Веливок Владислав Валерійович

Веливок Владислав Валерійович
Веливок Владислав Валерійович;
Полковник
Загальна інформація
Народження	25 квітня 1979; Миколаїв
Смерть	26 серпня 2014 (35 років); Хрящувате
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Україна
Alma Mater	Військова академія (Одеса); Національний університет оборони України
Військова служба
Роки служби	1997-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Хрящувате;
Нагороди та відзнаки
	Веливок Владислав Валерійович у Вікісховищі

Владисла́в Вале́рійович Веливок (нар. 25 квітня 1979(19790425), Миколаїв — пом. 26 серпня 2014, Хрящувате) — полковник (посмертно) 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1979 року в місті Миколаїв. 1997 році закінчив загальноосвітню школу; від 29 червня 1997 року в Збройних Силах України. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ (факультет РАО) у 2002 році. Проживав у Яворові, Львівська область. Підполковник, заступник командира бригади з озброєння 24-ї окремої механізованої бригади. 2012 році закінчив Національний університет оборони України.

На передовій з перших днів війни. Загинув 26 серпня 2014 року у бою в районі селища Хрящувате під Луганськом — рятуючи побратимів, під обстрілом артилерії вивозив поранених, осколки «града» влучили в «Урал» підполковника.

Похований 30 серпня 2014 року на Личаківському цвинтарі у Львові, на полі почесних поховань № 76.

Залишилась батько, дружина Катерина та двоє дітей, син Руслан 2010 р.н. і донька Ангеліна 2012 р.н., брат.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

14 березня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).^[1]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 15
Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
1 вересня 2016 року на фасаді будівлі львівської загальноосвітньої школи № 7 на честь Владислава відкрито меморіальну дошку.

Примітки

↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять один раз… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Веливок Владислав Валерійович [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Львів попрощався з заступником комбрига Залізної бригади Владиславом Веливоком [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання — копія]}
Український Меморіал

[1] Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Дзвін Пам'яті пролунав тридцять один раз… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]