця, альма-матер Мальцева).

  --Olvin (обговорення) 16:22, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• 1 Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої),

• Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої) — щодо окремої форми первинного імунодефіциту у пацієнтів з генетичним дефіцитом фолатного циклу і пов’язаних з ним розладів аутистичного спектру.
• Цитую Brunei: 5 - незагальноприйняті теорії мають бути суттєво висвітлені в незалежних джерелах, а новинне повідомлення «приїхав індійський професор і зустрівся» таким не є, якщо нема видимих світовій спільноті статей, значить, не буде й висвітлення ані теорій, ані кардинального впливу на розвиток сфери; --Brunei (обговорення) 19:48, 13 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Виявлено незалежне джерело, колектив американських авторів у міжнародному рецензованому журналі детально описують вказану теорію із посиланням на 2 статті автора Alibek K., Farmer S., Tskhay A., Moldakozhayev A., Isakov T. Treatment of Chronic and Latent Infections Combined with Nutritional Supplementation Positively Affects Quality of Life of ASD Children: Series of 30 Cases // Journal of Nutrition and Diet Supplements. — Volume 3, Issue 1.

  Одне цитування ніяк не можна вважати «суттєвим висвітленням нової наукової теорії». --Olvin (обговорення) 19:06, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Це вторинне незалежне джерело. У рецензованому виданні з подвійним рецензуванням. З авторитетним колективом авторів. Там достатньо добре і детально описана вказана теорія. І під першу частину пункту підходить більш ніж.--Knignik 2 (обговорення) 19:15, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  На городі бузина, а в Києві дядько.

  • Я кажу, що одного джерела для визнання нової теорії мало, а кажете ну джерело ж вторинне незалежне.

  Мало одного, мало. Навіть якщо воно справді незалежне й вторинне. Двох абзаців у одному-єдиному такому джерелі замало для визнання нової теорії. Це лише перший крок до визнання нової теорії. --Olvin (обговорення) 01:41, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Прошу утриматися від оціночних суджень на кшталт бузини.
• Тема доповідалася на міжнародних конгресах, що зафіксовано у незалежних джерелах (матеріали конгресів, European Journal of Neurology). Була частиною ініціативно-пошукової НДР «Клініко-патогенетичні аспекти діагностики і лікування судинних та нейродегенеративних захворювань нервової системи» (№ державної реєстрації 0114U02214, термін виконання 2014-2019 роки)., про що є відповідна інформація на сайті НМАПО (посилання повернула, бо воно жодним чином не є каталогом, ані первинним джерелом). З теми видана окрема монографія. Як для визнання факту існування теорії — цього більш, ніж достатньо. Нагадую, що пункт містить уточнення "нехай навіть незагальноприйнятої"--Knignik 2 (обговорення) 08:50, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти
• Також факт успішної роботи з аутистами висвітлював телеканал Україна Як зрозуміти, що в дитини аутизм?. Відповідна монографія перебуває в кадрі в руках автора достатню кількість часу, щоб чітко прочитати її назву Расстройства спектра аутизма у детей с дефицитом фолатного цикла --Knignik 2 (обговорення) 22:23, 6 грудня 2019 (UTC)Відповісти

• 8.Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників;

• Публікації у журналах, тиражем не менше 1000 примірників (ці журнали за виставленими критеріями не пройшли у пункт 6)

— Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія — тираж 10 000 — при пошуку по автору нарахувала мінімум 23 статті, анонси книжок не враховані, тільки статті.

— Український медичний часопис. Загальний наклад 35 500 примірників на 2014-й рік (дані про тираж отримані з паперового примірника журналу, скан випускових даних завантажила на свій гугл диск — 11 статей.

