Перейти до вмісту

Волтер Норман Говорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нобелівська премія з хімії (1937) Волтер Норман Говорт
англ. Sir Walter Norman Haworth
Народився19 березня 1883(1883-03-19)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Chorleyd, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 березня 1950(1950-03-19)[1][2][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Barnt Greend, Bromsgroved, Вустершир, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
·інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьхімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМанчестерський університет, Геттінгенський університет
Галузьорганічна хімія
ЗакладДаремський університет, Бірмінгемський університет
Посадаuniversity demonstratord[4], викладач університету[4], професор[4], професор[4], vice chancellord[4], президент[d] і віцепрезидент[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникОтто Валлах, Вільям Генрі Перкін
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Манчестерське літературно-філософське товариствоd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіJames Johnston Dobbied[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф

Во́лтер Но́рман Го́ворт, також Хеуорс, Геворт, Хоуорс (англ. Sir Walter Norman Haworth; 19 березня 1883(18830319), Чорлу — 19 березня 1950, Бірмінгем) — англійський хімік-органік і біохімік, член Лондонського королівського товариства (1928).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Геттінгенський університет (доктор філософії, 1910); в 1911 доктор наук Манчестерського університету. З 1912 професор університету Сент-Ендрюса, з 1920 — Армстронг-коледжу в Ньюкаслі, в 1925—1948 — Бірмінгемського університету.

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Основні праці з хімії вуглеводів. Визначив будова і вивчив властивості багатьох цукрів: мальтози, лактози, крохмалю, целюлози та ін. Удосконалив номенклатуру цукрів (розробив так звані проєкції Хеуорса).

α-D- та α-L-глюкопіраноза у проєкціях Хеуорса

Одним з перших (1933) здійснив синтез аскорбінової кислоти (вітамін С). Автор терміна конформація. У роки 2-ї світової війни брав участь у розробках, пов'язаних із застосуванням атомної енергії.

Нобелівська премія

[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з хімії (1937, спільно з П. Каррером).

Твори

[ред. | ред. код]
  • В рос. пер.: Будова вуглеводів, М. — Л., 1934

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]