Перейти до вмісту

Вступ на престол короля Чарльза III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Чарльз III став королем Сполученого Королівства та інших королівств Співдружності після смерті його матері королеви Єлизавети II 8 вересня 2022 року.

73-річний Чарльз став найстарішим монархом в історії Великої Британії, який коли-небудь сходив на престол[1].

Хід подій

[ред. | ред. код]

10 вересня 2022 року, через два дні після смерті королеви Єлизавети II, Рада престолонаслідування (англ. Accession Council) зібралася в Палаці Святого Якова, щоб офіційно проголосити королем Чарльза III[2][3]. Британський парламент зібрався на засідання відразу після смерті королеви Єлизавети II увечері 8 вересня. Депутати присягали на вірність королю Чарльзу III та висловлювали співчуття з приводу смерті королеви. Більшість парламентських заходів було призупинено на 10 днів до похорону королеви Єлизавети II[4]. О 15:30 король Чарльз III прийняв на аудієнцію прем'єр-міністра та членів кабінету Сполученого Королівства. Через два дні після смерті королеви уряди Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії оголосили короля Чарльза III[4]. Після похорону королеви Єлизавети II, Чарльз як новопризначений монарх вирушить у турне Британією[5][6].

Коронація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронація Чарльза III та Камілли

Коронація Чарльза III та його дружини Камілли відбулася 6 травня 2023 року у Вестмінстерському абатстві в Лондоні, де службу провів архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі. Святкування коронації триватиме три дні, тож британці отримають додатковий вихідний день у понеділок, 8 травня.

Чарльз став 40-м правлячим монархом Великої Британії. Разом із Чарльзом коронували і Каміллу. Дружина монарха офіційно стала королевою-консортом.

Росія, Білорусь, Іран та М'янма — не запрошені на коронацію короля Чарльза III[7][8].

4 травня 2023 року з візитом до Лондона на коронацію короля Чарльза III прибула Олена Зеленська[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Британії новий монарх – король Чарльз. Європейська правда (ua) . 8 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  2. ↑ The Accession Council. Privy Council. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 9 вересня 2022.
  3. ↑ Knight, Sam (16 березня 2017). Operation London Bridge: the secret plan for the days after the Queen's death. The Guardian. Архів оригіналу за 2019=05-27. Процитовано 9 вересня 2022.
  4. ↑ а б Wickham, Alex (3 вересня 2021). Britain's plan for when Queen Elizabeth II dies. Politico. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2022.
  5. ↑ У Британії оголосили 10-денний траур після смерті Єлизавети ІІ. Лівий берег (укр.). 9 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  6. ↑ Мороз, Олександр (9 вересня 2022). Очолювала Британію 70 років. Як прощатимуться з королевою Єлизаветою. РБК-Україна (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  7. ↑ Russia, Belarus, Iran, and Myanmar not invited to King Charles' coronation - UK source. May 2, 2023, 7:15 PM GMT+3
  8. ↑ Путіна та Лукашенка не запросили на коронацію Чарльза III, хоча до списку потрапив навіть дипломат із КНДР. 02.05.2023, 21:42
  9. ↑ Олена Зеленська прибула до Лондона на коронацію Чарльза ІІІ. // Автор: Катерина Лисенко. 04.05.2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вступ_на_престол_короля_Чарльза_III&oldid=43760399