• Книги тиражем не менше 500 примірників

— Иммунодефицитные болезни человека [Текст] : [пособие] / [Д. В. Мальцев и др.] ; под ред.: Мальцева Д. В., Казмирчук В. Е. ; Ин-т иммунологии и аллергологии Нац. мед. ун-та им. А. А. Богомольца МОЗ Украины. - К. : Феникс, 2012. - 594, [2] с. : рис., табл. - Бібліогр. в кінці ст. - 1000 прим. - ISBN 978-966-651-996-5; дані про тираж отримані за пошуком у каталозі Національної бібліотеки ім. Вернадського.

— Иммуноглобулины и иммуноглобулинотерапия [Текст] : монография / Казмирчук В. Е., Мальцев Д. В. ; Нац. мед. ун-т им. А. А. Богомольца, Ин-т иммунологии и аллергологии. - К. : [б. и.], 2010. - 208 с. : ил. - Бібліогр.: с. 149-162. - 1000 прим. - ISBN 978-966-651-805-0; дані про тираж отримані за пошуком у каталозі Національної бібліотеки ім. Вернадського.

— Карманный справочник по клинической иммунологии / под ред. Мальцева Д.В. — К.: Здоровье Украины, 2014. — 268 c. — ISBN 978-617-7100-08-8 — тираж 5000 примірників. Дані взяті з паперового примірника книжки, скан випускових даних завантажила на свій гугл диск. Ще одна версія цього довідника зараз висить на сайті "Бібліотека "Здоров’я України".

— Клиника, диагностика и лечение герпесвирусных инфекций человека: монография / В. Е. Казмирчук, Д. В. Мальцев ; Национальный медицинский ун-т им. А.А.Богомольца, Институт иммунологии и аллергологии. — К.: Феникс, 2009. — 248 с. — ISBN 978-966-651-745-9 — тираж 1000 примірників. Дані взяті з паперового примірника книжки, скан випускових даних завантажила на свій гугл диск . Перевірити можна у бібліотеці. Книжка доступна в Вернадського

 Проти Наведені публікації не є науково-популярними (публікація наукових даних у формі, зрозумілій нефахівцям). Усі вони розраховані виключно на фахівців. --Olvin (обговорення) 19:17, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• У правилах немає окремих критеріїв для праць, розрахованих не на наукові кола, а на практикуючих лікарів. Ви також не відповіли про великотиражні книжкові видання.--Knignik 2 (обговорення) 19:22, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Ну і що, що в правилах нема? Ми не критерії підганяємо під Мальцева, а дивимося, яким (уже визначеним) критеріям задовольняє діяльність Мальцева. Наведені публікації не є науково-популярними — критерій не виконано. — Це написав, але не підписав користувач Olvin (обговорення • внесок).

  Ви не відповіли з приводу книжок, які не є підручниками, однак мають достатні для критерію тиражі.--Knignik 2 (обговорення) 10:40, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Мені здавалося, я відповів уже двічі і Ви просто робите вигляд, що не бачите відповіді:

  • Наведені публікації не є науково-популярними (публікація наукових даних у формі, зрозумілій нефахівцям). Усі вони розраховані виключно на фахівців. --Olvin (обговорення) 19:17, 28 листопада 2019 (UTC)
  • Наведені публікації не є науково-популярними — критерій не виконано. 04:07, 29 листопада 2019

  Потрібна більш розгорнута відповідь, саме щодо книг? Наприклад, так:

  • Иммунодефицитные болезни человека; под ред.: Мальцева Д. В., Казмирчук В. Е. ; Ин-т иммунологии и аллергологии Нац. мед. ун-та им. А. А. Богомольца МОЗ Украины. - К. : Феникс, 2012

    Работа предназначена для клинических иммунологов, генетиков, научных сотрудников, семейных врачей, терапевтов, педиатров, студентов и преподавателей медицинских вузов, широкого круга практикующих врачей.

  Отже, розрахована на фахівців — не науково-популярна.

  Велика кількість таких публікацій підтверджує відповідність критерію 7 (Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) …)

  --Olvin (обговорення) 18:05, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Дипломанти та призери відомих міжнародних і українських конкурсів — додатковий критерій, хоча він не для науковців, але ігнорувати було б неправильно

• У 2010 р. підручник представляв Україну на V міжнародному конкурсі «Университетская книга — 2010» у номінації «Лучшее учебное издание по медицине» і став її переможцемV Международный конкурс "Университетская книга — 2010". ООО Издательский дом "Университетская книга". Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.

