Водяне (Звенигородський район)

село Водяне
Герб
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Тер. громада	Шполянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71020330040063217
Облікова картка	Водяне.
Основні дані
Населення	996 осіб
Поштовий індекс	20641
Телефонний код	+380 4741
Географічні дані
Географічні координати	48°53′54″ пн. ш. 31°25′58″ сх. д. / 48.89833° пн. ш. 31.43278° сх. д. / 48.89833; 31.43278
Середня висота над рівнем моря	203 м
Місцева влада
Адреса ради	20641, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 69
Карта
Водяне
Водяне
Мапа

Во́дяне — село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 996 осіб. У Во́дяному, за переказами, стояла пасіка кошового отамана Івана Сірка, а також козацька кузня, від якої простягнувся досі незвіданий підземний хід.

Село виникло у XVII столітті, як козацьке укріплення поблизу сумнозвісного Чорного шляху. Козацькі бастіони знаходились майже в центрі сучасного села. Також тут були збудовані збройова майстерня і житла козаків. Від козацького укріплення був проритий підземний тунель, котрий служив схованкою для козаків в разі небезпеки. Згодом вхід у тунель засипали, а таємниця його підземних ходів не розкрита донині.

Назва ж поселення походить від великої чотириметрової вирви (провалля), яка знаходилась на глибині яру на південь від козацького укріплення. З цього провалля фонтанувала вода підземного джерела, даючи початок струмку, що тік до річки Гнилий Товмач. Можливо, десь на глибині тут було велике підземне озеро, води якого з часом прорвались на поверхню. Тому цю місцевість козаки назвали водянистою, що згодом стало назвою села.

Лаврентій Похилевич «…По рассказам старожилов, вокруг селения находилось прежде до 20 ставов или прудов, почему и названо оно Водяным… Церковь Троицкая деревянная, 6-го класса; построена 1808 года» (1864 року).

Найбільш яскравим і переконливим матеріалом про дореволюційне с. Водяне може бути дослівний витяг, зроблений у Центральному Державному архіві в м. Київ. В «Списке населенных мест Киевской губернии» видавництва Київського Губернського Комітету 1900 р.: «с. Водяное (владельческое) — В нем дворов — 335, жителей — обоего пола — 1741 чел. Главное занятие жителей — земледелие, кроме того крестьяне отправляются на заработки в Херсонскую губернию. В селе имеются одна православная церковь, одна церковно — приходская школа, 6 ветряных мельниц, 2 кузни и один Сельский Банк».

З 7 березня 1923 року село перебувало в складі Шполянського району Черкаської області

У 1929 році в селі була організована комуна, у 1930 році почалася масова колективізація. Бідняки та незаможні селянство з середняками утворили колективну сільськогосподарську артіль «Перемога».

Під час німецько-радянської війни 189 жителів села билися проти німецько–фашистських загарбників, з них 97 нагороджені бойовими орденами та медалями. 147 загинули в боях на різних фронтах, а повернулось в рідну домівку лише 42.

31 січня — 1 лютого 1944 року поблизу села відбулися оборонні бої 32-ї танкової бригади (29-й танковий корпус 5-ї гвардійської танкової армії). 31 січня 32-га бригада відбила 2 контратаки противника, знищивши 4 танки, втративши 2 Т-34. 1 лютого радянським танкістам довелось відбити три потужні контратаки противника: о 9:30 - силою 15 танків з піхотою, об 11:00 на позиції корпусу наступало вже 40 танків. В останній, третій, контратаці, що відбулася о 13:30, взяли участь вже 50 німецьких танків. В результаті бою бригада втратила 5 танків Т-34 з 11-ти, дві 76-міліметрові гармати з шести, а також дві гармати калібром 57 мм, шість 82-мм мінометів, і було втрачено самохідку СУ-85. Натомість було знищено 13 ворожих танків. Героєм бою 1 лютого став командир танка молодший лейтенант Леонід Стєпанов. Молодший лейтенант Володимир Дубровін трьома снарядами підбив по одній бронемашині, вантажівці з піхотою та протитанкову гармату. Старшим фельдшером 2-го танкового батальйону лейтенантом медичної служби Григорієм Ковальовим було врятовано трьох поранених танкістів.

19 жовтня 2021 року стали відомі імена восьмох бійців 29-го танкового корпусу, які загинули в бою за Водяне 1 лютого 1944 року, а саме: молодший сержант Мартишев Г. М. (32 тбр), сержант Чернишов І. Г. (1446-й самохідний артилерійський полк), а також старшина Козлов К. Г., старший сержант Сіваков А. С., молодший сержант Райхлін О. І., червоноармійці Сєрежев Г., Лавров В. В., Догадов П. Д. (всі  — з 108-го винищувально-протитанковий артилерійський полк). Розрахунком, до якого належав Олександр Райхлін, було підбито два танки, бронетранспортер, розсіяно і частково знищено до взводу піхоти. Посмертно він був нагороджений медаллю «За відвагу».

Після закінчення війни жителі с. Водяне приступили до відбудови села і свого колгоспу «Перемога».

Розвивалось господарство, зростав і добробут жителів села. Наприкінці 1980-х років в селі побудовано нову середню школу, Будинок культури, дитячий садок, три магазини, млин, авто зупинку, сільську баню та першу чергу свинокомплексу. Наприкінці 1990-х років побудовано майстерню для ремонту тракторів, АЗС, олійню, критий тік, другу чергу свинокомплексу, корівник та проведено будівництво доріг з твердим покриттям майже по всіх вулицях села, побудовано 10 житлових будинків за рахунок колгоспу «Перемога». У зв'язку з реорганізацією агропромислового комплексу країни в селі утворено СТОВ «Перемога» та СТОВ «Урожай».

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області», Водянська сільська рада об'єднана з Шполянською міською громадою.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу новоутвореного Звенигородського району^[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Господарську діяльність на території села здійснює СТОВ «Урожай», яке займається землеробством та виготовленням гранульованого палива для котелень.

В селі діють амбулаторія, Будинок культури, бібліотека та НВК ЗОШ I—III ст., поштове відділення зв'язку та музей.

Уродженці села:

• Бойко Василь Романович (нар. 28 лютого 1907 — † 3 квітня 1996) — Герой Радянського Союзу^[3]
• Кучерявий Анатолій Анатолійович (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, кавалер ордена «За мужність» II ступеня
• Кучерявий Віталій Вікторович (07.08.1989—13.03.2022) — полковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, Герой України

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.