Вулиця Йосифа Сліпого (Львів)
| Вулиця Йосифа Сліпого Львів | |
|---|---|
.JPG) Початок вулиці (долішня частина) | |
| Місцевість | Снопків, Погулянка |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Йосифа Сліпого |
| Колишні назви | |
| Кордіана, Королівська, Собіньськоґо, Лейбніцґассе, Фріц Ройтерґассе, Собінського, Успенського, Радищева | |
| польського періоду (польською) | Kordjana, Królewska, Sobińskiego |
| радянського періоду (українською) | Собінського, Кордіана, Успенського, Радищева |
| радянського періоду (російською) | Собинского, Кордиана, Успенского, Радищева |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 550 м |
| Координати початку | 49°49′50.96″ пн. ш. 24°02′35.01″ сх. д. / 49.8308222° пн. ш. 24.0430583° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′43.16″ пн. ш. 24°02′31.35″ сх. д. / 49.8286556° пн. ш. 24.0420417° сх. д. |
| поштові індекси | 79017[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 46[2] |
| Тролейбуси | № 24, 31[2] |
| Маршрутні таксі | № 15, 37, 43[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Львівводоканал»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—33, 3а, 8а, 20а, 20б, 31а[3] |
| Архітектурні пам'ятки | № 8а, 9, 11, 12, 16, 21, 27[4] |
| Навчальні заклади | Львівське вище професійне училище побутового обслуговування |
| Поштові відділення | ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1] |
| Забудова | віденська сецесія, конструктивізм, забудова початку XXI століття |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r4492407 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Йосифа Сліпого у Вікісховищі | |
Ву́лиця Йо́сифа Сліпо́го — вулиця у Личаківському районі міста Львова[5][6], в місцевостях Снопків, Погулянка. Сполучає долішню частину вулиці Зеленої з вулицею Ольги Басараб[7].
Вулиця складається з двох частин: долішньої (біля вулиці Зеленої) та горішньої, яка зигзагом підіймається до вулиць Ольги Басараб, Патріарха Любомира Гузара і Мирона Тарнавського. Прилучається вулиця Карпатська.
Вулиця з'явилася на початку XX століття. Горішня і долішня частини мали різні назви.
Горішня частина вулиці у різні роки мала наступні назви:
- від 1911 року — вулиця Кордіана, на честь однойменного драматичного твору Юліуша Словацького.
- від 1943 року — Ляйбніцґассе, на честь провідного німецького філософа, логіка, математика, фізика, мовознавця та дипломата Готфріда Ляйбніца.
- від липня 1944 року — вулиця Кордіана, повернена стара довоєнна назва вулиці.
- від 1946 року — вулиця Успенського, на честь російського письменника Гліба Успенського.
Долішня частина вулиці у різні роки мала наступні назви:
- від 1916 року — вулиця Королівська.
- від 1926 року — вулиця Собіньськоґо, на честь польського культурно-освітнього діяча, педагога, куратора Львівської шкільної округи Станіслава Собінського.
- від 1943 року — Фріц Ройтерґассе, на честь німецького музикознавця, композитора та музичного педагога Фріца Ройтера.
- від липня 1944 року — вулиця вулиця Собінського, повернена стара довоєнна назва вулиці.
- від 1945 року — вулиця Радищева, на честь російського письменника, просвітителя, дисидента Олександра Радищева.
У 1980-х роках вулицю Успенського було приєднано до вулиці Радищева, яка 1992 року була перейменована на пошану видатного українського церковного і громадського діяча, кардинала УГКЦ Йосифа Сліпого.
Вулиця Йосифа Сліпого забудована дво-, три- та чотириповерховими кам'яницями початку XX століття та міжвоєнного періоду. Є також один 5/6-поверховий будинок радянського зразка та один сучасний чотириповерховий будинок покращеного планування.
До вулиці прилягає кілька незабудованих ділянок, на деяких облаштовано спортивні майданчики, зокрема, наприкінці 2016 року, відкрито сучасний спортивний майданчик з вуличними тренажерами для різних вікових категорій поблизу будинку № 23[8].
В долішній частині вулиці розташовано декілька кам'яниць, що нагадують невеликі палацики. Деякі з будинків внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова.
№ 3 — житловий будинок. За радянських часів перший поверх будинку займав магазин «Овочі-фрукти».
№ 7 — колишній академічний дім імені А. Потоцького, збудований 1909 року за проєктом архітектора Адольфа Піллера, з аттиком у ренесансному стилі. Фундатор цієї будівлі Якуб Герман розподілив двома рівними частинами його приміщення між польськими та єврейськими студентами. Пізніше замість аттики добудували ще один поверх. У 1950-х роках у будівлі колишнього академічного дому містився гуртожиток № 1 Львівського медичного інституту.
