Воронцов Микола Олексійович

Микола Олексійович Воронцов
Народження	13 квітня 1922(1922-04-13) М'якохід, (зараз Вінницька область)
Смерть	28 грудня 1943(1943-12-28) (21 рік)
Поховання	Коростишівський район
Країна	СРСР
Роки служби	1941—1943
Звання	Лейтенант
Війни / битви	Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро
Нагороди

Микола Олексійович Воронцов (* 13 квітня 1922, М'якохід — † 28 грудня 1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), в роки німецько-радянської війни ад'ютант-старший мотострілецького батальйону 71-ї механізованої бригади 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, лейтенант.

Народився 13 квітня 1922 року в селі М'якохід Бершадського району Вінницької області в сім'ї службовця. Українець. Член ВЛКСМ з 1938 року. У 1941 році закінчив Теплицький зоотехнічний технікум. Працював зоотехніком у рідному селі.

У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. Закінчив Талліннське піхотне училище. У боях німецько-радянської війни з 1943 року. Воював на Центральному, Воронезькому і 1-му Українському фронтах.

Виконував штабні доручення. Брав участь у відкритих боях за місто Фастів, відзначився у протитанкових атаках.

У грудні 1943 року учасник боїв на Житомирщині. 28 грудня 1943 року після важкого поранення помер у чині ад'ютанта.

Похований у селі Більківці Коростишівського району Житомирської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за героїзм, мужність і військову майстерність, проявлені у битві за Дніпро, визволення Києва і Фастова, лейтенанту Воронцову Миколі Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно)^[1].

Нагороджений орденами Леніна (10 січня 1944; посмертно), Червоної Зірки.

У місті Коростишеві Житомирської області на Алеї Героїв М. О. Воронцову встановлено погруддя. Також погруддя Героя встановлене у рідному селі М'якохід.

• Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985
• Герої Радянського Союзу — Вінничани^{[недоступне посилання з квітня 2019]}