Вулиця Кіри Муратової

Вулиця Кіри Муратової Одеса
Перехрестя із Ковальською вулицею
Місцевість	Історичний центр Одеси
Район	Приморський район
Назва на честь	Кіра Муратова
Колишні назви
Гулева, Карангозова, Льва Толстого
радянського періоду (українською)	Льва Толстого
радянського періоду (російською)	Льва Толстого
Загальні відомості
Дата початку забудови	1828 рік
Координати початку	46°29′00″ пн. ш. 30°43′47″ сх. д. / 46.483279° пн. ш. 30.729847° сх. д. / 46.483279; 30.729847
Координати	46°28′51″ пн. ш. 30°43′34″ сх. д. / 46.480972° пн. ш. 30.726056° сх. д. / 46.480972; 30.726056
Координати кінця	46°28′46″ пн. ш. 30°43′26″ сх. д. / 46.479556° пн. ш. 30.723833° сх. д. / 46.479556; 30.723833
Транспорт
Автобуси	маршрутки 124, 221
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	Маріїнська гімназія[ru], школи № 47, 107, 121
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2460056
Мапа
Вулиця Кіри Муратової у Вікісховищі

Вулиця Кіри Муратової — вулиця в історичному центрі Одеси, від Соборної площі до Старопортофранківської вулиці.

Поштові індекси Укрпошти — 65020, 65023.

На картах міста з 1828 року. Перша назва по імені місцевого домовласника купця Гулевого — Гулева.

24 червня 1886 року в буд. 4 (архітектор Козлов) відкрилася перша в Україні і друга у світі (після Парижа) бактеріологічна станція (меморіальна дошка), заснована Іллею Мечниковим і Миколою Гамалією на кошти Григорія Маразлі.

Проходила спочатку від вул. Дворянської до Дігтярної вулиці, в 1896 році була продовжена до вулиці Старопортофранківської.

Влітку 1908 року в П'ятигорську був убитий колишній генерал-губернатор Одеси, який був на посаді з 1905 по 1906 рік, «заспокоювач» збунтованих матросів на броненосцях «Князь Потьомкін» і «Георгій Побідоносець», генерал-майор Костянтин Адамович Карангозов^[d], і 28 серпня вулицю Гулеву перейменували на його честь.

У 1923 року вулиця перейменована на честь російського письменника Льва Толстого.

26 липня 2024 року розпорядженням Начальника Одеської ОВА вулиця Льва Толстого перейменована на вулицю Кіри Муратової^[1].

• тролейбуси № 2, 7.

• Буд. 1 — Школа № 121 — меморіальна дошка Герою Радянського Союзу Якову Гордієнку^[2].
• Буд. 7 — Дитячий садок-ясла № 258. Від 1912 до 1938 року тут працювала приватна школа професора П. С. Столярського^[3]. У ті роки будівля мала номер 9.
• Буд. 9 — Маріїнська гімназія^[ru], один з найстаріших навчальних закладів міста, тут навчалася Антоніна Нежданова, в майбутньому відома співачка, народна артистка СРСР.
• 28/Каретний пров. 2 — Прибутковий будинок Молчанової, пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, охоронний номер 431-Од^[4] (пам'ятна дошка).
• 30/Каретний пров. 1 — Училище Кефера і Ферстера 1912 року побудови, пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, охоронний номер 432-Од^[5] (пам'ятна дошка), нині Школа № 107.

У буд. 1 і 14 зупинялася видатна українська поетеса Леся Українка.

• 
  Будинок 4
• 
  Меморіальна дошка Якову Гордієнку

• Одеса, Вулиця Льва Толстого. photobuildings.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.
• Улицы в истории Одессы. Улица Льва Толстого. odesskiy.com (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2018.
• Анна Левченко (17.10.2012). Прогулки по Одессе: улица Льва Толстого — знакомые всё лица. timer-odessa.net (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2016.