Волк Ігор Петрович

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Квітень 2012)

Ігор Петрович Волк
Дата народження	12 квітня 1937(1937-04-12) (87 років)
Місце народження	Зміїв, (Харківська область, УРСР)
Дата смерті	3 січня 2017(2017-01-03)[1] (79 років)
Місце смерті	Пловдив, Болгарія
Країна:	СРСР→ Росія
Alma mater:	Льотна академія Національного авіаційного університету (1956), Московський авіаційний інститут (1969) і Школа льотчиків-випробовувачів імені О.В. Федотоваd
Спеціальність:	Космонавт-дослідник, льотчик-випробувач
Військове звання:	полковник
Місії:	Союз Т-12
Час у космосі:	11 діб 19 годин
Нагороди:

І́гор Петро́вич Во́лк (нар. 12 квітня 1937(19370412), Зміїв — 3 січня 2017) — 58-й космонавт СРСР і 143-й космонавт світу.

Народився 12 квітня 1937 року в місті Зміїв Харківської області. Юність Ігор Волк провів у містах Ворошилов (нині — Уссурійськ) Приморського краю і Курська.

У 1954 році закінчив курси Курського аероклубу, в 1956 році — Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків в Україні, в 1965 році — Школу льотчиків-випробувачів льотно-дослідницького інституту (ЛИИ) Міністерства авіаційної промисловості (МАП) у місті Жуковському Московської області, у 1969 році — вечірнє відділення Жуковського філії Московського авіаційного інституту за спеціальністю «інженер-механік».

З 1954 року Ігор Волк перебував на службі в армії. З 1956 року служив льотчиком Бакинського округу ППО (Азербайджанська РСР), літав на літаках Іл-28, Ту-16. У 1963 році вийшов у запас у званні старшого лейтенанта.

З травня 1965 по 2001 рік Волк займався льотно-випробувальної роботою в літньо-дослідному інституті (Жуковський Московської області), льотчик-випробувач льотно-випробувального центру (ОСИБ) ЛИИ МАП.

Літав практично на всіх радянських літаках винищувального, військово-транспортного та бомбардувального призначення, розроблених та випущених у другій половині XX століття. Брав участь у атмосферних випробуваннях повітряно-космічного літака, розробляється за програмою «Спіраль». Провів ряд складних випробувань експериментальних літаків бойового застосування. Виконав цикл робіт з відпрацювання різних систем автоматичного управління польотом, а також з доведення дослідних і модифікованих силових установок. Проводив випробування літаків на штопор і на великих кутах атаки, на інерційну взаємодію, міцність, аеродинаміку та динаміку польоту. Проводив дослідження з дозаправки винищувачів в повітрі.

Його екзаменаторами, наставниками, а потім і товаришами по небу були В. К. Коккінакі, С. М. Анохін, Ю. А. Гарнаєв, Амет-Хан Султан, О. В. Гудков.

У 1977 році Волк був включений до групи спеціальної підготовки за програмою «Буран».

З 1978 до 1980 року Ігор Волк був командиром загону льотчиків-випробувачів № 1 комплексу «А» льотно-випробувального центру.

Одночасно з космічною підготовкою продовжував роботу льотчиком-випробувачем, провівши цілий ряд важливих і складних випробувань та експериментів, серед яких — випробування на штопор літаків Су-27 і Су-27У. Загальний наліт понад 7000 годин, наліт в випробувальних польотах понад 3500 годин.

У 1979 році Ігор Волк наказом був зарахований в головну групу льотчиків-випробувачів, сформовану з метою підготовки за темою 11Ф35 («Буран»).

У 1979—1980 роках Ігор Волк проходив загальнокосмічну підготовку у Центрі підготовки космонавтів (ЦПК) ім. Ю. О. Гагаріна, не припиняючи випробувальних робіт в ЛИИ, і закінчив її з відзнакою 30 липня 1980 року. У вересні 1980 року був включений до складу загону космонавтів-дослідників.

У рамках підготовки до польоту на «Бурані» з 17 по 29 липня 1984 року здійснив космічний політ як космонавт-дослідник космічного корабля «Союз Т-12» (спільно з Володимиром Джанібековим і Світланою Савицькою). Працював на борту орбітального комплексу «Салют-7» — «Союз Т-11» (екіпаж Леонід Кизим, Володимир Соловйов і Олег Атьков) — «Союз Т-12».

Менш ніж через 2 години після повернення з космічного польоту на Землю провів експеримент з управління літаком-лабораторією Ту-154, оснащеному системою управління «Бурана», і літаком МіГ-25, наближеним за аеродинамічними якостями до «Бурана», зробивши польоти в Підмосков'я і назад на Байконур з метою оцінки реакції пілота при пілотування аналогів «Бурана» після впливу факторів космічного польоту.

З 1984 року Ігор Волк за програмою підготовки до ко��мічного польоту на МТКК «Буран» проводив відпрацювання систем ручного управління і автоматичної посадки на літаку-лабораторії Ту-154, оснащеному системою управління «Бурана», на Су-7 та МіГ-25, з аеродинаміки наближених до МТКК «Буран».

Підняв у небо і провів випробування атмосферного аналога космічного корабля «Буран» — БТС-002, в 1986—1987 роках здійснив на ньому 12 випробувальних польотів (без виходу на орбіту).

У лютому 1987 року Ігор Волк був призначений начальником Галузевого комплексу підготовки космонавтів-випробувачів (ОКПКІ), залишаючись космонавтом-випробувачем і льотчиком-випробувачем. Після закриття програми «Буран» до 1995 року він залишався в загоні космонавтів, але підготовки до польотів не проходив. Займався випробувальною роботою.

У 1995—1997 роках Ігор Волк був начальником льотно-випробувального центру — заступником начальника льотно-дослідного інституту імені М. М. Громова.

Автор книги (у співавторстві з Василем Анісимовим) «Мета — 2001 рік. Авіаційна та космічна техніка світу», а також фантастичного детективу «Космічний ковпак».

Заслужений льотчик-випробувач СРСР (1983), льотчик-космонавт СРСР (1984), полковник запасу.

У 1984 році за успішне здійснення космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм льотчику-космонавту Ігорю Волку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Ігор Волк нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня, медалями.

Був дружений, мав двох дочок, захоплювався гірськими лижами, тенісом, футболом.

• Игорь Волк. Биографическая справка [Архівовано 26 липня 2009 у Wayback Machine.]
• Detailled biography of Igor Volk (en) [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Bio at Astronautix (en) [Архівовано 9 вересня 2010 у Wayback Machine.]