Ведем Арад

Ведем Арад (пом. 1314) — імператор (негус) Ефіопії з Соломонової династії. Був братом Яґбе'у Сейона, успадкував трон від синів останнього.

За часів його правління відбулась лише одна військова акція. У перший рік його царювання шейх Абу-Абдалла зібрав значну кількість послідовників та проголосив джихад проти Ефіопії. Ведем Арад відрядив багатьох агентів до табору Абу-Абдалли, яким вдалось переконати більшість послідовників останнього відвернутись від ідеї джихаду. Втративши значну частину сил, Абу-Абдалла був змушений піти на угоду з Арадом за умови, що негус задовольнить вимоги шейха. Деякі історики вважають, що люди Абу-Абдалли оселились на краю території Шоа^[1].

1306 року Ведем Арад відрядив 30 послів до Європи, коли відбувались пошуки кандидата на іспанський престол (ймовірно Кастилії та Арагону). Можливо, довідавшись про успіхи християн у боротьбі з Аль-Андалусом в Іберії, Ведем Арад вирішив домовитись про об'єднання зусиль проти мусульманських ворогів. Чи досягли посланці успіху — невідомо, але вони відвідали Рим та Авіньйон. Дорогою додому посланці затримались у Генуї, де мали бесіду з географом Джованні да Каріньяно. Роботи Джованні втратились, але його записи знайшли відображення у праці Джакомо Філіппус Форесті Supplementum Chronicarum; то став перший текст, що пов'язує легендарного пресвітера Івана з Ефіопією^[2].