  

--Knignik 2 (обговорення) 23:08, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• 5. Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери виробництва чи обслуговування;

Увага! Сайт Державного експертного центру МОЗ України оновився, тому наведені раніше в дискусії посилання на протокол з дефіциту мієлопероксидази і Адаптовану клінічну настанову не працюють. У статті замінила, в обговоренні не бачу сенсу. Зараз документи доступні на новому сайті.--Knignik 2 (обговорення) 17:46, 7 грудня 2019 (UTC)Відповісти

• Вся аргументація щодо підтвердження авторства винаходу наведена вище. Тут додам те, чого не встигла написати в у попередньому висновку, тобто звідки було взято висновок "вперше", а спочатку "вперше в світі". Ми дійшли згоди про те, що Протокол, Адаптована клінічна настанова і Наказ МОЗ є одним пакетом документів. Відкриваємо Адаптовану клінічну настанову, яка є вторинним документом, бо описує і аналізує багато первинних. Там на сторінці 5 текст починається з таких слів:

При підготовці даного документу був проведений систематичний пошук клінічних настанов за ключовими словами "primary myeloperoxidase deficiency" в базах даних G-I-N, Dynamed та National Guideline Clearinghouse. Відповідні клінічні настанови знайдені не були.

Тобто загалом лікування даного первинного імунодефіциту розроблялося колективом експертів вперше в світі. Відкриваємо протокол. На 2-й сторінці (Вступ) текст починається з наступних слів:

Ця імунодефіцитна хвороба є найпоширенішою патологією з-поміж відомих фагоцитарних імунодефіцитів людини. Очікується, що наразі в Україні проживає щонайменше 23 тисячі осіб з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів. Принаймні 2300 пацієнтів мають важкий фенотип імунодефіциту, що можна порівняти з загрозливими життю клінічними проявами хронічної гранулематозної хвороби. То ж є підстави вважати, що дана імунодефіцитна хвороба чинить виразний негативний вплив на стан здоров’я сучасної популяції і створює великий тягар на суспільство і систему охорони здоров’я.''

Відкриваємо ще раз протокол, про це писала вище, тому перенесу сюди:

Публікація протоколу у медичному журналі, високотиражному [58], де є буквально такі слова:

Другою лінією лікування є імунотерапія за допомогою препаратів рекомбінантного інтерферону-γ (ІФН-γ) людини, і далі ІФН-γ призначається клінічними імунологами на підставі аналізу клініко-лабораторних даних пацієнта і ознак резистентності до рекомендованого антимікробного лікування

Відкриваємо ще раз настанову, дивимося перелік статей, на які посилаються експерти. Гамма-інтерферон при дефіциті мієлопероксидази присутній тільки у статтях Мальцева

Що ще потрібно для підтвердження даного пункту?--Knignik 2 (обговорення) 16:07, 22 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Я можу констатувати лише, що ми маємо інтерпретацію джерел, зроблену дописувачем і ніде не опубліковану раніше. Тобто, це оригінальне дослідження, що неприйнятно для Вікіпедії. Такі оцінки слід опублікувати в науковому журналі чи поважному джерелі новин, і потім можна буде додати її до Вікіпедії. --Olvin (обговорення) 19:28, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Ми про це вже говорили на СО статті. Я опрацьовувала джерела і їх не бракує. Навпаки, занадто багато, щоб не розгубитися. Так, це перша стаття з методологічними помилками. Я над нею працюю, щоб привести до відповідності правилам. У тому числі за Вашими рекомендаціями.--Knignik 2 (обговорення) 20:17, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Я можу лише ще раз констатувати, що ми маємо справу з оригінальним дослідженням, які неприпустимо публікувати у Вікіпедії вперше — спочатку слід опублікувати у журналі і лише потім — у Вікіпедії.

