Вербичне
село Вербичне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Тер. громада | Турійська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07060430040024062 |
Основні дані | |
Засноване | 1528 |
Населення | 273 |
Площа | 2,472 км² |
Густота населення | 110,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44898 |
Телефонний код | +380 3363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°59′41″ пн. ш. 24°36′48″ сх. д. / 50.99472° пн. ш. 24.61333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
202 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Туличів, Турійський р-н, Волинська обл., 44850 |
Карта | |
Мапа | |
|
Верби́чне — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Входить до складу Турійської селищної громади. Населення становить 273 особи.
На східній околиці села бере початок річка Срібниця, права притока Турії.
В першій половині 15 століття Вербичне належало Івашкові Ясмановичу Вербичевському, у якого купив це село за 80 кіп грошей чеських Василь Хребтович, а від нього перейшло князю Сангушку-Коптському.
У 1545 році належало до володимирського замку, пізніше було власністю Марка Калусовського, землянина Володимирського повіту. В часі ревізії володимирського замку, у тому ж році згадується, що Петро Калусовський разом із своїми братами були зобов'язані до забезпечення однієї городні на замку луцькому.
У 1570 році, згідно з поборовим реєстром, Гнівош Калусовський платив з Калусова (на південь від Володимира) і Вербичного від 7 дим. і 3 город; Іван Калусовський з тих самих сіл від 7 дим., З город., а Федір Калусовський з частини села з двох дим. і 2 гор. В 1577 році Василь Калусовський платив з Вербичного від 3 гор., а Іван від 4 дим. В 1583 році село все ще належало Калусовським.
В кінці 19 століття було там 45 доми і 295 жителів, церква дерев'яна 1881 року, на місці старої 1725 року. Згідно з переписом 1911 року до великої земельної власності в селі належало 1077 десятин.
Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 323 особи, з яких 156 чоловіків та 167 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 273 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,63 % |
російська | 0,37 % |
- На південь від села знаходиться загальнозоологічний заказник місцевого значення «Осівський»
- На захід від села знаходиться загальнозоологічний заказник місцевого значення «Бобли»
- Кобзар Борис Сергійович (1991—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Погода в селі Вербичне [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]