№ 9 — вілла збудована у 1927—1928 роках за проєктом архітектора Ізраеля Маркуса Зобеля у стилі дворкового неокласицизму на замовлення одного з співвласників фабрики цукру, шоколаду та какао «Ґазет» Самуїла Зіманда. Вілла декорована рельєфною скульптурою міфологічної істоти — сирени над входом поміж двох колон коринфського ордеру. У віллі Зіманда у 1940—1950-х роках містився готель «Аерофлоту», згодом дитячий садок[9]. Від початку XXI століття в будинку «прописаний» Личаківський відділ Львівської місцевої прокуратури № 1[10]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1017-м[4].
№ 11 — вілла збудована у 1927—1928 роках за проєктом архітектора Ізраеля Маркуса Зобеля у стилі дворкового неокласицизму на замовлення одного з співвласників фабрики цукру, шоколаду та какао «Ґазет» Самуїла Хаммера. Вілла прикрашена великими кам'яними вазами у формі квітів, які встановили на парапетах ґанку. У другій половині XX століття на стінах фасаду з'явилися два панно у техніці сграфіто на тему щасливого радянського дитинства[9]. Нині тут міститься ДНЗ № 56 та другий корпус ДНЗ ясла-сад № 92 Личаківського району міста Львова[11]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1373-м[4].
№ 21 — житловий будинок. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1375-м[4].
№ 27 — житловий будинок. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1376-м[4].
№ 33 — триповерхова будівля колишньої Ґрюнвальдської бурси польського Товариства народних шкіл для учнів середніх навчальних закладів та ремісничої молоді (колишня адреса — вулиця Собінського, 11)[12], збудованої у 1909—1910 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича за участі архітекторів Адольфа Піллера та Юзефа Сосновського. У 1950-х роках в будівлі містився гуртожиток львівського технікуму залізничного транспорту[13]. Нині тут міститься навчальний корпус № 2 державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище побутового обслуговування»[14].
№ 6 — житловий будинок, у якому мешкав відомий польський історик Міхал Ролле.
№ 8а — колишня власна вілла польського архітектора, технічного інспектора львівського університету Александра Каплонського, споруджена у 1927 році за його власним проєктом в стилі ар деко[9]. Наприкінці 1930-х років її власником став лікар-невролог, радник міської ради Львова Тадеуш Фалькевич[15]. За радянських часів тут був дитячий садок. На початку 2000-х років будинок перейшов у власність ордену єзуїтів, які заселились до нього після капітального ремонту, проведеного у 2005 році. Нині тут розташований єзуїтський монастир та Головний дім Товариства Ісуса в Україні (настоятель о. Олексій Бредєлєв). Нинішні власники оздобили арку фасаду емблемою ордену єзуїтів, але в іншому зберегли первинний зовнішній вигляд будівлі. Також вони залишили планування першого поверху та елементи його оздоблення[9]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 663-м[4].
№ 12 — житловий будинок. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1374-м[4].
№ 16 — житловий будинок. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2482-м[4].
№ 20, 22 — типові радянські п'ятиповерхові житлові будинки 1960-х років. Будинок під № 20 прибудований до триповерхового будинку № 15 від сусідньої вулиці Карпатської[16].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ а б в г Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Список вулиць Личаківського районного суду м. Львова. lk.lv.court.gov.ua. Личаківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 17 червня 2024. Процитовано 8 грудня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (С). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 8 грудня 2024.
- ↑ Вулиця Йосифа Сліпого. google.com. Google. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 8 грудня 2024.
- ↑ На вулиці Йосипа Сліпого у Львові відкриють спортивний майданчик з тренажерами. dailylviv.com. Щоденний Львів. 19 грудня 2015. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ а б в г Іванка Корань (14 серпня 2018). Ар-Деко на вулиці Сліпого. varianty.lviv.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Місцеві прокуратури Львівської області. lviv.gp.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Личаківський район м. Львова. ДНЗ № 92. lvivedu.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ Medyński A.… — S. 172.
- ↑ Львівський технікум залізничного транспорту. railway.lviv.ua. Львівська залізниця. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
- ↑ Офіційний сайт ДНЗ «ЛВПУПО». lvpupo.lviv.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 34.
- ↑ Мирослава Ляхович (23 грудня 2017). Проєкт «Вулиці»: вулиця Карпатська. modernism.lviv-online.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк, А. Рудницький та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Бірюльов Ю. Львів: туристичний путівник / Рудницький А. — Львів : Центр Європи, 1999. — С. 323, 326.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 119—120. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Йосипа Сліпого вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 255—256. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-54-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 57. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 256. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 20. (пол.)
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Medyński A. Ilustrowany przewodnik po cmentarzu Łyczakowskim. — Lwów: Drukarnia Polska B. Wysłoucha we Lwowie, 1937. — 125 s. (пол.)
- Rąkowski G. Lwów. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2008. — S. 292. — ISBN 978-83-89188-70-0. (пол.)
- Włodek P., Kulewski A. Lwów: pzewodnik. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 254—255. — ISBN 83-89188-53-8. (пол.)
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Вулиця Йосипа Сліпого Львів |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Йосипа Сліпого. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 квітня 2021.