  І ми вже говорили про це на сторінці обговорення статті (мені там сказали, що надто поспішаю). І нічого не змінилося: у статті оригінальне дослідження залишається, більше того — оригінальні дослідження продовжуються тут. Тобто, ми поговорили і — ніяких висновків. «Ми поговорили». --Olvin (обговорення) 20:58, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Дане твердження маніпулятивне з елементами софізму. Станом на сьогодні (30.11) у статті практично не залишилося початкового тексту, кожне твердження має виноски. Натомість в аргументах опонента ми маємо багато власних бачень (оригінальних досліджень?), які ще не встигли стати ні правилами, ні критеріями ВП:БІО.--Knignik 2 (обговорення) 09:09, 30 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• По статті можна відстежити, що змінилося. Так, вона пропрацьована тільки до половини. Якби мене менше смикали сюди, справилася б швидше. Але у правилах є зауваження, що користувачі мають право працювати у прийнятному (зручному) для них темпі. --Knignik 2 (обговорення) 21:08, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

  Ви можете працювати у будь-якому зручному Вам темпі. Однак відповідність критерію 5 обґрунтовано лише Вашим оригінальним дослідженням, яке ніде досі не публікувалося. А в опублікованих джерелах не йдеться про кардинальне значення для галузі (чого вимагає критерій). --Olvin (обговорення) 02:07, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Якраз йдеться. У даному питанні. Галузь вирішує багато питань. Для пацієнта з карієсом, гемороєм чи апендицитом імунотерапія не потрібна. Там кардинальними будуть інші методики і підходи. Для пацієнта з дефіцитом мієлопероксидази дане вирішення кардинально змінює ситуацію. До появи досліджень Мальцева ми маємо переважно повідомлення про покійників. Почитайте уважно Адаптовану клінічну настанову, і статті за посиланнями наведеними у ній (я розумію, що читати доведеться багато). Імунотерапія станом на сьогодні є стандартом лікування імунодефіцитів, тому відкритт�� її для конкретного імунодефіциту має кардинальне значення. В Адаптованій клінічній настанові (вторинне джерело) і обґрунтуванні патенту (джерело первинне щодо відкритого методу і вторинне щодо аналізованих праць попередників) все написано.--Knignik 2 (обговорення) 10:09, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

@Olvin: На даний час зі статті вилучено частину, щодо якої було найбільше зауважень щодо джерел. Буду повертати у міру опрацювання. Роботу продовжую.--Knignik 2 (обговорення) 23:18, 28 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Я бачив. Дякую. P.S. Щодо вилученого розділу було лише одне зауваження — одне зауваження виправлено. --Olvin (обговорення) 02:07, 29 листопада 2019 (UTC)Відповісти

---

=== Підсумок === Статтю можна вже номінувати на добру. Значимість особи-науковця доведено. Нейтральність дотримано. Джерела наявні. --IgorTurzh (обговорення) 23:32, 21 листопада 2019 (UTC)Відповісти

З моменту попереднього підсумку стаття була значно допрацьована, усунуті висловлені в обговоренні недоліки, додані незалежні джерела. Значна частина тверджень у статті підтверджена незалежними вторинними АД, що свідчить про відповідність загальним критеріям значимості. Якщо розглядати значимість за ВП:КЗНО, то тут треба відзначити в першу чергу відповідність критерію "Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор", що ніхто в обговоренні не заперечував. У списку літератури більше 20 підручників та монографій. "Наявність публікацій у провідних наукових журналах": в обговоренні було показано наявність публікацій у провідних українських наукових журналах. Вважаю, що цього достатньо для відповідності критерію. "помітна участь в експедиціях і наукових експериментах": цей критерій буде дійсним для більшості науковцоіов. "Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах": оцінуювати можна в залежності від розуміння слова "значна"; певна кількість є; вважаю, що хоч часково але цьому критерію теж відповідає. "Авторство винаходів, що мають кардинальне значення для розвитку тієї чи іншої сфери": цей пункт викликав чи не найбілше дискусій, в яких обидві сторони висловлювати поважні аргументи, з яких можна зрорбити висновок, що значною мірою цей пункт також виконується. Звісно, не йдеться про революційне значення, але воно показано у статті із посиланням на незалежні АД. Таким чином, стаття залишена після допрацювання. --yakudza 15:36, 10 січня 2020 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Goo3 (обговорення) 17:49, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. В чому значимість? --Goo3 (обговорення) 17:49, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Купа джерел, 2.5 млн підписників, дає концерти з величезною кількістю відвідувачів. --Tohaomg (обговорення) 17:58, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. Дуже багато сенсу у тому щоб ставити статтю на вилучення і питати "В чому значимість?". Так зайдіть у статтю і дізнаєтесь. Досить контроверсійна особистість, але значимість очевидна.--NV (обговорення) 18:25, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
3. -- Володимир Золотухін ^{(Обговорення)} 18:32, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
4. ВП:КЗМ - пункти 6, 8, 9, 10, можливо й 11 --『　　』 ^Обг. 15:35, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

• Як показало обговорення, діяч відповідає критеріям значимості діячів мистецтва, його діяльність достатньою мірою висвітлена у ЗМІ. Залишено. --yakudza 15:21, 5 серпня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Tohaomg (обговорення) 17:49, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Копівіо з [59] та [60] --Tohaomg (обговорення) 17:49, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. копівіо вилучити; лавреата лишити --Л. Панасюк (обговорення) 18:20, 26 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Тотальне копівіо, замінено шаблоном. Обговорення закрите.--Brunei (обговорення) 13:56, 28 липня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Goo3 (обговорення) 17:49, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Яка значимість цієї особи? --Goo3 (обговорення) 17:49, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Аналогічно. Популярна відеоблогерша більше 6 млн передплатників. Статтю можна врятувати взявши Посилання з РуВікі -- Володимир Золотухін ^{(Обговорення)} 18:33, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. як вище, навіть нині стаття виглядає дуже пристойно. Вона є однією з топ-10 найприбутковіших. Її діяльність потрапляла до уваги багатьох ЗМІ, наприклад [61] [62] --『　　』 ^Обг. 15:30, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти
3. фігурант Миротворця. --Л. Панасюк (обговорення) 18:21, 26 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

• Залишено за результатами обговорення. Предмет статті достатньо висвітлено у незалежних джерелах. --yakudza 15:28, 5 серпня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Goo3 (обговорення) 17:53, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Значимість? --Goo3 (обговорення) 17:53, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Трек популярний не тільки в Росії але і в країнах СНГ.Трек був лідером на iTunse Apple, Music на Янднкс Музиці і Вконтакте.Страннно що Користувач DestroyedShu хотів статтю переписати, але так і не переписав -- Володимир Золотухін ^{(Обговорення)} 18:27, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. У даний момент я переписую статтю. Необгрунтована номінація. --DestroyedShu ^Обг 16:59, 5 серпня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Окрім російськомовного тексту номінатор вилучив зі статті також чарти з посиланнями на джерела, які додають статті значимості. Але я думаю, що в цьому випадку основна значимість йде від нетривіальної інформації про сингл, а саме — суперечки навколо авторства, скандал навколо видалення й відновлення кліпу тощо. Інтервікі (статті в інших вікі мають додаткові джерела) теж є вагомим аргументом у цьому випадку. Деякі джерела, все ж, не відповідають ВП:АД — соцмережі, форуми та youtube такими не є. Однак у статті наявні також джерела з досить-таки широким висвітленням. Крім того, над статтею працюють. З огляду на все це — статтю залишено.--Piramidion 13:23, 21 ��ересня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Mitte27 (обговорення) 18:39, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Незалежних джерел немає. Не розкрита значимість. Самостійний пошук ВП:АД в інтернеті нічого не дав. --Mitte27 (обговорення) 18:39, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Згадки в 24, РБК, 2+2, Skrypin.ua --Goo3 (обговорення) 18:47, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

   @Goo3: будь-ласка додайте лінки, бо нічого не знаходить...--『　　』 ^Обг. 15:25, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

AlexKozur, згадки: Скрипін програма про сайт у Скрипіна, 24 канал, 24 канал, 24, 24, 24, 24, 24, РБК, Народна правда. --Goo3 (обговорення) 15:34, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

• Стаття була суттєво допрацьована під час обговорення, додано посилання на незалежні АД, в яких висвітлена діяльність ресурсу. Зараз стаття відповідає ВП:ВЕБ, зокрема, п.1 та 3. Діяльність ресурсу висвітлено у незалежних АД, а контент сайду "неодноразово розповсюджувався або освітлювався іншим відомим сайтом, незалежним від творців цього вмісту". Також важливим є факт посилання на публікації сайту у близько 10 наукових публікаціях. Залишено. --yakudza 15:37, 5 серпня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Mitte27 (обговорення) 18:40, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Незалежних джерел немає. Не розкрита значимість. Самостійний пошук ВП:АД в інтернеті нічого не дав. --Mitte27 (обговорення) 18:40, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:
•  Утримуюсь:
• Це той випадок, що значимість є по факту, але вона андеграундна і неописана. Шкода. А ще є оцей випадок — дуже смішно й абсолютно неенцеклопедично --Ата ^(обг.) 19:13, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

  О_О (реакція на новину з посилання) --『　　』 ^Обг. 14:56, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

  @Ата: Лялька (клуб) ще порівняно багато джерел має на себе) --Friend (обг.) 16:59, 5 серпня 2019 (UTC)Відповісти

Не можу підтвердити відповідність ВП:КЗС: вкрай мало джерел, лише кілька згадок (цитувань). Із двох джерел, наявних у статті, в одному стаття була створена через місяць після статті у Вікіпедії, і є дослівною копією початкової версії статті у Вікіпедії. Інше має трошки серйознішу згадку, але його самого не достатньо для підтвердження значимості сайту. Вилучено.--Piramidion 12:02, 22 вересня 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Mitte27 (обговорення) 18:40, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Незалежних джерел немає. Не розкрита значимість. Самостійний пошук ВП:АД в інтернеті нічого не дав. --Mitte27 (обговорення) 18:40, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. необгрунтована номінація.--PsichoPuzo (обговорення) 19:21, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти

   необґрунтований аргумент. Стаття не має жодного джерела, гугл пошук видає низький рівень цитування пошук і у новинах, а також відсутність істотного висвітлення в декількох незалежних джерелах, що суперечить ВП:ВЕБ, та має рекламний вигляд. --『　　』 ^Обг. 15:23, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти

2. Найпотужніший із відомих мені сайтів про лемків. --Perohanych (обговорення) 16:35, 26 липня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Відсутні незалежні джерела про сайт. Критеріям значимості не відповідає. Вилучено. --Submajstro (обговорення) 07:10, 3 листопада 2019 (UTC)Відповісти

• Поставив: --Mitte27 (обговорення) 18:42, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
•  За:

1. Не відповідає критеріям значимості для осіб сьогодення. --Mitte27 (обговорення) 18:42, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. У статті відсутні незалежні авторитетні джерела на біографічні відомості. Це є пряме порушення ВП:БЖЛ, ВП:ОД, ВП:В. Нема джерел - нема статті. На цій підставі статтю вилучити. --Kharkivian (обг.) 21:01, 10 вересня 2019 (UTC)Відповісти

•  Проти:

1. Доктор, професор, має монографії. --Perohanych (обговорення) 07:30, 3 серпня 2019 (UTC)Відповісти

•  Утримуюсь:

Значимість не розкрито. Вилучено відповідно до аргументів «За». --Mcoffsky (обговорення) 13:01, 3 листопада 2019 (UTC)Відповісти