Вавеліт
| Вавеліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1971 s.p. |
| Абревіатура | Wav[2] |
| Хімічна формула | Al₃(PO₄)₂(OH)₃·5H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DC.50[3] |
| Dana 8 | 42.10.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 62d |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | William Wavelld[5] |
| Типова місцевість | Filleighd[6] |
 Вавеліт у Вікісховищі | |
Вавеліт[7] — мінерал, водний гідроксилфосфат алюмінію.
Вперше вавеліт виявив британський фізик Вільям Вавелл († 1829) 1805 року та описав Вільям Бабінгтон, який назвав мінерал на честь його першовідкривача.
Сингонія ромбічна.
Хімічна формула: 4·[All3(PO4)2(OH)35H2O].
Містить у %: Al2O3 — 38,0; P2O5 — 35,2; H2O — 26,8.
Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: кірки або сталактити з радіально-променевими волокнами. Часто кулясті агрегати радіальноволокнистої форми. Кристали короткостовпчасті, іноді довгопризматичні.
Твердість 3,5-4.
Густина 2,3.
Блиск перламутровий або смоляний. Безбарвний, жовтий, зелений, коричневий або блакитний. Крихкий.
Зустрічається в слабкометаморфізованих фосфатно-глиноземистих породах та жилах. Утворює значні скупчення в родовищах фосфоритів, також у пегматитах і кварцових жилах.
Розрізняють:
- вавеліт бериліїстий (відміна вавеліту, яка містить берилій);
- вавеліт магнійстий (відміна вавеліту з Катанги (Заїр), що містить до 1 % MgO).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/wavellite.pdf
- ↑ Davy H. An Account of Some Analytical Experiments on a Mineral Production from Devonshire Consisting Principally of Alumine and Water // Philosophical transactions of the Royal Society of London. A: Mathematical, physical, and engineering sciences — 1805. — P. 155–162. — ISSN 0264-3820; 2053-9231
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 64. — ISBN 978-966-360-463-3.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вавелліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Вавелліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/wavellite.pdf [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Mineraldatenblatt — Wavellite [Архівовано 1 серпня 2012 у Wayback Machine.] (PDF-Datei; 65 kB)
- Mineralien-Lexikon — Wavellit
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |