Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень

Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії. Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого мають дотримуватись усі користувачі. Увага: перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають консенсус. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на сторінці обговорення.

Скорочення ВП:ЖОД ВП:ОД

Довідка
Політики
П'ять основ Нейтральна точка зору Жодних оригінальних досліджень Надійні (авторитетні) джерела Перевірність Чим не є Вікіпедія
Реєстрація та облаштування
Реєстрація Вхід у систему Сторінка користувача Етикет
Пошук інформації
Навігація Пошук Нові редагування Кнайпа (технічні питання)
Авторське право
Авторські права Текст GNU Free Documentation License Copyleft Копірайт-запит Добропорядне використання
Редагування
Шпаргалка Як редагувати статтю Створення нової статті Перейменування сторінок Скасування змін Підпис Пінгування
п о р

Вікіпедія не є місцем, де можна вперше оприлюднювати інформацію (проводити оригінальні дослідження). Під цим розуміється використання у Вікіпедії фактів, тверджень та ідей, у підтвердження яких не існує опублікованих джерел. Посилання на джерела та відсутність оригінальних досліджень є нерозривно пов'язаними між собою: єдиний спосіб переконатись, що ви не проводите нові дослідження — це цитування джерел, що прямо стосуються обговорюваного матеріалу, та чітке дотримання викладеного в них. Тобто, щоб продемонструвати, що ви своїм редагуванням статті не додаєте до неї оригінального дослідження, ви повинні бути в змозі надати посилання на надійні авторитетні джерела, в яких міститься та інформація, яку ви додаєте.

Відсутність оригінальних досліджень поряд з нейтральною точкою зору та верифіковуваністю є одним з трьох правил, які стосуються наповнення Вікіпедії. Ці три прави��а доповнюють одне одного та спільно визначають тип і якість матеріалів, що є прийнятними для вікіпедійних статей. Таким чином, вони не повинні розглядатися у відриві одне від одного, і редакторам слід ознайомитися з ними вкупі.

Оригінальне дослідження стосується теорій, даних, тверджень, концепцій, аргументів та ідей, що не були досі опубліковані в поважному виданні, чи будь-яких нових (раніше не опублікованих) інтерпретацій, аналізу чи синтезу опублікованих даних, тверджень, концепцій чи ідей, які, словами засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза, є достатньо значними, щоб вони могли розглядатися як нове історичне викладення фактів (наратив) чи історична інтерпретація (novel narrative or historical interpretation).

Дописувачам Вікіпедії забороняється викладення оригінальних досліджень, якщо вони не були опубліковані деінде. Ця заборона не стосується досліджень, які були опубліковані чи доступні через інші джерела, однак таке дослідження може бути відкинутим авторами на підставі неповажності видання чи недоречності. Тобто, якщо факти, точки зору чи аргументи, які Ви маєте намір включити до статті, не були опубліковані раніше в поважному виданні, то Ви займаєтесь оригінальним дослідженням.

Статті Вікіпедії повинні спиратися на опубліковані вторинні джерела та, в меншій мірі, на третинні джерела, а також частково — на первинні. Ці вторинні та третинні джерела використовуються для перевірки значущості теми, а також для того, щоб запобігти новим інтерпретаціям первинних джерел. Матеріалів, які спираються виключно на первинні джерела, у Вікіпедії слід уникати. У статті Вікіпедії аналіз, інтерпретації, тлумачення первинних джерел повинні походити з опублікованих вторинних джерел, а не бути власними дослідженнями редакторів цієї статті. Водночас, дослідження, що полягають у зборі та організації інформації з наявних як первинних, так і вторинних джерел, всіляко заохочуються.

Для уникнення ризику появи оригінальних досліджень вимагається, щоб усі матеріали були попередньо опубліковані поважним джерелом, доступним для читачів через Інтернет (інші вебсайти, окрім Вікіпедії), чи через публічні бібліотеки. Надзвичайно важливо правильно цитувати джерела, щоб дати змогу Вашим читачам самостійно перевірити наведену інформацію.

Якщо виникає дискусія щодо того, яке саме джерело варто розцінювати як поважне чи надійне, це питання слід розглянути в статті, навівши список джерел для кожної зі сторін. Такий підхід також відповідатиме принципу дотримання нейтральної точки зору.

Первинні джерела публікують «сиру» інформацію: фотографії розкопок, історичні документи, щоденники, транскрипти публічних розслідувань чи інтерв'ю, записи польових досліджень тощо. Первинні джерела «розташовані» найближче до події, часто вони пишуться людьми, які беруть безпосередню участь, пропонуючи, таким чином, свій погляд на подію зсередини. Наукова праця, у якій задокументовано новий експеримент, є первинним джерелом інформації про результати цього експерименту. Такі історичні документи, як щоденники свідків, також є первинними джерелами.

Первинні джерела, які мають надійне джерело публікації, можуть бути використані у Вікіпедії, але з обережністю: ними можна легко зловживати та маніпулювати. Будь-яка інтерпретація первинних джерел потребує надійного вторинного джерела для такої інтерпретації — вона в жодному разі не повинна бути власним дослідженням редакторів Вікіпедії.

У деяких випадках стаття у Вікіпедії може цілком базуватися на первинних джерелах, якщо виконуються дві умови:

1. стаття містить описові твердження, які легко перевіряються дорослою людиною;
2. стаття не містить аналітичних, синтетичних заяв, не інтерпретує факти та не дає оцінки наданій інформації.

Приклад цього — розділ Вікіпедія:Поточні події, однак слід пам'ятати, що це — винятки.

Вторинні джерела пропонують читачеві узагальнення, аналіз, синтез, інтерпретацію чи оцінку інформації та даних. Це вже як би інформація з других рук (second-hand accounts), які хоча б на один крок «віддалені» від самої події. Вони, спираючись на первинні джерела, роблять аналітичні, оціночні твердження щодо них. Наприклад, оглядова стаття, яка аналізує дослідницькі роботи, є вторинним джерелом щодо цих робіт. Первинність чи вторинність джерела також залежить від контексту. Наприклад, книга військового історика про Другу світову війну може бути вторинним джерелом про цю війну, але якщо вона містить у собі деталі власного досвіду автора, це може бути вже первинним джерелом.

Статті Вікіпедії звичайно спираються на матеріал із вторинних джерел. Уся аналітика, оціночні твердження, інтерпретації в статтях можливі тільки за умови, якщо це було опубліковано в надійних вторинних джерелах.

Третинні джерела — такі публікації, як енциклопедії та інші збірки, що являють собою підсумок, узагальнене конспективне викладення вторинних джерел. Сама Вікіпедія є таким третинним джерелом. Велика частина студентських підручників також є такими третинними джерелами, оскільки вони є підсумком багатьох вторинних джерел.

Самі статті Вікіпедії не можуть бути використані як третинні джерела для інших її статей. Деякі третинні джерела є більш надійними, деякі — менш надійними. У будь-якому третинному джерелі деякі статті можуть бути надійніші, ніж інші.

1. Вікіпедія зобов'язується надавати своїм читачам тільки надійну інформацію з надійних та поважних видань.
2. Надійні джерела надають читачеві список джерел, що дозволяє самостійно дослідити питання. Звертання до енциклопедії є першим кроком у дослідженні питання, а не останнім.
3. Покладаючись на надійні джерела, авторам легше роз'яснити, про які точки зору йдеться в статті, легше дотримуватись нейтральності.
4. Використання надійних джерел викличе повагу в читача й може заохотити нових дописувачів.

Не є оригінальним дослідженням:

• Власні мультимедійні файли користувачів, якщо вони не ілюструють оригінальні ідеї та концепції, не є маніпулятивними, не представляють особу в зневажливому чи фальшивому світлі (ВП:БЖЛ). Підписи до зображень підпадають під дію цього пункту.
• Достовірний переклад вихідного матеріалу українською мовою або транскрибування вимовлених слів із аудіо чи відеоджерел.
• Прості розрахунки (чотири арифметичні дії, конвертація, обчислення віку тощо). Для складніших розрахунків необхідний консенсус щодо правильності результатів розрахунків. Дописувачі не повинні порівнювати статистичні дані з джерел, які використовують різну методології.
• Використання для надання вихідної інформації з карт, діаграм, графіків і таблиць, якщо існує консенсус щодо правильності застосування методології.

Принцип «жодних оригінальних досліджень» ні в якому разі не слід інтерпретувати як такий, що забороняє експертам у певній галузі розміщувати у Вікіпедії інформацію власного авторства, власні дослідження. Ми вважаємо, що експерт стає таким не лише завдяки особистому досвіду та власним дослідженням, але також завдяки глибокій обізнаності з опублікованими працями та прийнятими в науковій/професійній спільноті поглядами. Вікіпедія запрошує експертів та науковців до подібного роду співпраці — головне тільки, щоб інформація на момент додавання до статті вже була опублікована в надійних авторитетних джерелах.

Експерти не обіймають у спільноті дописувачів привілейованих позицій. Вони зобов'язані, посилаючись на свої праці, вживати третю особу, та писати, дотримуючись нейтральної точки зору. Вони зобов'язані цитувати джерела, їм не дозволяється посилатись на свої ненадруковані професійні знання (які неможливо перевірити) як на джерело інформації.

Текст у Вікіпедії вважається оригінальним дослідженням, якщо він пропонує ідеї, тобто:

• пропонується теорія або метод рішення,
• пропонуються оригінальні ідеї,
• дається визначення новим термінам,
• дається нове визначення старим термінам,
• пропонується аргумент без посилання на поважне видання, що підтримує чи відкидає іншу ідею, теорію, аргумент чи точку зору,
• впроваджується неологізм.

Все перелічене вище може стати прийнятним наповненням від моменту, коли викладені факти чи погляди стають складовою частиною корпусу текстів у певній галузі. Наприклад:

• ідеї було прийнято для публікації в журналі з колегіальною перевіркою (peer-reviewed journal);
• ідея стала сенсацією: вона згадувалась у новинах газет чи телебачення (наприклад, історія з холодним синтезом).

Якщо Ви вважаєте, що Ваша ідея повинна стати складовою частиною Вікіпедії, найкращим підходом буде добитись її публікації в науковому журналі чи поважному джерелі новин, і потім додати її до Вікіпедії відповідно до принципів НТЗ.

Той факт, що деякі матеріали виключаються Вікіпедією з розгляду, не обов'язково означає, що це поганий матеріал — просто Вікіпедія не є відповідним місцем для його публікації на даному етапі. Навіть працям рівня Нобелівської премії буде відмовлено в розміщенні у Вікіпедії, якщо це їх перша публікація.

Для теорії:

1. Розкажіть про її ключові положення;
2. Включіть інформацію про інші відомі та популярні ідеї та вкажіть, який саме консенсус існує на даний момент. Будьте уважні та переконайтесь, що з розміщеної інформації зрозуміло, що саме стосується кожної з ідей чи поглядів; виключіть з розгляду погляди та теорії, що їх дотримуються крайні меншості.

Неологізми з невеликою практикою вживання та ідеї, що їх дотримується одна людина, котра не є авторитетом у цій області (або маленька група таких людей), повинні вилучатись — не тому, що вони невірні, але через неможливість їх верифікувати.

Засновник Вікіпедії, Джимбо Вейлз, так описав оригінальні дослідження:

The phrase «original research» originated primarily as a practical means to deal with physics cranks, of which of course there are a number on the Web. The basic concept is as follows: It can be quite difficult for us to make any valid judgment as to whether a particular thing is true or not. It isn't appropriate for us to try to determine whether someone's novel theory of physics is valid; we aren't really equipped to do that. But what we can do is check whether or not it actually has been published in reputable journals or by reputable publishers. So it's quite convenient to avoid judging the credibility of things by simply sticking to things that have been judged credible by people much better equipped to decide. The exact same principle will hold true for history" (WikiEN-l, December 3, 2004 ^[1]).

Словосполучення “оригінальне дослідження” початково виникло як практичний засіб протистояння «оригіналам від фізики», яких, звісно ж, у Мережі чимало[1]. Базова концепція полягає ось у чому: нам може виявитись вкрай непросто переконливо довести, чи є окреме твердження істинним, чи ні. Нам не слід намагатися визначити, чи є певна нова фізична теорія обґрунтованою; ми насправді не володіємо необхідними для цього знаннями. Але що ми можемо зробити — так це перевірити, чи дана теорія була опублікована в поважних журналах або в авторитетних видавництвах. Відтак ми можемо з легкістю уникнути ролі наукового арбітра, просто погодившись довіряти набагато краще підготованим особам. Точнісінько цей же принцип працює і щодо історії.

An article that makes no new low-level claims, but nonetheless synthesizes work in a non-standard way, is effectively original research that I think we ought not to publish. This comes up most often in history, where there is a tendency by some Wikipedians to produce novel narratives and historical interpretations with citation to primary sources to back up their interpretation of events. Even if their citations are accurate, Wikipedia's poorly equipped to judge whether their particular synthesis of the available information is a reasonable one. … I think in part this is just a symptom of an unfortunate tendency of disrespect for history as a professional discipline. Some who completely understand why Wikipedia ought not create novel theories of physics by citing the results of experiments and so on and synthesizing them into something new, may fail to see how the same thing applies to history" (WikiEN-l, December 3, 2004 ^[2]).

Стаття, яка не дає жодних нових первинних тверджень, але, тим не менш, синтезує роботи нестандартним чином, є фактично оригінальним дослідженням, яке, як я вважаю, ми публікувати не повинні. Це стосується, частіше за все, галузі історії, адже деякі вікіпедисти схильні створювати нові описові та історичні інтерпретації з цитуванням першоджерел для підтримки свого бачення подій. Навіть якщо їхні цитати є точними, Вікіпедія не є найкращим місцем для встановлення обґрунтованості того чи іншого синтезу відомих фактів... На мою думку, частково це є лише симптомом кепської тенденції неповаги до історії, як професійної дисципліни. Дехто, чудово розуміючи, чому Вікіпедія не повинна створювати нові фізичні теорії, посилаючись на результати експериментів і т. д. та узагальнюючи їх у щось нове, може не помічати, як те ж саме стосується й історії.

Політика «Жодних оригінальних досліджень» стосується тільки статей, але не стосується сторінок обговорення. Однак викладати та обговорювати власні теорії на сторінках обговорення вважається поганим смаком.

У самій Вікіпедії ведеться декілька оригінальних досліджень, однак вони стосуються самої Вікіпедії та є єдиними винятками з правил: en:Wikipedia:Statistics Department, en:Wikipedia:WikiProject Wikidemia.

Поважні видання включають наукові журнали, книжки, опубліковані відомими університетськими чи академічними видавництвами, або спеціалізованими підрозділами видавництв широкого профілю, що мають хорошу репутацію.

Для неакадемічних тем неможливо дати точне та однозначне означення того, що є «поважним» виданням. Назагал, переважна більшість авторів мають непогане й доволі точне інтуїтивне розуміння цього слова. Журнал чи газета, які публікуються групами, що дотримуються крайніх політичних чи релігійних поглядів, як правило, під це визначення не підпадають. Наприклад, Вікіпедія не може покладатися тільки на заяву дружини кандидата в Президенти України Віктора Януковича Людмили Янукович та розмістити твердження про те, що прихильникам опозиційного кандидата Віктора Ющенка на Майдані роздають апельсини, наколоті наркотиками. Однак якби одне із впливових видань, наприклад, Бі-Бі-Сі чи УНІАН, розмістило такий матеріал з посиланнями на надійні джерела, тоді таке твердження походило б з надійного джерела. Разом з тим, видання, публіковані крайніми групами, можуть і повинні використовуватися як джерело інформації про самі ці групи.

Питання, яке слід поставити собі, оцінюючи поважність того чи іншого видання, такі: 1) Чи це видання відкрито сповідує певні політичні погляди? 2) Яка його читацька аудиторія? 3) Чи це «жовта» преса? 4) Видає його окрема особа чи велика організація з найнятими працівниками? 5) Чи схоже на те, що це видання має систему незалежної перевірки інформації? Інший варіант перевірки — це запитати себе, якою була б Ваша реакція, якби Ви довідались, що дане видання розглядає можливість публікації хибної та різко негативної інформації про Вас особисто. Чи Ви 1) будете налякані, бо Ви підозрюєте їх у безвідповідальності, небажанні перевіряти факти та готовності виконати чиєсь «замовлення»; 2) відчуєте деяке полегшення, бо Ви впевнені в тому, що дане видання ґрунтовно перевірить інформацію, задіє багаторівневу систему перевірки помилок і виявить неточності та фальш у наданій інформації. Якщо Ваша відповідь 2), тоді сміливо використовуйте це видання, воно належить до категорії «поважних».

Коли виникає суперечка з приводу надійності використаного джерела, задійте більше авторів та спробуйте досягнути консенсусу.

Див. Вікіпедія:Авторитетні джерела для отримання детальнішої інформації.

Заборона на публікацію оригінальних досліджень обмежує можливість публікації автором власної точки зору. Більш того, наголошуючи важливість включення верифіковуваних праць інших авторів, ця політика пропагує включення до статті різних точок зору. Як наслідок, вона доповнює та посилює політику дотримання нейтральної точки зору.

Включення до статті поглядів, що їх дотримуються крихітні групи, може вважатися оригінальним дослідженням, оскільки можуть бути відсутні достатньо надійні та поважні публікації, які б їх підтверджували.

З листа Джиммі Вейлза, засновника Вікіпедії:

• Якщо точки зору дотримується більшість, тоді повинно бути достатньо поважних джерел для її підтвердження;
• Якщо точки зору дотримується значна меншість, тоді повинно бути можливим вказати її видатних прихильників;
• Якщо точки зору дотримується дуже маленька чи дуже обмежена група людей, вона не повинна фігурувати у Вікіпедії (за винятком, можливо, довідкових статей про цю групу), незалежно від того, чи ця точка зору правильна, та незалежно від того, чи Ви можете її довести.

Див. Вікіпедія:Нейтральна точка зору для отримання детальнішої інформації.

Якість енциклопедії визначається надійністю використаних джерел. Політика нейтральної точки зору визнає, що люди можуть не погоджуватись щодо того, що є «правдою». Люди, однак, можуть досягнути згоди з приводу того, що на те чи інше питання існують ті чи інші точки зору. Покладаючись на результати досліджень, проведених іншими людьми та опублікованими поважними виданнями, політика відсутності оригінальних досліджень та політика перевірності джерел доповнюють і посилюють одна одну.

Див. Вікіпедія:Перевірність для отримання детальнішої інформації.

Щоб читачі могли перевірити інформацію, надану в статті, вони повинні знати, звідки, окрім Вікіпедії, походить використана інформація, тобто мати список використаних джерел. Оскільки дана політика заохочує авторів покладатися на попередньо опубліковані праці, вона посилює політику посилань на джерела.

Див. Довідка:Посилання на джерела для отримання детальнішої інформації, as well as an example of citation style (although formatting is of secondary importance).

• Вікіпедія:Нейтральна точка зору
• Вікіпедія:Верифіковуваність
• Довідка:Посилання на джерела

• Crackpot articles: Mailing list post by Jimbo Wales.
• A Request RE a WIKIArticle: Mailing list post by Jimbo Wales.
• Wikiresearch, a proposal for a wiki for original research.